ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-8355/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі
Головуючого - судді Костіва М.В.
|
при секретарі судового засідання |
Жарській І.М. |
|
|
|
|
|
|
з участю представників:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися,
розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по невиплаченій державній допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 4 435, 28 грн. -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась із позовом до управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання незаконними дій та перерахування коштів в сумі 4 435, 28 грн..
Ухвалою від 27.11.2008 р. Львівський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив справу на 05.05.2009 р.
У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з мотивів, зазначених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечила за безпідставністю. Просить у позові відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2007 р. позивач народила сина Фурдзин Назарія Мирославовича , що підтверджується свідоцтвом про народження 1-СГ №110458.
У відповідності до довідки від 17.11.2008 р., відповідач виплачує позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з листопада 2007 р. по жовтень 2008 р. - 6503, 72 грн.. Позивач стверджує про неправомірне заниження відповідачем виплачуваних сум нижче від розміру прожиткового мінімуму.
Посилання позивача на ч. 3 ст. 46 Конституції України, відповідно до якої пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, не заслуговує на увагу як таке, що не відповідає змісту зазначеної норми, яка не передбачає виплати допомоги в розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, а лише в такому розмірі, а встановлює лише, що виплата такої допомоги має забезпечувати рівень життя, не нижчий прожиткового мінімуму, що не суперечить положенню ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції чинній на 01.01.2008 р..
Однак, згідно із ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції чинній на 01.01.2007 р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. При цьому, у відповідності до п. 3 Розділу 8 Прикінцеві положення було встановлено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму. Дію частини першої статті 15 було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V. Також, Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” у ст. 56 було установлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зупинення дії частини першої статті 15 на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007. Згідно із ч. 2 ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України”, у разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. З урахуванням наведеного, з дати прийняття зазначеного рішення, відповідач не вправі був застосовувати положення Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а виплата допомоги підлягала здійсненню з урахуванням попередньої редакції статті 15, а саме, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З 01.01.2008 р. набрала чинність нова редакція ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” (із змінами, внесеними Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Зазначене положення Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” неконституційним не визнавалось, скасоване не було. З матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував допомогу з 01.01.2008 р. у відповідності до зазначеної норми.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації щодо невиплати та відмови у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 7 жовтня по 31 грудня 2007 .
3. Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації (Львівська область, м. Самбір, вул. Мазепи, 8) здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 7 жовтня по 31 грудня 2007 року відповідно до положення Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
4. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Костів
Повний текст постанови виготовлено 12.05.2009 року .