ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
23.01.07 Справа № 7/150-2963
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Галушко Н.А.
Суддів Процик Т.С.
Юрченко Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ХХХ, м. Тернопіль (далі СПД -ф. о. ХХХ, м. Тернопіль)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від ІНФОРМАЦІЯ_8року
у справі № 7/150-2963
за позовом: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль (далі Тернопільська ОДПІ, м. Тернопіль)
до відповідача: СПД -ф. о. ХХХ, м. Тернопіль
про стягнення податкового боргу
за участю представників сторін:
від позивача -ХХХ -старший державний податковий інспектор
від відповідача -ХХХ - підприємець
Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від ІНФОРМАЦІЯ_8року у справі № 7/150-2963 задоволено позовні вимоги Тернопільської ОДПІ: стягнуто з СПД -ф. о. ХХХ, м. Тернопіль в дохід державного бюджету 6000,00 грн. податкового боргу по податку з доходів від підприємницької діяльності та 3,43 грн. пені.
Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване тим, що податкова заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи, а саме податковими повідомлення -рішення та податковими вимогами, які відповідачем не оскаржені, актом звірки від 19.07.2006 року; доказів про сплату податкового боргу та штрафних санкцій відповідачем не подано.
СПД -ф. о. ХХХ подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким зарахувати кошти зі сплаченого єдиного податку в рахунок погашення податку з доходів фізичних осіб. Також, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
СПД -ф. о. ХХХ зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємцяНОМЕР_1 видане Управлінням у справах торгівлі, побуту та реєстрації Тернопільської міської ради.
За заявами підприємця від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 року про обрання спрощеної системи оподаткування доходів, за видом діяльності - оптова та роздрібна торгівля, Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією йому видані свідоцтва про сплату єдиного податку на 2004 рік за НОМЕР_2 та 2005 рік за НОМЕР_3 із ставкою єдиного податку в розмірі 200 грн.
5 грудня 2005 року Тернопільською ОДПІ проведено планову документальну виїзну перевірку на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) СПД -ф. о. ХХХ за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 року -30.09.2005 року, про що складено акт перевірки НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
При проведенні перевірки податковим органом встановлено порушення підприємцем ст. ст. 7, 13, 19 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»та ст. ст. 7, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого відповідачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 7099,00 грн. за результатами діяльності по торгівлі паливно -мастильними матеріалами (мастилами моторними та гідравлічними) здійсненої в 2004 році.
Відповідно до ч. 4 п. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»дія даного Указу не поширюється на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро -горілчаними виробами та тютюновими виробами, паливно -мастильними матеріалами.
На підставі даного акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення -рішення НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року, яким підприємцю визначено податкове зобов'язання за платежем - податок з доходів від підприємницької діяльності в сумі 7099,43 грн.. ІНФОРМАЦІЯ_6 року позивачем направлено першу податкову вимогу НОМЕР_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 року -другу податкову вимогуНОМЕР_7.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем податкове повідомлення -рішення та податкові вимоги, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися, а отже визначені суми податкових зобов'язань вважаються узгодженими.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач частково сплатив суму донарахованого податку і за ним рахується заборгованість на загальну суму 6000 грн..
На суму несплаченого податку, згідно пп. 16.1.1 п. 16.1 та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»нараховано 3,43 грн. пені, яка також несплачена відповідачем.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Щодо прохання відповідача в апеляційній скарзі про проведення зарахування коштів зі сплаченого єдиного податку в рахунок погашення податку з доходів фізичних осіб, то судова колегія зазначає наступне:
згідно п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Відповідно до ст. 2 вищезазначеного Указу, сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника податку.
Крім того, судова колегія зазначає, що чинним законодавством передбачено тільки порядок повернення помилково перерахованих або зарахування надмірно сплачених платежів в рахунок інших податків чи обов'язкових платежів, що в даному випадку відсутнє.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.
Слід також зазначити, що при винесенні рішення господарським судом першої інстанції застосовано норми Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції помилково застосовано норми Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 201 КАС України у випадку правильного вирішення по суті справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, судове рішення підлягає зміні.
Враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Тернопільської області від ІНФОРМАЦІЯ_8року слід змінити в частині застосування норм Господарського процесуального кодексу України, в решті судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 201, 205, 207 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ХХХ, м. Тернопіль відмовити.
2. Змінити рішення Господарського суду Тернопільської області від ІНФОРМАЦІЯ_8року у даній справі в частині застосування норм Господарського процесуального кодексу України, застосувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України.
Прийняти судове рішення у формі постанови.
В решті судове рішення залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Юрченко Я.О.