ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" січня 2007 р. Справа № 2/17"Д"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився
від відповідача: не з"явився,
від третьої особи : не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, смт. Миропіль Романівського району Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "07" червня 2006 р. у справі № 2/17"Д" ( суддя Тимошенко О.М. )
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Миропіль Романівського району Житомирської області
до Відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика",
смт. Миропіль Романівського району Житомирської області
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Територіального
управління держнаглядохоронпраці по Житомирській області, м. Житомир
про визнання договору дійсним та спонукання до вчинення певних дій,
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова
фабрика", смт. Миропіль Романівського району Житомирської області
до Приватного підприємця ОСОБА_1, смт.Миропіль
Романівського району Житомирської області
про розірвання договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.06.2006 р.у справі №2/17"Д" позов Приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано дійсним договір оренди нерухомого майна від 11.05.04р., за яким орендодавець ВАТ "Миропільська паперова фабрика" передає а орендар Приватний підприємець ОСОБА_1 приймає у користування нежиле приміщення площею 49 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.
Відмовлено в позові Приватного підприємця ОСОБА_1 в частині спонукання ВАТ "Миропільська паперова фабрика" виконати припис інспектора Держнаглядохоронпраці від 25.01.06р.
Відмовлено в позові ВАТ "Миропільська паперова фабрика" до Приватного підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди нерухомого майна від 11.05.04р..
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням в частині відмови в задоволенні первісного позову щодо зобов"язання первісного відповідача виконати припис НОМЕР_1 від 25.01.2006р. третьої особи, первісний позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржене рішення скасувати у вказаній частині та прийняти нове рішення про задоволення первісних позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, а саме:
- судом не враховано положення п.п.3,4 ст.277 ГК України та ч.2 ст.628 ЦК України ;
- на думку скаржника, відповідач грубо ігнорує Приписи Держпромгірнагляду, а тому його необхідно зобов"язати виконати ці Приписи.
Первісний відповідач та третя особа письмових відзивів на скаргу не подали.
Сторони та третя особа своїх представників у засідання суду не направили, про причини їхньої неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що копії ухвали про призначення судового засідання на 16.01.2006р. надіслано 06.11.2006р. на адреси учасників процесу рекомендованою кореспонденцією ( що підтверджується копією відповідного реєстру Житомирського апеляційного господарського суду ), тобто про дату, час та місце розгляду скарги учасники процесу повідомлені належним чином, та враховуючи приписи ст.101 ГПК України судова колегія розглянула скаргу по суті без участі представників сторін та третьої особи.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Судовою колегією встановлено, що 11.05.04р. між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна (далі Договір), за яким Товариство передало Підприємцю в користування нежиле приміщення площею 49 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 для підприємницької діяльності.
25.01.2006р. державним інспектором Територіального управління держнаглядохоронпраці по Житомирській області складено припис НОМЕР_1, в якому зазначено, що під час перевірки стану охорони праці у Товаристві виявлено порушення правил безпеки в орендованому підприємцем приміщенні та вирішено призупинити подачу напруги в це приміщення з 28.01.06р. Приписом запропоновано Товариству розробити план заходів щодо усунення виявлених порушень, про усунення порушень інформувати інспектора письмово.
За повідомленням скаржника первісний відповідач вимоги припису не виконав. У зв"язку із зазначеним однією із вимог первісного позову стало зобов'язання ВАТ "Миропільська паперова фабрика" виконати вимоги припису.
З цього приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
В Україні створено і діють спеціально уповноважені органи з нагляду за охороною праці. Одним із таких органів є державна інспекція охорони праці.
Згідно з відповідним положенням ( затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.06.1995р. №92 ) Державна інспекція охорони праці є структурним підрозділом територіального управління Держнаглядохоронпраці, що здійснює функції державного органу щодо організації управління охороною праці і здійснення нагляду за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.
Перелік прав Держінспекції наведено в п.4 вищезазначеного положення, зокрема, інспекція має право проводити перевірки підконтрольних підприємств щодо дотримання законодавства та інших нормативних актів про охорону праці; надсилати приписи про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці; накладати на підприємства штрафи за результатами комплексних перевірок.
При цьому, слід зазначити, що порушення вимог законодавства про охорону праці та невиконання вимог відповідних органів є адміністративним правопорушенням в розумінні норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке накладається штраф на працівників підприємства у розмірі від 2-х до 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( ч.2 ст.41 КпАП ).
Згідно із ст.231 вищезгаданого кодексу органом, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення в сфері охорони праці, зокрема, правопорушення у вигляді невиконання законних вимог відповідних органів, є орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, від імені якого діють державні інспектори, головні державні інспектори, начальники інспекцій та їх заступники, начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники, керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що саме державний орган щодо організації управління охороною праці в установленому законом порядку може ставити питання про виконання припису.
З огляду на вищенаведене суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог у частині зобов"язання відповідача виконати вимоги припису третьої особи.
Відповідно до п.1.1, 1.4 договору оренди позивачу було передано у користування нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, для підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи під час використання СПД ОСОБА_1орендованого приміщення під комп'ютерний клас без відповідного технічного переоснащення, органами Держпромгірнагляду було виявлено порушення вимог електробезпеки, які несумісні з подальшою експлуатацією (припис НОМЕР_1 від 25.01.2006р., а.с.26), результатом чого і стало припинення подачі напруги.
Умови договору оренди не передбачали зобов'язання орендодавця передати приміщення саме під комп'ютерний клас, тобто з проведеним технічним переоснащенням, як того вимагають в таких випадках умови ст.21 Закону України "Про охорону праці".
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги, які полягають у зобов'язанні відповідача виконати припис інспектора держнаглядохоронпраці НОМЕР_1 від 25.01.2006р., отримати дозвіл на подачу напруги та подання напруги до об'єкта оренди задоволенню не підлягають.
Матеріали справи свідчать, що, крім вимоги, про яку йшлося вище, вимогою первісного позову було також визнання договору оренди від 11.05.2004р. дійсним.
З цього приводу судова колегія вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ст. 793 ч.2 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 220 ч.1 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Спірний договір оренди укладений терміном більше, ніж на один рік, нотаріально не посвідчений, отже може вважатися нікчемним правочином.
Однак відповідно до ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Договір підписаний сторонами, містить усі істотні умови договору найму, підприємець ОСОБА_1 використовує об'єкт оренди певний час, сплачує орендну плату, яку приймає Товариство, тобто сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, відбулося часткове виконання договору.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що підприємець листом від 19.02.06р. запропонував Товариству посвідчити договір нотаріально (а.с.35). Товариство в листі НОМЕР_2 від 02.03.06р. відмовилось від нотаріального посвідчення договору оренди.
З урахуванням викладеного, на думку судової колегії, господарський суд Житомирської області правомірно на підставі ст. 220 ч.2 ЦК України визнав спірний договір оренди дійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Миропільська паперова фабрика" було подано зустрічний позов про розірвання договору оренди, укладеного з первісним позивачем.
Цей позов, на думку судової колегії, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Стаття 783 ЦК України містить вичерпний перелік підстав, за якими може бути розірваний договір найма на вимогу наймодавця. Серед підстав позову Товариство зазначає, що Підприємець здійснив переобладнання приміщення, не допустив представників Товариства для перевірки виконання умов договору, порушує протипожежні правила, правила користування електроенергією та санітарне законодавство.
Жодна з перелічених підстав не узгоджується із законодавством, яке регулює розірвання договору найму (оренди) на вимогу наймодавця.
До спірних правовідносин не може бути застосована ст. 651 ч.2 ЦК України, яка є загальною нормою по відношенню до ст. 783 ЦК України, яка є спеціальною нормою.
При вказаних обставина Товариство має право вимагати від Підприємця виконання умов договору, або відшкодувати збитки, які завдані його невиконанням.
Таких же висновків дійшов і суд першої інстанції, з якими не можна не погодитись.
З огляду на вищенаведене оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства; підстави для його скасування відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2006 р. у справі №2/17"Д" залишити без змін, а апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 ( смт. Миропіль Романівського району Житомирської області ) - без задоволення.
2. Справу №2/17"Д" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 5 прим.:
1- до справи, 2, 3 - сторонам,
4 - третій особі, 5 - в наряд