Копія Справа № 2-245/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2009 року Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді – Дем’янченка С.М.
при секретарі – Гришко М.Г.
представника позивача – ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок та надвірні будівлі, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок та надвірні будівлі та стягнення компенсації 1/3 частини ринкової вартості ціни будинку та надвірних побудов в розмірі 41666 гривень.
З позову ОСОБА_1 вбачається, що 3 1971 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 Рішенням Великобагачанського районно суду Полтавської області від 25 березня 2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розірвано. Позивач вказує, що під час проживання спільно з ОСОБА_5, був придбаний будинок за адресою АДРЕСА_1 В 1986 році позивач з свого рахунку в Ощадному банку знімав гроші на придбання вище вказаного будинку в сумі 1200 радянських карбованців, а всього будинок був придбаний за 4 тисячі рублів. В подальшому за власні кошти побудував цегляний сарай, цегляний погріб, гараж та надбудову над гаражем, побудував дерев’яний паркан, за власні кошти провів водогін. Вказані будівлі зводилися в період спільного проживання з ОСОБА_5.з 1986 року по 2002 рік. Таким чином вважає, спільною працею та за спільні кошти , відповідачкою ОСОБА_3 та бувшою дружиною ОСОБА_5 була створена спільна сумісна власність, яка складається з житлового будинку та надвірних будівель. Позивач вважає, що частки кожного ( ОСОБА_3, ОСОБА_5.) та його частка є рівними і складають по 1/3 в спільній сумісній власності. За ринковими цінами вище вказаний житловий будинок з надвірними спорудами в селищі Велика Багачка коштує 125 000 грн.. 1/3 частина вартості майна складає 41666 гривень. Поділ майна в натурі вважає неможливим, тому позивач змушений був звернутись до суду з позовом про визнання права власності на 1/3 частину в майні, яке складається з житлового будинку, цегляного сараю розміром 4.5 м. на 8м., цегляного погрібу 6.5 м. на 6 м., гаража розміром 6.5 м. на 6 м. з надбудованим над гаражем другим поверхом, який використовується, як житлове приміщення, дерев’яним парканом, водогону, яке розташоване в АДРЕСА_1 за ним ОСОБА_1 Стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 компенсацію за 1/3 частину ринкової ціни будинку та надвірних побудов в сумі 41666 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, послався на обставини, викладені в позові і пояснив, що під час спільного проживання в шлюбі з дружиною ОСОБА_5 ними та його бувшою тещею ОСОБА_3 було придбано частково за його кошти будинок, який розташований за адресою селище АДРЕСА_1. З 1986 року по 2002 рік за власні кошти добудував надвірні споруди, та провів водогін і вважає, що вище вказане домоволодіння є спільною сумісною власністю і йому повинно належати 1/3 частина вище вказаного домоволодіння. В зв’язку з неможливістю поділу майна в натурі, просив суд визнати за ним право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами який розташований за адресою АДРЕСА_1, стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на його користь компенсацію за 1/3 частину ринкової вартості вище вказаного житлового будинку з господарськими спорудами в розмірі 41666 гривень.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_9 позов не визнав просив суд, відмовити в його задоволенні і суду пояснив, що дійсно в 1986 році ОСОБА_3 придбала за власні кошти житловий будинок з господарськими спорудами за адресою селище АДРЕСА_1. Був оформлений договір купівлі – продажу, виданий державний акт на право приватної власності на землю та всі дозволи надавались Великобагачанською селищною радою на ОСОБА_3 Позивач ОСОБА_1 дійсно допомагав по господарству ОСОБА_3, остання давала йому кошти на придбання будівельних матеріалів, а він їх привозив і вище вказане домоволодіння не може бути спільною сумісною власністю. Вважає позов безпідставним і просив суд відмовити в його задоволенні.
Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала стосовно задоволення позову , та суду пояснила, що дійсно її мати ОСОБА_3 придбала в 1986 році за власні кошти житловий будинок з господарськими спорудами за адресою селище АДРЕСА_1, і цей будинок їй належить. Ніякого відношення до будинку позивач ОСОБА_1 немає, в її матері на той час була велика заробітна плата і вона за власні кошти купляла будівельні матеріали, а допомагали в будівництві всі вона, ОСОБА_1 та її два сини.
Третя особа, представник Великобагачанської селищної ради в судові засідання не з’явився, але від нього надійшов лист в якому вони заперечували стосовно задоволення позову, так як рішенням виконкому від 20.07.1995 року селищної ради ОСОБА_3 надавалась земельна ділянка площею 0.15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд в селищі АДРЕСА_1.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідачаОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, третю особу ОСОБА_8, прийнявши до уваги лист третьої особи Великобагачанської селищної ради, показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, вивчивши та проаналізувавши матеріали та докази, що подані сторонами на підтвердження позовних вимог, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Нормою ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 11.05.2005 року розірвали шлюб (а.с.17). ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу від 18.12.1985 року придбала житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.с.100-101). Відповідно до будівельних паспортів на забудову земельної ділянки від 20.04.2000 року та 14.06.2002 року виданих ОСОБА_3, вона відповідні дозвола на забудову земельної ділянки, а саме вхідного погребу, літньої кухні, гаража за адресою АДРЕСА_2 (а.с.97-99,102-106). ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю на підставі рішення виконкому Великобагачанської селищної ради від 10.03.1998 року №37/4 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0.15 га , яка розташована на території АДРЕСА_1 (а.с.107). Згідно домової книги виданої ОСОБА_3 вона зареєстрована та є власником домоволодіння розташованого по провулку Воровського 2, в селищі Велика Багачка Полтавської області (а.с.97-107). Підтвердити придбання залізобетонних плит перекриття ТОВ «Лубенський КБМ» ОСОБА_1 в період з 1999 року по 2000 рік не може в зв’язку з закінченням терміну зберігання накладних (а.с.122) З повідомлень Великобагачанського відділення Ощадбанку №3086 вбачається, що ОСОБА_1 в 1985-1986 роках грошей в сумі 1200 рублів не знімав (а.с.73-124). Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 25.03.2009 року затверджено мирову угоду по цивільних справах за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя (а.с.108).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 суду пояснили, що ОСОБА_1 дійсно приймав участь у будівництві господарських споруд в господарстві ОСОБА_3, але за які кошти придбавались будівельні матеріали свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснити не змогли, що стосується пояснення свідка ОСОБА_12 то останній суду пояснив, що всі будівельні матеріали були придбані за рахунок ОСОБА_3, а ОСОБА_1 як зять допомагав їй у будівництві.
Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу)
Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Суд, не приймає до уваги пояснення позивача ОСОБА_1 про те, що частково за його кошти було придбано житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою, АДРЕСА_2, та будівельні матеріали, оскільки, доказів на їх підтвердження, позивачем не було надано суду. Крім того, суд не приймає до уваги показання позивача, в тій частині, що вище вказаний житловий будинок з господарськими спорудами є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1, оскільки після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 25.03.2005 року, затверджено мирову угоду, відповідно до якої було розподілено майно подружжя ОСОБА_5, яке знаходилось в спільній сумісній власності. Що стосується накладних, на придбання будівельних матеріалів, поданих позивачем ОСОБА_1 на підтвердження своїх позовних вимог, то суд їх не приймає до уваги оскільки вважає, що вони були видані на прізвище позивача, так як він закуповував будівельні матеріали, за кошти відповідача ОСОБА_3
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 допомагав по господарству ОСОБА_3, так як перебував у шлюбі з її дочкою ОСОБА_5, і його частка в розмірі 1/3 частини в домоволодінні за адресою по АДРЕСА_1, на яку він просить визначити право власності відсутня.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60,63 СК України, ст.ст. 10,11,60,81,88, 212-215 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок та надвірні будівлі та стягнення компенсації 1/3 частини ринкової вартості ціни будинку та надвірних побудов в розмірі 41666 гривень – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву на апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана у встановлений строк, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя-підпис
Копія вірна:
Голова суду –
Секретар -