Копія:Справа № 1-21/09р.

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   23 березня 2009 року.     Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді                            Білецької В.І.

при секретарі                                     Піпа Я.І.

з участю прокурора                          Дубинка М.О.

адвоката                                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі ОСОБА_2 кримінальну справу по обвинуваченню

                                                          ОСОБА_3,

                                                          ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

                                                          та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 32 кв.43,

                                                          українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,

                                                          одруженого, працює за трудовою угодою з АКБ «Київська

                                                          Русь», раніше  не судимого,

                                                          за ч. 2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

           03.12.2008 року близько 18 години ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить його матері ОСОБА_4, рухався по автошляху Київ-Харків в напрямку міста Києва зі швидкістю 80 км/год., перевозячи в салоні пасажирів ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

          Проїжджаючи 270 км даного автошляху у Великобагачанському районі Полтавської області ОСОБА_3 перед зміною напрямку руху та початком обгону попутного вантажного автомобіля не переконався в безпеці даного маневру та в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїздити, вільна від транспортних засобів, проявив неуважність, грубо порушуючи вимоги п.п.10.1, 14.2 (в), 14.6 (г) Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху, чим створив небезпеку для руху зустрічному автомобілю НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 та допустив з ним зіткнення.

          В результаті даної пригоди пасажир автомобіля «Фольксваген-Лупо» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди, водій цього автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а пасажир автомобіля «ДЕО-Ланос» ОСОБА_5 – отримала тяжкі тілесні ушкодження.

         В судовому засіданні підсудній ОСОБА_3  винним себе у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнав повністю, суду показав, що 03.12.2008 року після 16 години він на автомобілі НОМЕР_3, виїхав  по завданню трудової угоди АКБ «Київська Русь» разом з працівниками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до міста Лубни. ОСОБА_6 сидів в якості пасажира на передньому сидінні, а ОСОБА_5 сиділа на задньому сидінні.

        Виїхавши на автошлях Київ-Харків, він рухався з увімкненим ближнім світлом фар та увімкненими протитуманними фарами. Швидкість керованого ним автомобіля  була близько 70 км/год. Проїжджаючи 270 км автошляху у Великобагачанському районі, він вирішив виконати маневр обгону вантажного автомобіля з напівпричепом типу «Фура», який рухався в попутному з ним напрямку, ніяких перешкод для виконання цього маневру у нього не було. Коли він проїхав більше половини довжини цього вантажного автомобіля, то цей автомобіль почав зміщуватися вліво до його автомобіля. При цьому він вимушений був зміститися лівіше і виїхав на зустрічну смугу руху. В цей час раптово на зустрічній смузі руху з’явився автомобіль з увімкненим освітленням. Після того, як він побачив зустрічний автомобіль,  вирішив змінити напрямок руху та прийняв різко ліворуч, але не встиг уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем. Внаслідок цієї пригоди він отримав тілесні ушкодження та втратив свідомість. З отриманими тілесними ушкодженнями він та його пасажири були доставлені до Великобагачанської ЦРЛ. Всім потерпілим він частково відшкодував завдані збитки, а решту обіцяє виплатити найближчим часом. Просив суд не позбавляти його волі.

          Крім визнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_3 доведена такими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

    - показами потерпілої ОСОБА_5, яка суду повідомила,   що 03.12.2008 року близько 16 години вона на автомобілі під керуванням водія ОСОБА_3, виїхала з міста Полтави до міста Лубни по службових питаннях банку «Київська Русь».  Вона сиділа на задньому сидінні автомобіля, а ОСОБА_6 на передньому. За дорожньою обстановкою вона не слідкувала, так як спілкувалась по мобільному телефону з головним бухгалтером. Повідомити деталі обставин зіткнення їх автомобіля з зустрічним не може, вже безпосередньо перед пригодою вона побачила зустрічне світло фар автомобіля. Внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена до Великобагачанської ЦРЛ. Претензій до водія ОСОБА_3 вона не має, так як він добровільно відшкодував завдану шкоду. Просила суд суворо його не карати.;

    - показами потерпілого ОСОБА_7, який суду пояснив, що 03.12.2008 року він на власному автомобілі «Фольксваген-Лупо» їхав з міста Бориспіль додому до міста Макіївка Донецької області. Разом з ним в якості пасажира їхав товариш по роботі ОСОБА_8. Рухаючись по автошляху Київ-Харків та проїжджаючи 270 км, на зустріч йому наближався вантажний автомобіль типу «Фура» з вімкненим ближнім світлом фар. Під час роз’їзду з зустрічним автомобілем раптово із-за вантажного транспорту на його смугу руху виїхав легковий автомобіль «ДЕО-Ланос», що рухався з увімкненим ближнім світлом фар. З метою відвернення зіткнення він встиг прийняти вправо, але в районі правого краю проїзної частини його смуги руху сталося зіткнення. В результаті даного зіткнення його пасажир ОСОБА_8 загинув на місці пригоди, а він разом з водієм та пасажирами «ДЕО» були доставлені до Великобагачанської ЦРЛ.  Підсудній частково відшкодував завдані йому збитки за пошкоджений автомобіль та за лікування. Просив суворо не карати підсудного та не позбавляти його волі;

    -  показами свідка ОСОБА_6, який суду показав, що він їхав разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в салоні автомобіля «ДЕО-Ланос». Під час руху він за дорожньою обстановкою не слідкував, періодично спав та прокидався, тому повідомити деталі обставин зіткнення їх автомобіля з зустрічним не може;  

    -  протоколом огляду місця ДТП, схемами та фото таблицями до нього, де зафіксована інформація про положення транспортних засобів після ДТП та встановлене місце зіткнення транспортних засобів (а.с.11-18);

   -  даними протоколів огляду транспортних засобів, в ході яких зафіксовані всі пошкодження на ТЗ (а.с.7-10);

   -  висновком авто-технічної експертизи про те, що в діях водія автомобіля марки «ДЕО-Ланос» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 14.2 (в) та 14.6 (г) ПДР України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної події. В умовах даної пригоди технічна можливість уникнути зіткнення не залежала від односторонніх дій водія автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_7, а повністю визначалася діями водія  ОСОБА_3, у якого не було перешкод технічного характеру (а.с.120-122);

    -  висновком судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_8 про те, що в результаті ДТП  йому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, що потягли його смерть (а.с.95);

-  висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_7 про те, що в результаті ДТП йому були спричинені  тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості, які визвали довгостроковий розлад здоров’я (а.с.109);

-  висновком судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_5 про те, що  в результаті ДТП  їй були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення (а.с.113-114);

        Дослідивши докази по даній справі,  суд приходить до висновку,  що ОСОБА_3 своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесні ушкодження, заподіяло потерпілій ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8, скоїв злочин, і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України.

         При призначенні підсудному виду і міри покарання суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, особливо тяжкі наслідки,  що настали,  характеристику винної особи, який виключно позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, раніше не судимий, думку потерпілих, які просили не застосовувати до підсудного міру покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

           Згідно ст. 66 КК України суд визнає обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_3 – визнання вини та щире каяття, часткове відшкодування завданої шкоди потерпілим.

           Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлені.

           Суд приймає до уваги ті обставини, що підсудний керував автомобілем  перебуваючи у тверезому стані, в даний час не має іншої професії як водій транспортного засобу, і вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_3 додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

           Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_3 та автомобіль НОМЕР_4 - повернути власникам.

           В зв’язку з тим, що цивільні позови по справі не були заявлені, суд вважає за можливе зняти арешт, накладений на автомобіль «ДЕО-Ланос», що належить ОСОБА_4.

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

          ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років  без позбавлення права керувати транспортними засобами.

         Згідно ст. 75 КК України – звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку три роки не вчинить нового злочину.

         Зобов’язати ОСОБА_3, згідно ст. 76 КК України, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

         Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередню – підписку про невиїзд.

         Зняти арешт, накладений старшим слідчим ОВС ВР ДТП СУ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_10,  на автомобіль марки «ДЕО-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований на ОСОБА_4, мешканку АДРЕСА_1 (а.с.127-128).

         Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_3 та автомобіль НОМЕР_4, що знаходяться на території штраф майданчика Лубенської роти ДПС ОСОБА_11 України в Полтавській області - повернути власникам.

         Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Великобагачанський районний суд.

         Головуюча  підпис.

         Копія вірна:  Голова суду –

                                Секретар –

                                                                                                                   Копія: Справа № 1-84/05р.

                                                              В И Р О К

                                               І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 червня 2005 року                         Великобагачанський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді             Білецької В.І.

при секретарі                                     Гавриленко Н.В.

з участю прокурора                          Хижняк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі ОСОБА_2 кримінальну справу по обвинуваченню

                                                            ОСОБА_12,

                                                            ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця

                                                            і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5

                                                            Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_6,

                                                            працюючого слюсарем в ВАТ “Полтаватеплоенерго”,

                                                            не одруженого, раніше не судимого,

                                                            за ч.1 ст.296 КК України,

                                                     В С Т А Н О В И В:

         27.03.2005 року близько 02 години ОСОБА_12 на вулиці Леніна в с.Устивиця Великобагачанського району Полтавської області знаходячись в стані алкогольного сп”яніння, безпричинно, з хуліганських спонукань, в присутності громадян наніс тілесні ушкодження гр..ОСОБА_13

         Згідно висновку судово-медичного обстеження ОСОБА_13 отримав пошкодження у вигляді синців на тілі, які відносяться до легких тілесних пошкоджень, не спричинивших розладу здоров”я. Під час нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_12 висловлювався нецензурними словами, на неодноразові зауваження громадян не реагував, чим грубо порушив громадський порядок.

         В судовому засіданні підсудній ОСОБА_12 винним себе у вчиненні хуліганських дій відносно ОСОБА_13 визнав повністю, розкаювався і суду показав,  що 27 березня 2005 року ві6н приїхав в с.Устивиця Великобагачанського району і ввечері відпочивав в кафе „Чаклун”, де пив горілку. Коли повертався додому, то на вулиці побачив молодого чоловіка і двох жінок. Він першим покликав невідомого і коли останній нічого йому не відповів, наніс удар кулаком в обличчя, а потім почав штовхати в різні частини тіла. В цей час невідома жінка зробила йому зауваження, на яке він не відреагував, а продовжував висловлюватися в адресу незнайомих осіб непристойними словами. Свої хуліганські дії продовжував 10-15 хвилин, доки не підійшли знайомі молоді люди.

         На прохання учасників процесу суд, з дотриманням вимог ст.. 299 КПК України, виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудного, а тому інші докази судом не досліджувалися.

         Дослідивши докази по даній справі,  суд приходить до висновку,  що ОСОБА_12  грубо порушив громадський порядок, що супроводжувалося  особливою зухвалістю у вигляді  нанесення потерпілому легких тілесних ушкоджень, тобто він вчинив  злочин і його злочинні дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України.

         Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку  - винятковий цинізм, як таку, що не знайшла свого підтвердження при розгляді справи, як зайве вмінену.

         При призначенні підсудному виду і міри покарання суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину,  наслідки,  що настали,  характеристику винної особи, який позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, раніше не судимий, обставину, що пом”якшує покарання – визнання вини та щире каяття і приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_12 можливе без ізоляції його від суспільства.

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                     З А С У Д И В:

         ОСОБА_12 за ч.1 ст.296 КК України до одного року обмеження волі.

         Застосувати ст.75 КК України і звільнити засудженого ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину.

         Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

         Головуюча  підпис

         Копія вірна: Голова суду

                               Секретар

                                                                                                               Копія: Справа № 1-97/05р.

                                                              В И Р О К

                                               І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 червня 2005 року                         Великобагачанський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді             Білецької В.І.

при секретарі                                     Гавриленко Н.В.

з участю прокурора                          Хижняк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі ОСОБА_2 кримінальну справу по обвинуваченню

                                                            ОСОБА_14,

                                                            ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця

                                                            і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8  

                                                            Полтавської області, українця, громадянина України,

                                                            з середньою освітою,

                                                            не працюючого, не одруженого,

                                                            раніше не судимого,

                                                            за ч.1 ст.296 КК України,

                                                     В С Т А Н О В И В:

         28 травня 2005 року близько 7 години 20 хвилин ОСОБА_14 перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння на вулиці села Чапаївка Великобагачанського району Полтавської області, зустрівши громадянина ОСОБА_15, на очах мешканців села безпричинно звалив останнього на землю і почав наносити йому удари ногами по голові, ребрах та спині.

         На прохання ОСОБА_15 припинити свої хуліганські дії, ОСОБА_14 не звертав уваги.

         Згідно висновку судово-медичного дослідження, ОСОБА_15 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців та садин на тілі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили розлад здоров”я.            

         В судовому засіданні підсудній ОСОБА_14 винним себе у вчиненні хуліганських дій відносно ОСОБА_15 визнав повністю, розкаювався і суду показав,  що дійсно 28 травня 2005 року вранці на вулиці села Чапаївка він зустрів ОСОБА_15 і безпричинно пристав до останнього, а потім, зваливши на землю, бив ногами в різні частини тіла. В даний час вони з ОСОБА_16 помирилися.

         На прохання учасників процесу суд, з дотриманням вимог ст.. 299 КПК України, виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудного, а тому інші докази судом не досліджувалися.

         Дослідивши докази по даній справі,  суд приходить до висновку,  що ОСОБА_14  грубо порушив громадський порядок, що супроводжувалося  особливою зухвалістю у вигляді  нанесення потерпілому легких тілесних ушкоджень, тобто він вчинив  злочин і його злочинні дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України.        

         При призначенні підсудному виду і міри покарання, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину,  наслідки,  що настали,  характеристику винної особи, який посередньо характеризується за місцем роботи і проживання, раніше не судимий, обставину, що пом”якшує покарання – визнання вини та щире каяття і приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_14 можливе без ізоляції його від суспільства.

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                     З А С У Д И В:

         ОСОБА_14 за ч.1 ст.296 КК України до одного року обмеження волі.

         Застосувати ст.75 КК України і звільнити засудженого ОСОБА_14 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину.

         Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

         Головуюча  підпис

         Копія вірна: Голова суду

                              Секретар