ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-5699/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі
Головуючого - судді Костіва М.В.
|
при секретарі судового засідання |
Жарській І.М. |
|
|
|
|
|
|
з участю представників:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача 1: не з'явилися;
від відповідача 2: не з'явилися,
розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовомОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації, Управління Державного казначейства у Золочівському районі про стягнення невиплаченої щорічної разової грошової допомоги,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації, Управління Державного казначейства у Золочівському районі, в якому просить суд стягнути з відповідача 3149 грн. 80 коп. недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни. Позовні вимоги мотивує тим, що вона є учасником війни та що їй було виплачено не в повному обсязі щорічну разову грошову допомогу за 2005-2007 роки, чим порушено Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ та п.3 ст.22 Конституції України. Позивач вважає, що сума недоплати, яка утворилась внаслідок неправомірних дій відповідача повинна бути відшкодована ним в повному обсязі. Просить суд позов задовольнити.
Відповідач 1 - умов ухвали не виконав, уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.
Відповідач 2 - Управляння Державного казначейства у Золочівському районі Львівської області - в поясненнях №4-26/1654 від 01.12.2008 року (вх. №21172 від 04.12.2008 року) вважає, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки, як вбачається зі змісту функцій, покладених на Державне казначейство України, до його компетенції не входить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення. Систему уповноважених державою органів, які покликані забезпечити реалізацію права громадян на соціальне забезпечення, складають Міністерство праці та соціальної політики України, Пенсійний фонд України, обласні та районні управління праці та соціального захисту населення і Пенсійного фонду.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Позивач - ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданим 18.03.2004 року Управлінням праці та соціального захисту населення Золочівської РДА.
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, передбачено щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 1 статті 17-1 цього ж Закону - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року № 2542-ІІІ, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та закону про Державний бюджет України.
Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" та статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" встановлено виплату щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни у розмірі 50 грн. Дані норми не визнавались неконституційними.
Щодо позовних вимог за 2007 рік суд зазначає наступне.
Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році учасникам війни виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у розмірі 55 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким встановлюється щорічна разова грошова допомога учасникам війни в розмірі 55,00 грн.
Рішення Конституційного суду України мають пряму дію і не можуть бути підставою для перегляду розміру вже виплачених сум допомоги. Отже, у 2007 році на момент виплати позивачу разової грошової допомоги учаснику війни були чинними стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та змінена редакція ч.5 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якої розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, їх соціального захисту" вищевказана допомога виплачується до 5 травня поточного року. Судом встановлено, позивачу виплачувалась щорічна разова грошова допомога до 5 травня як учаснику війни в 2005-2006 роках в розмірі 50 грн., в 2007 році в розмірі 55 грн.
Таким чином, вимоги позивача стосовно виплати йому разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за 2005-2007 роки не підлягають до задоволення, оскільки такі були здійсненні відповідачем у розмірах, встановлених статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" .
У зв'язку із вищенаведеним, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету Кабінету України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст. 11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
.
Суддя М.В. Костів
Повний текст постанови виготовлено 12.05.2009 року