Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.06 Справа № 291/7-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Федорова М. О. (доповідач по справі),
суддів: Міщенко П. К. суддів: Рудченка С.Г.
.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову господарського суду Київської області від 15.06.2006 року
по справі №291/7-06 (суддя Бабенко К.А.)
за позовом Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль”, м. Бориспіль
до Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності, м. Київ
про скасування та визнання нечинними рішення Київського обласного
відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.04.2006р. №112 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 27680 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державний міжнародний аеропорт „Бориспіль” звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування та визнання нечинними рішення Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.04.2006р. №112 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 27680 грн..
Постановою господарського суду Київської області від 15.06.2006р. по справі №291/7-06 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 15.06.2006р. і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог державному міжнародному аеропорту „Бориспіль” в повному обсязі.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 20.07.2006р. відкрито апеляційне провадження по справі №291/7-06 та, відповідно до ухвали від 21.07.2006р., проведені підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду. Ухвалою від 27.07.2006р. справу №291/7-06 призначено до апеляційного розгляду на 21.09.2006р.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду згідно ст. 42 Закону України «Про судоустрій України»та у зв’язку з виробничою необхідністю розгляд справи №291/7-06 здійснено у складі: Головуючий суддя –Федоров М.О., судді: Міщенко П.К., Рудченко С.Г.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 195 кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову місцевого суду скасувати виходячи з наступного.
У відповідності до п.4 частини третьої ст.129 Конституції України, та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як зазначається в частині першій ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Як вбачається з матеріалів справи, Київським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (відповідачем у справі) у період 13.03.2006р. - 22.03.2006р. проведено документальну ревізію надходження, обліку та витрачання коштів Державним міжнародним аеропортом «Бориспіль», за наслідками якої 22.03.2006р. складено відповідний Акт (а.с.5-8).
Відповідно до п. п. 2, 3 висновку зазначеного Акту, на підставі ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»№2240-111 від 18.01.2001р. (далі - Закон №2240-111) за порушення порядку витрачання страхових коштів накладено штраф в сумі 85,47 грн. та за несвоєчасну сплату страхових внесків нараховано пені і штрафу в сумі 307 грн. та 27680 грн. відповідно.
На підставі зазначеного Акту, позивачем 05.04.2006р. прийнято Рішення «Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (ф.4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№112 (далі - Рішення), яким нараховано за актами ревізій: 307 грн. пені, не прийнято до зарахування витрат в сумі 170,93 грн. та стягнуто з позивача 27765,47 грн. штрафу, який складається з 85,47 грн. - за порушення порядку витрачання страхових коштів та 27680 грн. - за несвоєчасну сплату страхових внесків.
При його прийнятті відповідачем застосовано ст. 30 Закону та визначено суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків.
Постановою Господарським судом Київської області від 15.06.2006 року по справі №291/7-06 позовні вимоги Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»до Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції про скасування рішення Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (ф.4-ФССзТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 112 від 05.04.2006 року в частині стягнення з Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»27680 грн. штрафу за несвоєчасну сплату страхових внесків задоволено повністю.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду проаналізувавши зазначену постанову не погоджується з викладеними в ній висновками враховуючи наступне.
Відповідно до п. 15.2 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 19.09.2001 р. № 38, перевірці підлягають документи за поточний та попередній роки, а у разі виявлення порушень або зловживань - за більш ранні періоди, якщо в попередньому або поточному роках проводилась ревізія по коштах соціального страхування - з дня закінчення перевіреного періоду.
При перевірці Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль»перевіряємий період визначений з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, про що вказано в тексті акту від 22.03.2006 року. Рішення № 112 від 05.04.2006 року прийнято за результатами порушень, зафіксованих в акті перевірки від 22.03.2006 року. Відповідно, всі штрафні санкції розраховані за перевіряємий період, що підтверджується розрахунком, що додається до акту перевірки.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до ч. 1,ч. 3 ст. 9 та абз. 1 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням»Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить до цільових позабюджетних страхових фондів;. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності не включаються до Державного бюджету України.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням»Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначено органом, який має право накладати фінансові санкції та штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Статтею 30 вищевказаного Закону передбачено відповідальність страхувальника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Відповідно до ст. 30 Закону страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За несвоєчасність сплати страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків.
Таким чином, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням»є законом в. основу якого покладено питання окремого виду соціального страхування. Відповідно до п. З розділу IX цього Закону, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить даному Закону.
Необхідно звернути увагу на те, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування. Страхові внески до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не включені до системи оподаткування, тому на правовідносини, з питань яких виник спір, дія Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не поширюється.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції застосував практику Вищого господарського суду України, а саме: постанову від 08.02.2005р. у справі № 16/2343.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає посилання місцевого господарського суду на вищевказану постанову безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи. Так зазначеною постановою Вищого господарського суду вирішено спір щодо списання безнадійної заборгованості, в ній визначено, що положення щодо Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосовуються органами Фонду соціального страхування та страхувальниками лише в тих випадках, коли аналогічні норми або механізми не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням».
Враховуючи вказане вище, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Київської області від 15.06.2006 року по справі №291/7-06 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 198, 205 та ст. 207 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову господарського суду Київської області від 15.06.2006 року по справі №291/7-06 задовольнити.
2. Постанову господарського суду Київської області від 15.06.2006 року по справі №291/7-06 скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
В позові –відмовити.
4. Матеріали справи №291/7-06 повернути до господарського суду Київської області.
5. Копію постанови надіслати учасникам провадження.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Федоров М. О. Судді: Міщенко П. К. Судді: Рудченко С.Г.