КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

21.09.06 р.                                                                                                    № 5/92                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Федоров  М. О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Міщенко  П. К.

                                                                                                         Рудченко С.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Кременчуцької філії акціонерного товариства „Український інноваційний банк”  на рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2006 року

у справі № 5/92 (суддя Гетя Н.Г.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВТ-Сервіс”, м. Київ, вул. Московська, 7

до            Управління юстиції Глобинського району, м. Глобине

Державної виконавчої служби Глобинського району, м. Глобине

треті особи:          Державна спеціалізована (воєнізована) аварійна рятувальна служба,

м. Полтава,

          

Відкрите акціонерне товариство „Облагропостач”, м. Полтава,

Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі,

м. Глобине,

Кременчуцька філія акціонерного товариства „Український інноваційний банк”, м. Кременчук,

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

м. Полтава,

Манжиліївська сільська рада, с. Манжелія, Глобинський район,

Полтавська область.

про          виключення з опису майна

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.06.2006 року позовні вимоги ТОВ «ВВТ-Сервіс»задоволено та виключено з акту опису і арешту майна посіви озимої пшениці на полях №2 та №5 тракторної бригади №1 площею 314,2 га.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Кременчуцька філія акціонерного товариства „Український інноваційний банк” звернулась до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2006 року по справі №5/92 і прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог ГОВ "ВВТ-Сервіс" щодо виключення посівів озимої пшениці на полях №2 та №5 Тракторної бригади №1 площею 314,2 га, з акту опису і арешту від 19.04.2005 року.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.07.2006р., згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 21.09.2006р.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого суду скасувати виходячи з наступного.

Згідно ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.           

          Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          У відповідності зі ст.43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (Роз‘яснення ВАСУ від 10.12.96р. №02-5/422 “Про судове рішення”).

          Як зазначається в частині першій ст. 32  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до п.п.2, 3 роз‘яснень президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.96р. №02-5/422 “Про судове рішення” –рішення господарським судом повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, а також рішення повинно ґрунтуватись на повному з‘ясуванні чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи,  19.04.2005р. ДВС Глобинського району складено Акт опису й арешту майна, яким накладено арешт на посіви озимої пшениці на полях № 2, та № 5 Тракторної бригади № 1 площею 314,2 га.

В даному Акті зазначено, що вся площа посіву озимої пшениці знаходиться у заставі згідно договору № 1 від 11.03.2004р.

Приймаючи рішення  про  задоволення позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що згідно договору від 15.03.2005р. про заставу товарів у переробці укладеного між позивачем та АФ «Манжелія»в разі невиконання заставником своїх зобов'язань за основним договором, заставодержатель має право отримати задоволення за рахунок заставленого майна. В 2004 році ТОВ «Агрофірма  Манжелія»своїх зобов’язань по основному договору не виконало.

Але, суд не взяв до уваги той факт, що згідно договору застави від 15 березня 2005 року, який було укладено між ТОВ "ВВТ-Сервіс" (Заставодержатель) та ТОВ "Агрофірма Манжелія" (Заставник), в порядку заміни предмета застави, Заставодержатель мас право у випадку невиконання ТОВ "Агрофірма Манжелія" своїх зобов'язань по договору застави від 15 березня 2005 року та будь-яких додаткових угод до нього, отримати задоволення за рахунок заставленого майна, переліченого в п.4.1. договору застави, в тому числі і за рахунок посівів озимої пшениці урожаю 2005 року, та не звернув уваги на факт, що акт опису і арешту майна було складено 19 квітня 2005 року і на сьогоднішній день посіви озимої пшениці врожаю 2005 року, які є заставним майном згідно договору застави від 15 березня 2005 року скошені і на момент винесення рішення 15.06.2006 року Господарським судом Полтавської області відсутні.

Тому можна доводити той факт, що Позивач по договору застави від 15 березня 2005 року провів звернення стягнення на врожай 2005 року, з вказаних у договорі посівів озимої пшениці врожаю 2005 року.

Відповідно до положень статті 593 ЦК України, право застави припиняється у разі реалізації предмета застави та набуття заставодержателем право власності на предмет застави. Отже при винесенні рішення судом не з'ясовано вищезазначені обставини і тому рішення підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при винесенні рішення судом порушено вимоги ст.84 ГПК України, а саме в резолютивній частині рішення відсутній номер Акту опису і арешту майна, тому не зовсім зрозуміло з якого акту потрібно виключити майно.

Відповідно до Роз‘яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення” із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

           Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ-Сервіс» –відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2006 року по справі №5/92 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Кременчуцької філії акціонерного товариства «Український інноваційний банк»підлягає задоволенню.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99 та ст.101 –105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу  Кременчуцької філії акціонерного товариства „Український інноваційний банк”  на рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2006 року по справі №5/92 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2006 року по справі №5/92  скасувати.

3.          Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Полтавської області.

4.          Матеріали справи №5/92 повернути до господарського суду Полтавської області.

5.          Копію постанови  надіслати учасникам провадження.

          

Головуючий                                                                                Федоров  М. О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Міщенко  П. К.

                                                                                                         Рудченко С.Г.