Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.06 Справа № 126/12-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів: Ткаченка Б.О. суддів: Рибченко А.О.
.
секретар судового засідання Сувид О.В.
представники сторін:
В судове засідання з’явились представники сторін |
від позивача: | Клочко В.М. –дов. №71-200/10-00 від 02.12.05р., представник Синчук Н.В. –дов. №39178/10 від 29.09.06р., представник |
від відповідача 1: від відповідача 2: | Дуб Н.М. - дов. №31/1683, від 08.08.06 р., представник Куксі Г.А. - дов. №7, від 20.09.06 р., представник |
розглянув апеляційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 18.04.2006р.
по справі № 126/12-06 (суддя Писана Т.О.)
за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Біла Церква
до 1. Відкритого акціонерного товариства «Трібо», м. Біла Церква
2. Приватного малого підприємства «Техно-Альянс», м. Біла Церква
про визнання угоди недійсною та стягнення 2432710,00 грн.,
в с т а н о в и в :
Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Трібо»та Приватного малого підприємства «Техно-Альянс»про визнання угоди недійсною та стягнення 2432710,00 грн.(а.с.3-8).
Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною позивачем перевіркою ВАТ „Трібо", встановлено здійснення першим відповідачем господарської операції по угоді із другим відповідачем на суму 2432710,00грн, з яких ПДВ 440185,93грн. Позивач вважає, що дана угода повинна бути визнана недійсною на підставі ст. 207 ГК України, оскільки підприємства контрагенти другого відповідача по так званому „третьому ланцюгу" мають ознаки фіктивності, не звітують або звітують до податкового органу про відсутність господарської діяльності, у зв'язку з чим, позивач посилається на наявність у відповідачів при укладанні оспорюваної угоди умислу щодо ухилення від оподаткування.
Постановою господарського суду Київської області від 18.04.2006р. у справі №126/12-06 в позові відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що позивачем не надано доказів існування між відповідачами господарських правовідносини, які вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Не погоджуючись із вказаною постановою, Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 18.04.2006р. та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційним господарським судом ухвалою від 05.07.2006р. відкрито апеляційне провадження по справі №126/12-06 та, відповідно до ухвал від 06.07.2006р. та 07.07.2006р. проведені підготовчі дії та призначено справу до апеляційного розгляду.
Перший відповідач, відповідно до ст.191 КАС України, надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити постанову господарського суду Київської області від 18.04.2006р. у справі №126/12-06 без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Під час розгляду справи представники позивача вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримали, просили скасувати постанову місцевого господарського суду. Представники першого та другого відповідача наполягали на залишенні постанови суду першої інстанції без змін.
Розпорядженням голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.08.2006р. склад колегії суддів змінювався.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступного.
Матеріалами справи підтверджується, з 25.04.2005р. по 12.05.2005р. Білоцерківською ОДПІ в Київській області була проведена позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість відкритого акціонерного товариства „Трібо" за період з 01.10.2004р. по 30.11.2004р. За результатами перевірки складено акт №186/23-4/05495578 від 12.05.2005р.(а.с.10-17).
В ході перевірки було встановлено, що податкові зобов'язання ВАТ «Трібо»складають за жовтень 2004р. - 883802,00грн., за листопад 2004р. - 575545,00грн., податковий кредит підприємства за жовтень 2004р. складає 1378418,00грн., а за листопад 2004р. - 824468,00грн. Як встановлено в акті перевірки, податковий кредит виник в результаті придбання у значних обсягах сировини та матеріалів, що використовуються підприємством у виробничих цілях. Другий відповідач є одним із основних постачальників першого відповідача.
В акті перевірки №186/23-4/05495578 зазначено, що між ВАТ „Трібо" та ПМП „Техно-Альянс" укладено договір поставки сировини (азбест, каучук, сірка металева, неф рас, каркас МПП, бобишка, штампи, диск.наповнювачі). ВАТ „Трібо" придбало у ПМП „Техно-Альянс" сировину (азбест, каучук, сірка металева, неф рас, каркас МПП, бобишка, штампи, диск.наповнювачі) на загальну суму 2432710,00грн, в тому числі ПДВ - 440185,93грн., що підтверджується податковими накладними №29-11/1 від 29.11.2004р. на суму 44622,90грн, №23-11/1 від 23.11.2004р. на суму 44658,00грн., №22-11/1 від 22.11.2004р. на суму 444658,00грн., №25-11/2 від 25.11.2004р. на суму44658,00грн., №24-11/1 від 24.11.2004р. на суму 44658,00грн., №12-11/2 від 12.11.2004р. на суму 90000,00грн., №16-11/1 від 16.11.2004р. на суму 20265,00грн., №16-11/2 від 16.11.2004р. на суму 30000,00грн., №12-11/1 від 12.11.2004р. на суму 105210,00грн., №12-11/3 від 12.11.2004р. на суму 3420,00грн., №18-11/1 від 18.11.2004р. на суму 8040,00грн., №19-11/1 від 19.11.2004р. на суму 124740,00грн., №01-10/4 від 01.10.2004р. на суму 20568,00грн., №06-10/2 від 06.10.2004р. на суму 669690,00грн., №08-10/4 від 08.10.2004р. на суму 144180,00грн., №08-10/3 від 08.10.2004р. на суму 124335,00грн., №17-10/2 від 17.10.2004р. на суму 785647,10грн., №08-10/5 від 08.10.2004р. на суму 41680,80грн., №22-10/1 від 22.10.2004р. на суму 41680,80грн.
Крім того, позивач в акті перевірки №186/23-4/05495578 стверджує, що угоди, укладені другим відповідачем з іншими контрагентами, а саме ПП «Веда-комплекс», ТОВ «ІТО «Буревісник», ПП «Пласт», мають ознаки недійсності та фіктивності та характеризуються мнимістю їх укладення.
На підставі зазначеної інформації, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсною укладеною відповідачами угоди, як такої, що вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та стягнення в зв’язку з цим з ПМП „Техно-Альяс” на користь ВАТ „Трібо” 2432710,00 грн. та з ВАТ „Трібо” до Державного бюджету 2432710,00 грн.
Перший відповідач в запереченнях на позов (а.с.129) просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що спірна угода відповідає вимогам чинного законодавства, та укладена без мети, яка суперечить інтересам держави і суспільства.
Другий відповідач в запереченнях на позов (а.с.141) зазначає, що наведені в акті перевірки №186/23-4/05495578 обставини не відповідають дійсності, оскільки між відповідачами був укладений договір №30/299-04 від 28.05.2004р., на виконання умов якого було здійснено поставку на суму 6242642,18 грн., що підтверджено у довідці ДПА в Київській області від 16.06.2005р. №16/3/26-23/32405405, на яку посилається позивач в акті перевірки (а.с 23 зворот).
Дослідивши докази що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного суду вважає що постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін з наступних підстав.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Фіктивним згідно із ст. 234 ЦК України є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином. Оскільки, позивачем не надані докази визнання укладених другим відповідачем з його постачальниками угод недійсними, відповідні твердження позивача не можуть бути визнані судом як обґрунтовані та правомірні.
У відповідності до ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу відповідного державного органу влади визнано судом недійсним повністю, або частково. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб (ч.2 ст. 207 ГК України).
Білоцерківська ОДПІ звернулася з вимогою про визнання господарського зобов’язання недійсним саме внаслідок вчинення його з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави та суспільства, і полягала у вчиненні угоди (правочину), спрямованої на ухилення від сплати податків (а.с.3-8).
Але таке посилання поданими доказами не підтверджується.
Із матеріалів справи не вбачається і позивач не наполягає на тому, що ВАТ „Трібо” або ПМП „Техно-Альянс” здійснюють фіктивне підприємництво. Державна реєстрація жодного з відповідачів не скасована, установчі документи другого відповідача не визнані у встановленому порядку недійсними. Судові рішення, які підтверджують ухилення від сплати податків сторін угоди, відсутні. Тобто, у справі відсутні докази що підтверджують факти ухилення від сплати податків, які, відповідно до ст. 72 КАС України, не потребують доведення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Тобто обов’язок підтвердити поданими доказами наявність обставин, з якими закон пов’язує недійсність господарського зобов’язання, покладається на Білоцерківську ОДПІ.
Згідно ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В матеріалах справи відсутні судові рішення по цивільній або кримінальній справі, які б встановили факт фіктивності контрагентів ВАТ „Трібо” по „третьому ланцюгу”, а саме –ПП „Вереда-комплекс”, ТОВ „ІТО Буревісник” та ПП „Пласт”.
Посилання позивача про те, що відповідно до листів ДПІ у Голосіївському районі №188965/7/23-902 від 17.11.2005р. та №17841/7/23-0902 від 02.11.2005р., листа ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва №6550/7/15-106 від 03.11.2005р., місцезнаходження ПП „Пласт”, ТОВ „ІТО Буревісник” та ПП „Вереда-комплекс” невідомо (а.с.84, 90, 109), відповідно до ст. 70 КАС України, не можна вважати належним доказом для підтвердження зазначених обставин.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що з акту перевірки №186/23-4/05495578 та наданих матеріалів не вбачається існування між відповідачами господарських правовідносин, які вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Позивачем таких доказів не було надано ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження.
За викладених обставин судова колегія апеляційного господарського суду вважає що висновок місцевого суду про недійсність господарського зобов’язання внаслідок наявності у ВАТ „Трібо ПМП „Техно-Альянс” та мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не ґрунтується на матеріалах справи і є наслідком невірного застосування норм матеріального права.
Оскільки питання про стягнення одержаного за недійсною угодою, є похідним від вирішення питання про недійсність цієї угоди, то вимога позивача про стягнення з ПМП „Техно-Альяс” на користь ВАТ „Трібо” 2432710,00 грн. та стягнення з ВАТ „Трібо” до Державного бюджету 2432710,00 грн., також задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст.195, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 18.04.2006р. у справі №126/12-06 прийняте при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись: п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
у х в а л и в:
1. Постанову господарського суду Київської області від 18.04.2006р. у справі №126/12-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції без задоволення.
2. Справу №126/12-06 повернути до господарського суду Київської області.
3. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.
Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст.254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю. Судді: Ткаченко Б.О. Судді: Рибченко А.О.