Єдиний унікальний номер 2-272/11

Номер провадження

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Федіної А.В.

при секретарі Чорній О.П.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_2

перекладача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи Відділ з питань опіки та піклування Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Приватне підприємство «Житлосервіс» про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 зазначивши третіми особами без самостійних вимог Відділ з питань опіки та піклування Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Приватне підприємство «Житлосервіс» про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та про знання з реєстрації обліку в квартирі. Посилається на те, що в жовтні 1992 року відповідно до ордеру на житлове приміщення № 141/12 від 15.10.1992 р., їй була надана 2-кімнатна квартира № 6 загальною площею 49,90 м2, що знаходиться по вул. Руській, 289-б. На даний момент вказане житлове приміщення належить до комунальної власності. Крім позивачки в квартирі зареєстрована її дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її неповнолітній син - ОСОБА_5. Відповідачка в 1998 році забрала свої речі і повідомила, що виїжджає в інше місце. З цього часу відповідачка не проживає і спірній квартирі, що підтверджується актом ПП "Житлосервіс" № 291 від 25.10.10 р. В 2002 році ОСОБА_3 зареєструвала в спірному житловому приміщення свого сина ОСОБА_5, який також там не проживає. Наявність у складі зареєстрованих у вказаному житловому приміщенні осіб, які фактично не проживають в ньому, збільшує витрати позивача по утриманню приміщення, створює ситуацію невизначеності, перешкоджає приватизації житла та оформленню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

Просить визнати ОСОБА_3, ОСОБА_5, зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2., втратившими право на користування зазначеним житловим приміщенням.

У судову засідання позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, дали пояснення аналогічні позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що після одруження вона тимчасово переїхала до свого чоловіка в Кіцманський район Чернівецької області. Іншого житла, окрім того де вона зареєстрована ні її малолітній син, ні вона не має, її чоловік житлом також не забезпечений. Вона декілька раз приходила за адресою своєї реєстрації, однак позивачка змінила замки в квартирі і фактично позбавила її можливості користуватися житлом. Просила відмовити в задоволенні позову в повному об’ємі.

Представник третьої особи – відділу з питань опіки та піклування Виконавчого комітету Чернівецької міської ради ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, просив прийняти рішення враховуючи інтереси малолітнього.

Представник третьої особи – приватного підприємства «Житлосервіс» ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивачки.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили, що відповідачка ОСОБА_3 не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заслухавши доводи сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи суд вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.7 рішення виконавчого комітету Садгірської районної ради народних депутатів м. Чернівці №141/12 від 14.10.1992 року «Про взяття на квартирний облік за місцем проживання, затвердження спільних рішень адміністрації і профкомів підприємств, організацій, установ про взяття на квартирний облік за місцем роботи та про видачу ордерів громадянам на житлову площу» затверджено спільні рішення адміністрацій та профкомів підприємств, організацій про видачу черговикам ордерів на житлову площу: ОСОБА_10. черговимку під №5, сім’я 2 особи (ОСОБА_11 – донька 1979 р.н.) на 2-кімнатну квартиру житловою площею 27,20 кв.м. по вул. Руській вуд. 289 «Б» кв.6.

15 жовтня 1992 року на підставі вказаного вище рішення позивачці було видано ордер на двохкімнатну квартиру № 6, яка розташована в м. Чернівці, вул. Руська 289 «Б», в якому зазначено склад сім’ї: вона, її донька – ОСОБА_11 що підтверджується копією корінця даного ордера.

Судом також встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, що підтверджено довідкою ПП «Житлосервіс» від 25.10.2010 року (а.с. 8).

Даний доказ спростовує твердження свідків та позивача про те, що відповідачі не проживають за адресою, за якою зареєстровані.

Крім того, судом досліджено акт №291 від 25 жовтня 2010 року, складений комісією в складі юрисконсульта ОСОБА_2, техніка-оглядача ОСОБА_12 та сусідів позивачки, відповідно до якого відповідачі з 1998 року за адресою м. Чернівці, вул. Руська 289 «Б», кв.6 не проживають (а.с.9).

Як вбачається з даного акту Приватного підприємства «Житлосервіс» головою комісії виступала представник позивача в судовому засіданні, яка була одночасно і представником ПП «Житлосервіс» в судовому засіданні, яка могла проявити упередженість та необ’єктивність при підписанні даного акту. Крім того, даним актом встановлено фактичне непроживання відповідачів за даною адресою з 1998 року, однак до суду не надано жодного належного і допустимого доказу, щодо місця роботи юрисконсульта ОСОБА_2, техніка – оглядача ОСОБА_12 з 1998 року по теперішній час, що давало б їм можливість стверджувати про відсутність за місцем реєстрації відповідачів саме з 1998 року. Крім того, до суду не надано також доказів щодо проживання з 1998 року по теперішній час за адресами вказаними ними в акті сусідів позивачки, які підтвердили факт не проживання відповідачів за адресою м. Чернівці, вул. Руська 289 «Б», кв.6

За таких обставин, суд не може взяти до уваги акт від 25.10.2010 року, який складений комісією ПП «Житлосервіс», як належний доказ, оскільки зазначений акт не відповідає по змісту обставинам справи, так як він не підтверджується іншими доказами по справі, ґрунтується на припущеннях та спростовується поясненнями відповідачки в судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а вразі спору – судом.

Відповідно до ч.1 ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Крім того, у відповідності до вимог п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання. Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст. 71 або 107 ЖК. Змінити підставу позову суд вправі тільки за згодою позивача.

У відповідності до вищевикладеного та положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні доказів, позивач не надала суду належних доказів того, що відповідачі не проживали у квартирі протягом більш як шести місяців без поважних причин, не надано також суду доказів наявності у відповідачів іншого житла, можливості реєстрації малолітнього ОСОБА_5 за іншою адресою та проживання відповідачів за іншою адресою, а також не доведено в судовому засіданні обставин не проживання відповідачів у жилому приміщення протягом шести місяців без поважних причин на які посилалася позивачка в позовній заяві.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі з тієї підстави, яка вказана в позовній заяві не підлягають до задоволення.

На підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі покладаються на позивачку.

На підставі ст.ст. 71,72 ЖК України та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи Відділ з питань опіки та піклування Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Приватне підприємство «Житлосервіс» про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна