Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 2-629/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

19 грудня 2011 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Юрчука М. І. секретаря судових засідань ОСОБА_1, з участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , про стягнення боргу за договором позики -

В С Т А Н О В И В:

13.10.2011 року ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_4, де просить суд постановити рішення про стягнення з відповідача на її користь борг за договором позики 12973 грн.70 коп... та понесені судові витрати 286 грн.31 коп.

          В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5А.в позовній заяві зазначає, що 29.03.2009 року вона позичила для ОСОБА_4 1000 (одну тисячу) доларів США і 5000 (п’ять тисяч) гривень, які відповідачка зобов’язувалася повернути до 15.04.2009 року.. Договір позики був укладений у письмовій формі у вигляді власноручно написаної розписки ОСОБА_4. На неодноразові звернення ОСОБА_2 до ОСОБА_4, остання не повернула борг, тому ОСОБА_2 просить суд стягнути борг з врахуванням інфляції за період: з травня 2009 року по вересень 2011 року в сумі 2646 грн.63 коп. та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення-971 грн.38 коп..

01.12.2011 року ОСОБА_2 уточненою позовною заявою зменшила позовні вимоги, враховуючи, що позивачка частково погашала борг, де станом на 01.02.2010 року був погашений борг в сумі 4100 грн.. Позивач просить стягнути з відповідача на її користь не сплачений борг по позичці -8872 грн.70 коп. (1000 дол.США х 7.9727 по курсу до гривні станом на 05.10.2011 року+5000- 410); інфляційні з врахуванням індексу інфляції з березня 2010 року по вересень 2011 року- 851 грн.77 коп.( 8872.70 х1.096 індекс інфляції за вказаний період) та 3% річних від простроченої суми за період: з 01.03.2010 року по жовтень 2011 року –430 грн.99 коп.( 8872.70 :365:100%х591 дні прострочення), а також просить стягнути судові витрати.

          В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги і пояснила, що ОСОБА_4 недобросовісно виконувала зобов’язання по поверненню боргу. На її вимоги про повернення боргу ОСОБА_4 повернула в травні і червні місяцях 1300 грн, в липні 2009 року 650 грн., 1 лютого і 1 вересня 2009 року по 700 грн. та 01 лютого 2010 року- 750 грн., де із зворотної сторони розписки ОСОБА_4 вчиняла свій підпис в пітвердження того, що вона повернула частину позичених коштів. 1 квітня 2010 року ОСОБА_4 пообіця ла повернути 150 грн і обіцяла 11.07.2010 року повернути 600 доларів США. Вказані дати зазначила в розписці ОСОБА_2, але ОСОБА_4 не повернула коштів, тому і не вчинила підпису у розписці.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов ОСОБА_2.А. не визнала, а також відповідач ОСОБА_4, приймаючи участь в судовому засіданні 02.12.2011 рок, позов ОСОБА_2 не визнала і пояснила, що дійсно вона позичила у ОСОБА_2 зазначені в розписці кошти і вчасно та в повному розмірі не мала можливості повернути борг, а повертала частинами, про що вчиняла сама підписи на зворотній стороні розписки про позику, а бували випадки, що передавала кошти для ОСОБА_2 через інших осіб.

          Судом відповідачам надавався строк для надання доказів в підтвердження повернення решти коштів для ОСОБА_2, але вони в судовому засіданні 19.12.2011 року не були надані.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в уточнених вимогах з наступних підстав.

          Відповідно до статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути таку ж суму грошових коштів. Форма укладення договору позики сторонами дотримана- у простій письмовій формі у вигляді розписки позичальника, як передбачено ч.2 ст. 1047 ЦК України.

          Факт передачі 29.03.2009 року ОСОБА_2 для ОСОБА_4 коштів в сумі 1000 доларів США і 5000 грн., як позики з датою повернення в повній сумі 15.04.2009 року підтверджується власноручно написаною розпискою відповідача ОСОБА_4.(а.с.15).

          Відповідно до ст.ст. 509, 526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

           Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно записів на зворотній стороні розписки про позику коштів відмічені дати і суми повернень ОСОБА_4 для ОСОБА_2 позичених коштів, які становлять 4100 грн.( 1300;650;700;700;750;) . Суд бере за основу суми повернутих коштів зазначених на зворотній стороні розписки і останню дату сплати- 01.02.2010 року, оскільки вони підтверджені вчиненим підписом відповідачки, про що вона не заперечила про їх вчинення 02.12.2011 року.

Про повернення решти позичених коштів ні позивач, ні її представник доказів суду не надали.

Відповідно до ст..ст. 533, 536, 625 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства; Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором .

Стягнення індексації по грошовому зобов’язанню передбачений Законом України" "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.2003 року № 1078 з врахуванням індексів інфляції і суд вважає, що вірно проведений позивачем розрахунок індексації на невиплачений ОСОБА_4 борг для ОСОБА_2 за договором позики і 3% річних, тому задовольняє позов в повному розмірі.

Зазначені норми закону спростовують заперечення відповідача про неможливість нарахувань індексації.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст 8,10,15, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509,526, 530,533, 536,625,1046, 1047 ЦК України, суд,

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 кошти, заборгованість за договором позики в сумі 10155 грн.46 коп, з яких: сума боргу за позикою-8872 грн.70 коп; інфляційні на заборговану суму за період: з березеня 2010 року по вересень 2011 року-851 грн.77 коп.; три проценти річних від простроченої суми-430 грн.99 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати- судовий збір 101 грн.55 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи- 120 грн., а всього- 221 грн. 55 коп.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі і були відсутні в судовому засіданні, в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_6