ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
21.02.07 Справа № 1/634-20/160
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Городечної МІ.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Контракти медіа" Товариства з обмеженою відповідальністю Українське рекламне агентство "Галицькі контракти" від 12.09.06р. на рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2006р. у справі №1/634-20/160
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епос-Центр", м. Львів
до Дочірнього підприємства "Контракти медіа" товариства з обмеженою відповідальністю Українське рекламне агентство "Галицькі контраки", м. Львів
про стягнення 2114,94 грн.
за участю представників:
від скаржника: Єсіпов І.А., довіреність від 03.12.2005р., від позивача: Франків Ю.Б. , довіреність № 30/03/2006-юр від 30.03.2006р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Манюк П.Т.) від 21.08.2006р. у справі №1/634-20/160 позов ТзОВ "Епос-Центр" до ДП "Контракти медіа" задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнено 1361,10 грн. заборгованості по орендній платі.
При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати з договору оренди від 01.07.2002р., а на підставі договору відступлення права вимоги від 01.04.2005р. право вимоги у даному зобов'язанні було відступлено позивачу.
В апеляційній скарзі ДП "Контракти медіа" просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2006р. скасувати, а провадження у справі припинити, посилаючись на те, що при зверненні до суду позивач не навів доказів порушення його прав, а також не обгрунтував доказами розмір позовних вимог.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2006р. апеляційну скаргу прийнято до провадження суду. Ухвалами від 22.11.2006р., від 06.12.2006р. та від 07.02.2007р., розгляд справи відкладався.
Також в судових засіданнях: 15.11.2006 року оголошено перерву до 22.11.2006 року, 17.01.2007 року –до 31.01.2007 року, продовжену до 07.02.2007 року, про ознайомлення з чим сторони розписались на звороті обкладинки справи.
У судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, додатково пояснив, що акти здачі-прийняття робіт, якими позивач обґрунтовував розмір позовних вимог, не визначають вартість орендної плати окремо від вартості комунальних послуг. На основі цих актів не можна відділити одне від іншого, а тому і окремо визначити вартість орендної плати. При цьому скаржник наголошує на тому, що за договором цесії від 01.04.2005р. до позивача перейшло право вимоги сплати лише заборгованої орендної плати, а не комунальних послуг.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, пояснив що на підставі договору відступлення права вимоги від 01.04.2005р. до нього перейшли права кредитора у зобов'язанні по сплаті орендної плати. ТзОВ "Редакція "Галицькі контракти" порушило це зобов'язання, а відтак порушило права ТзОВ "Епос-Центр" як кредитора у зобов'язанні.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
На підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 01.07.2002р., укладеного між Державним підприємством "Житлово-комунальна контора" та ДП "Контракти медіа", останнє прийняло в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 86,0 кв.м., у будинку за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 109. Дані приміщення були придбані Приватним підприємством "Леві" у Державного підприємства "Житлово-комунальна контора" на підставі договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості від 22.04.2004р., їх передача новому власнику відбулась 20.05.2004р., що зафіксовано у акті прийому передачі. Тому, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що на підставі статті 770 Цивільного кодексу України з 20.05.2004р. до Приватного підприємства "Леві" перейшли права та обов'язки орендодавця за договором оренди від 01.07.2002р.
За умовами пунктів 3.1 та 3.2 договору оренди від 01.07.2002р. розмір орендної плати за базовий місяць - травень 2002 року встановлено в сумі 594,62 грн. без ПДВ. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць. У змінах до договору оренди, погоджених сторонами договору 21.05.2004р., розмір орендованих площ було збільшено до 235,2 кв.м, а також виключено із договору положення, характерні виключно для договорів оренди державного майна. Проте, вказані зміни не стосуються визначеного у пунктах 3.1 та 3.2 Договору розміру орендної плати. Разом з тим у матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт, у яких за відповідні періоди сторонами погоджено інший розмір орендної плати. Зокрема, у актах №Л-00000003, №Л-00000356, №Л-00000321, №Л-00000291 №Л-000233, №Л-000214 за липень 2004 року - січень 2005 року сторонами щомісячно погоджувався розмір орендної плати в сумі 2540,16 грн. з ПДВ. Актом №Л-00000074 за березень 2005 року сторонами було погоджено розмір орендної плати в сумі 753,84 грн. з ПДВ. За своїм змістом дані акти є правочинами, у яких сторони договору погодили інший, у порівнянні з умовами договору, розмір орендної плати за відповідні періоди.
Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Заперечуючи проти визначення розміру орендної плати із даних актів здачі-прийняття робіт, скаржник вказує на те, що в них зафіксовано факти надання скаржнику комунальних послуг. Разом з тим, жодних доказів того, що ПП "Леві" виступало оператором комунальних послуг та надавало їх скаржнику останнім не подано. Крім того, зі змісту вказаних актів здачі-прийняття робіт вбачається, що вартість комунальних послуг, які за своєю природою є витратами на утримання майна, враховувалась сторонами при визначенні розміру орендної плати, проте окремим об'єктом правовідносин сторін комунальні послуги не виступали.
Тому, при обчисленні зобов'язань ДП "Контракти медіа" по сплаті орендної плати суд першої інстанції підставно виходив із сум визначених сторонами у актах, а за періоди у яких розмір орендної плати сторонами не змінювався - з умов договору оренди від 01.07.2002р. Станом на 01.04.2005р. прострочений борг ДП "Контракти медіа" по сплаті орендної плати становив 1361,10 грн.
На підставі Договору відступлення права вимоги №01/04/2005 від 01.04.2005р. Приватне підприємство "Леві" відступило ТзОВ "Епос-Центр" право вимагати від ДП "Контракти медіа" оплати заборгованості з орендної плати за договором оренди від
01.07.2002р. Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до ТзОВ "Епос-Центр" перейшли права ПП "Леві" у зобов'язанні по сплаті орендної плати в обсязі і на умовах станом на 01.04.2005р.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Право кредитора у зобов'язанні порушується у випадку, якщо боржник не виконує чи неналежним чином виконує свій обов'язок у встановлений строк.
Тому, твердження скаржника про відсутність порушень прав позивача є безпідставним.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
Судові витрати по розгляду справи в апеляційному суді відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України покласти на апелянта.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Контракти медіа" Товариства з обмеженою відповідальністю Українське рекламне агентство "Галицькі контракти" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2006 року у справі №1/634-20/160 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду протягом місяця з дня її прийняття.
4. Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Головучий суддя М.І. Городечна
суддя М.В. Юркевич
суддя В.Л. Кузь