РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 року

Марганецький міський суд у складі:

головуючої: судді Тананайської Ю.А.

при секретарі: ГашукІ.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Марганець цивільну справ за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Марганецького відділення Отакого банку № 6696, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі Марганецького відділення Ощадного банку № 6696 про зобов’язання вчинити певні дії. 2 грудня 2009 року Позивач уточнила позовні вимоги вказуючи, що має банківський рахунок Н-78, на якому знаходилися кошти в сумі 1050 гривень. В лютому 2008 року вона звернулася до Марганецького відділення Ощадбанку з вимогою видати кошти, але їй було відмовлено в зв’язку з тим, що її кошти помилково були зараховані на особистий рахунок ОСОБА_2 та перераховані за її заявою за надані комунальні послуги. В добровільному порядку відновити на рахунку кошти Відповідач відмовляється, посилаючись на те, що особа, яка допустила помилку звільнилася з банку, а кошти перераховані за заявою ОСОБА_2.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила зобов’язати Відповідача відновити на її рахунку 903 гривень.

Представник Відповідача позов не визнав та суду пояснив, що з вини працівника Банку було допущено помилку та кошти ОСОБА_1 зарахованні на рахунок ОСОБА_2 Н-78а, а кошти ОСОБА_2 - на рахунок ОСОБА_1 Н-78. В зв’язку з тим, що за заявою ОСОБА_2 кошти перераховані на сплату комунальних послуг повернути в первісне становище не можливо.

Представник третьої особи само дай В. - Самодай суду пояснила, що на ім'я доньки відкрила вклад та вносила кошти, коли звернулася до Банку їй було виписано ощадну книжку та зазначено суму 1050 гривень., в книжці зазначено рахунок Н-78, без літери а. 50 гривень отримано в 2002 році, 843 грн.22 коп. перераховано за комунальні послуги. Вважає, що вини ОСОБА_2 не має, оскільки кошти вона не отримувала шляхом оману, а Банком визначено розмір вкладу.

Третя особа ОСОБА_3 суду пояснила, що з 2001 року знаходиться на пенсії, я і коли виписувала особову картку вже не пам’ятає, в ощадних книжках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не її почерк.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

19.09.1991 року на ім’я ОСОБА_1 в Відділенні Ощадбанку № 6696/09 м.Марганець відкрито рахунок Н-78 та внесено грошові кошти в сумі 500 рублів, на підтвердження чого видано ощадну книжку. В подальшому вклад збільшувався і станом на 27 листопада 1991 року розмір вкладу складав 1000 рублів.

Згідно Правил про порядок проведення компенсації по вкладах населення, здійснення контролю за правильністю відміток у паспортах вкладників, а також відшкодування витрат Ощадному банку України відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року N 1-93, затверджених Національним банком України 28 січня 1993 р., обов’язок по проведенню компенсаційних виплат вкладникам Державного Ощадного банку СРСР покладено на Державний ощадний банк України.

На виконання Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджені громадян України» від 21.11.1993 року Відділенням Ощадбанку відновлювалися вклади у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні за станом на 1 жовтня 1996 року. П ж цьому з вини працівника Банку на рахунку ОСОБА_1 відновлено грошові кошти, які належали ОСОБА_2 в розмірі 147 гривень, замість 1050 гривень, які належали їй.

В листі, направленому ОСОБА_1, зазначена помилка визнається банком.

Відповідно ст. 384 ЦК України ( в редакції 1963 року) громадяни можуть зберігати кошти в державних ощадних касах та в інших кредитних установах, розпоряджатися вкладами одержувати по вкладах доход у вигляді процентів або виграшів.

Держава гарантує таємницю вкладів, їх збереження і видачу за першою вимогою вкладника.

Оскільки з вини відповідача не збережено вклад ОСОБА_1, то Відповідач зобов’язаний поновити на рахунку ОСОБА_1 втрачену суму вкладу.

Суд вважає необгрунтованими пояснення представника Відповідача , що виною є колишній працівник , а не Банк, оскільки відповідно до ст.. 441 ЦК організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Судови витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 57, 58, 59, 209,212, 214 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товаристві «Державний Ощадний банк України» в особі філії Марганецького відділення Ощадного) банку № 6696, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії Марганецького відділення Ощадного банку № 6696 поновити на рахунку № Н-78 , який відкрито в 9 відділенні м.Марганець та належить ОСОБА_1 грошові і кошти в сумі 903 грн..

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Марганецького відділення Ощадного банку № 6696 на користь ОСОБА_1 судові витрати 88 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Марганецького міського суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів/після подання заяви про апеляційне оскарження через Марганецький міський суд.

Головуюча: