Справа № 2а-5135/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Токарєв А.Г., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України (надалі УПФУ)в м.Красноармійську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги як дитині війни, в якому зазначив, що має статус "дитини війни", у зв?язку з чим у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" його пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. " 1-29/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", визнані таким, що не відповідають Конституції. Відповідач зазначену доплату не нараховував та не виплачував. Позивач просить визнати бездіяльністю відповідача невиплату соціальної надбавки як дитині війни та стягнути з останнього на його користь не отриману соціальну надбавку як дитині війни за період з 01.10.2010 року по 30.04.2011 року.

Ухвалою судді Красноармійського міськрайсуду Донецької області від 19.04.2011 р. відкрито скорочене провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги дитині війни в частині вимог за період з 01.10.2010 року по 30.04.2011 року.

Відповідно до положень ст.183-2 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження без виклику сторін.

Відповідачем не було надано заперечення в установлений законом строк, тому суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м.Красноармійську Донецької області, що підтверджується довідкою відповідача й відміткою на пенсійному посвідченні позивача.

У 2006-2007 роках позивачу надбавка по категорії "Діти війни" не виплачувалась. Зазначене підвищення виплачувалось позивачу з 01.01.2008 р.-47,00 грн.; з 01.04.2008 р.-48,10 грн.; з 01.07.2008 р.-48,20 грн.; з 01.10.2008 р.-49,80 грн., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. - 49,80 грн.; з 01.01.2010 р.- 49,80 грн.

Відповідно до ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. , що набув чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Згідно з Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р. № 1646-У1 прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 01.01.2010 р. складає - 695 грн.; з 01.04.2010 р. по 01.07.2010 р.- 706 грн.; з 01.07.2010 р.- 709 грн.; з 01.10.2010 р.- 723 грн., з 01.12.2010 р.- 734 грн.

Таким чином, позивач мав право на отримання за період з 01.10.2010 року по 30.04.2011 року соціальної надбавки дитині війни у розмірі 30 відсотків відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла в цей період.

Судом встановлено, що за період з 01.10.2010 року по 30.04.2011 року фактично позивачу була нарахована та виплачена відповідачем соціальна надбавка дитині війни у меншому розмірі, ніж встановлено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, тому, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст.6 вказаного Закону, за період з 01.10.2010 року по 30.04.2011 року слід визнати протиправною.

Суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки, такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.

Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб?єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд для повного захисту порушених прав позивача відповідно до ст.11 КАС України вважає необхідним зобов?язати Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області здійснити нарахування та виплату щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як особі, що має статус дитини війни, за період з 01.10.2010 року по 30.04.2011 року, відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції , яка діяла в цей період, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99-100, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги дитині війни - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.10.2010 року по 30.04.2011 року.

Зобов?язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як особі, що має статус дитини війни, за період з 01.10.2010 року по 30.04.2011 року, відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійсненних виплат.

Копії постанови надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги на постанову суду, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г. Токарєв