Судове рішення #48970501



ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


14.11.11                                                                                           Справа № 5015/2298/11


Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ДПІ у Франківському районі м.Львова

на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.09.2011р.

у справі № 5015/2298/11

за заявою приватного підприємства «Реліквія», м.Львів

про визнання банкрутом,


з участю представників :

від скаржника –ОСОБА_2 –старший державний податковий інспектор (довіреність № 9/10 від 26.07.2011р.)

від боржника –ОСОБА_3 –представник (довіреність № 1 від 04.07.2011р.)


В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.           

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.09.2011р. у справі № 5015/2298/11 (суддя Артимович В.М.) про банкрутство приватного підприємства «Реліквія», м.Львів відмовлено ДПІ у Франківському районі м.Львова, м.Львів у визнанні її конкурсним кредитором на суму 134994,35 грн.

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник – ДПІ у Франківському районі м.Львова подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, а саме судом не враховано, що заявлені вимоги, на думку скаржника, виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виходячи з аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»при зверненні до суду із заявою про грошові вимоги до боржника в порядку статті 14 вказаного Закону кредитор не повинен надавати докази безспірного характеру грошових вимог.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа № 5015/2298/11 про банкрутство приватного підприємства «Реліквія», м.Львів, порушена ухвалою суду від 27.04.2011р. за заявою боржника в порядку передбаченому статтею 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті «Урядовий кур»єр»№ 119 від 05.07.2011р.

04.08.2011р. ДПІ у Франківському районі м.Львова звернулась до господарського суду із заявою про визнання її конкурсним кредитором боржника із грошовими вимогами в розмірі 134994,35 грн., що становлять штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки.

Як встановлено судом, ДПІ за результатами перевірки боржника 16.12.2010 р. складено акт № 6009/23-2/31291589 «Про результати планової виїзної перевірки ПП «Реліквія»код за ЄДРПОУ 31291589 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р.».

На підставі вищезгаданого акту перевірки, згідно з вимогами Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.12.2010 р. про застосування щодо ПП „Реліквія" штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування (порушення норм регулювання обігу готівки) в розмірі 135000,00 грн. Сума кредиторських вимог ДПІ у Франківському районі м. Львова до ПП «Реліквія»(з врахуванням переплати, як вбачається з облікової картки платника податків, в розмірі 5,65 грн.) становить 134994,35 грн.

Розглянувши подану податковим органом заяву суд підставно відмовив у визнанні ДПІ у Франківському районі м.Львова конкурсним кредитором на суму заявлених грошових вимог виходячи з наступного.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов’язання платника податків –це сума коштів, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов”язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а податкове зобов’язання –сума коштів, які платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначених платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Зазначеним кодексом встановлено, що податкові зобов’язання можуть бути визначені самостійно платником податків у податковій декларації або контролюючим органом з прийняттям податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, чинного із 01.01.2011 р., податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Нормою п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, податковим боргом визнається узгоджене платником податків самостійно або встановлене судом податкове зобов’язання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточними вимогами є грошові зобов’язання, які виникають після порушення провадження у справі про банкрутство, безпосередньо в процедурі банкрутства.

Цією ж статтею визначено, що кредитором може бути орган державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України). Як випливає з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу при оскарженні платником податків до суду рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається узгодженим із дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, з моменту прийняття податкового повідомлення-рішення у платника податку виникає податкове зобов’язання. Проте, у випадку оскарження такого податкового повідомлення-рішення у платника податку не виникає обов’язку сплатити визначену ним суму податкових платежів до моменту його узгодження, тобто до моменту перетворення податкового зобов’язання в податковий борг.

Провадження у справах про банкрутство регулюється спеціальним законом –Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При розгляді справ про банкрутство пріоритет має власне спеціальний закон, оскільки одним із принципів вирішення конкуренції правових норм є перевага спеціального закону щодо загального.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Відтак, вимоги кредиторів до боржника повинні бути: по-перше, обґрунтованими, підставними, тобто в боржника на момент порушення справи про банкрутство повинен існувати обов’язок зі сплати відповідних платежів кредиторові; по-друге, грошові вимоги мають виникнути до порушення провадження у справі про банкрутство.

У випадку наявності процедури апеляційного узгодження (оскарження в адміністративному чи судовому порядку) податкових повідомлень-рішень, прийнятих до порушення провадження у справі про банкрутство, у боржника в силу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»відсутній обов’язок зі сплати платежів, а, відтак, і підстави для визнання судом таких майнових вимог ДПІ, як конкурсних.

З огляду на викладене, грошові зобов’язання ОСОБА_4 підприємства «Реліквія», м. Львів, перед ДПІ у Франківському районі м. Львова на суму 134994,35 грн. були неузгодженими, оскільки на момент винесення оскаржуваної ухвали податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.12.2010р на суму 135000,00 грн. оскаржене боржником в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду, який постановою від 27.09.2011р. у адміністративній справі № 2а-6008/11/1370 визнав протиправним та скасував рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 30.12.2010р., яким застосовано штрафні санкції до боржника на суму 135000,00 грн., а відтак грошові вимоги ДПІ в сумі 134994,35 грн. не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_4 підприємства «Реліквія», як конкурсні.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-



Львівський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВИВ:



Ухвалу господарського суду Львівської області від 12.09.2011р. у справі № 5015/2298/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.




Головуючий суддя Михалюк О.В.


суддя Новосад Д.Ф.


суддя Мельник Г.І.



  • Номер:
  • Опис: визнання банкрутом
  • Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 5015/2298/11
  • Суд: Львівський апеляційний господарський суд
  • Суддя: Михалюк О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.01.2016
  • Дата етапу: 12.01.2016
  • Номер:
  • Опис: про виправлення описки в ухвалі
  • Тип справи: Зупинення провадження у справі (банкрутство) (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 5015/2298/11
  • Суд: Господарський суд Львівської області
  • Суддя: Михалюк О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.04.2016
  • Дата етапу: 28.04.2016
  • Номер:
  • Опис: визнання банкрутом
  • Тип справи: Зупинення провадження у справі (банкрутство) (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 5015/2298/11
  • Суд: Господарський суд Львівської області
  • Суддя: Михалюк О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.05.2016
  • Дата етапу: 25.05.2016
  • Номер:
  • Опис: Визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури
  • Тип справи: Інша заява про банкрутство
  • Номер справи: 5015/2298/11
  • Суд: Господарський суд Львівської області
  • Суддя: Михалюк О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.09.2016
  • Дата етапу: 30.01.2019
  • Номер:
  • Опис: визнання банкрутом
  • Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 5015/2298/11
  • Суд: Львівський апеляційний господарський суд
  • Суддя: Михалюк О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Залишено без розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.11.2016
  • Дата етапу: 25.11.2016
  • Номер:
  • Опис: Визнання організатора аукціону учасником провадження у справі
  • Тип справи: Інша заява про банкрутство (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 5015/2298/11
  • Суд: Господарський суд Львівської області
  • Суддя: Михалюк О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.05.2017
  • Дата етапу: 05.12.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація