ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" березня 2007 р. | Справа № 6/463/06 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін в засіданні суду 13.02.2007р.:
від позивача Коколєва І.О.,
від відповідача Чаричанський П.О., Очеретяна І.І,
за участю представників сторін в засіданні суду 05.03.2007р.:
від позивача Коколєва І.О., Горецька Т.І.,
від відповідача Чаричанський П.О.
розглянула апеляційну скаргу
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 21.11.2006р.
по справі № 6/463/06
за позовом ЗАТ „Південхарчосервіс”
до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва
про скасування рішення.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.01.2007р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2007р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 13.02.2007р.
Вказані ухвали надіслані сторонам 15.01.2007р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
За правилами ст.150 КАС України в засіданні суду 13.02.2007р. оголошено перерву до 01.03.2007р., а також ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. у зв’язку з відрядження судді розгляд справи, призначений на 01.03.2007р., перенесено на 05.03.2007р.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 05.03.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
ЗАТ „Південхарчосервіс” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень Центральної МДПІ м. Миколаєва від 05.09.2006р. №№ 0002022300/4, 0002032300/4 (в засіданні апеляційного господарського суду представник товариства пояснив, що в позові помилково зазначено про оформлення спірних податкових повідомлень-рішень Центральною МДПІ м. Миколаєва, замість ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва).
Постановою місцевого господарського суду від 21.11.2006р. (суддя Ткаченко О.В.) скасовано зазначені вище акти індивідуальної дії та стягнуто з державного бюджету на користь позивача судові витрати в розмірі 3,4 грн.
Судове рішення вмотивоване тим, що податкові накладні з підстав, визначених в акті перевірки, не можуть вважатись недійсними і позбавляти платника податків права на включення до податкового кредиту сум ПДВ.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Так, скаржник зазначає, що з огляду на невірне зазначення в податкових накладних індивідуального податкового номеру продавця та незвернення ЗАТ „Південхарчосервіс” до органу ДПС із відповідною заявою в порядку п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в якій вказано про порушення контрагентом порядку виписування податкових накладних, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва обґрунтовано оформлено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Крім того, апелянтом в усному порядку доповнено скаргу твердженнями про ненадходження до бюджету сум ПДВ, сплачених позивачем як покупцем на користь продавця в ціні товару, що підтверджується постановою про порушення відповідної кримінальної справи.
В запереченнях на апеляційну скаргу ЗАТ „Південхарчосервіс” просить апеляційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 21.11.2006р. по справі № 6/463/06 –без змін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, колегія судів встановила наступне:
Центральною МДПІ у м. Миколаєві, правонаступником якої є ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, проведена планова виїзна перевірка ЗАТ „Південхарчосервіс” з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) за період з 01.10.2002р. по 30.09.2005р., за результатами якої складено акт від 12.01.2006р. № 5/23-050/00388352.
Зазначеним актом встановлено, зокрема, порушення підприємством приписів п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1,7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, внаслідок чого перевіркою донараховано чисту суму податкових зобов’язань по ПДВ в сумі 234 103 грн. (вересень 2003 року –108 758 грн., жовтень 2003 року –125 345 грн.) та зменшено від’ємне значення податкових зобов’язань в вересні 2003 року на суму 2880 грн., а саме ЗАТ „Південхарчосервіс” віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, оформленим неналежним чином, оскільки при перевірці податкових накладних, отриманих від ПП Антонова А.Ю., індивідуальний податковий номер останнього (2702337531) відрізняється від фактичного (2702937531), що призвело до завищення податкового кредиту в 2003 році на загальну суму 236 983 грн.
На підставі акту перевірки, за вищеназване порушення, згідно із п.п. „б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, ч.1 ст.111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва оформлено та надіслано податкові повідомлення-рішення від 05.09.2006р. № 0002022300/4, яким визначено податкове зобов’язання з ПДВ у загальній сумі 351 154,5 грн., у т.ч. 234 103 грн. основного платежу та 117 051,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0002032300/4, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 2880 грн. та визначено податкове зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1440 грн.
Вважаючи, що прийняті податкові повідомлення-рішення суперечать українському законодавству, ЗАТ „Південхарчосервіс” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом про їхнє скасування, який задоволено з мотивів, викладених в описовій частині цієї ухвали.
Перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту, об’єктивність дослідження наданих доказів, судова колегія погоджується із висновками, зробленими в оскаржуваному судовому рішенні, та зазначає таке:
Відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР в редакції, чинній в періоді, за який здійснено зменшення податкового кредиту, платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Проаналізувавши зазначені вище норми податкового законодавства, а також зміст податкових накладних, колегія суддів відзначає, що виявлений Центральною МДПІ у м. Миколаєві недолік, тобто невідповідність індивідуального податкового номеру контрагента позивача в заповнених податкових накладних фактичному, не спричиняє недійсність податкових накладних, не свідчить про їх недопустимість як доказів правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту ЗАТ „Південхарчосервіс” звітних періодів, оскільки суб’єкт владних повноважень, дослідивши під час проведення перевірки первинні документи товариства, у тому числі спірні податкові накладні в частині реквізитів, що зазначені правильно, мав можливість чітко ідентифікувати продавця (ПП Антонова А.Ю.).
Недотримання позивачем порядку, встановленого п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених підприємством витрат по сплаті ПДВ до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, т.я. згідно із приписами абз.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону підставою для відповідальності платника податку є лише непідтвердження сум податку, віднесеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.
Посилання органу ДПС на порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ПП Антонова А.Ю. щодо несплати до бюджету ПДВ, включеного у ціну товару, придбаного позивачем, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог не приймаються до уваги, оскільки предметом розгляду в рамках даної адміністративної справи є податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками акту перевірки, отже, в судовому порядку всебічному дослідженню та вивченню підлягають саме факти, встановлені в ході перевірки, у той час як з тексту акту перевірки не вбачається з’ясування контролюючим органом порушень, пов’язаних із ненадходженням до Державного бюджету України сум ПДВ, віднесених підприємством до податкового кредиту в вересні та жовтні 2003 року. Крім того, з наданої постанови про порушення кримінальної справи не вбачається взагалі взаємозв’язок між її винесенням та господарською операцією, за результатами якої включено ПДВ до податкового кредиту ЗАТ „Південхарчосервіс”.
Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги, а, відтак, мотиви, з яких вона подана, не можуть бути підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки останнє постановлено з урахуванням усіх обставин справи та при повному дотриманні норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.150,160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів
Ухвалила:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 21.11.2006р. зі справи № 6/463/06 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |