СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
05 березня 2007 року | місто Севастополь Справа № 2-25/1076-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Василевська С.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вітьба" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 27.11.2006 у справі № 2-25/1076-2006
за позовом Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, Ялта, 98600)
до Приватного підприємства "Вітьба" (вул. Маратовська, 29-14, Гаспра, Ялта, 98660)
про звернення стягнення на активи в сумі 5415,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2006 у справі № 2-25/1076-2006 (суддя Маргарітов М.В.) позов Державної податкової інспекції в місті Ялті в Автономній Республіці Крим до приватного підприємства "Вітьба" про звернення стягнення на активи задоволено частково. Звернуто стягнення на активи, які належать Приватному підприємству "Вітьба" у сумі 5240,50 грн.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що заборгованість за фінансовими санкціями, які застосовані до відповідача підлягає стягненню, оскільки при вирішенні спору про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення в судовому порядку, застосування фінансових санкцій визнано правомірним
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована посиланням на преамбулу Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” та зазначенням на те, що цей Закон не повинен застосовуватись.
З причин відпустки судді Дугаренко О.В., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.03.2007, здійснено її заміну на суддю Волкова К.В.
У судові засідання 19.02.2007, 05.03.2007 представники сторін не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, рекомендованою кореспонденцією.
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
16.08.2004 Державна податкова інспекція в місті Ялті в Автономній Республіці Крим перевірила позивача з питань дотримання законодавства про здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу, про що складено акт №000078 (а.с. 10-11).
На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція в місті Ялті в Автономній Республіці Крим 21.08.2004 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення - рішення №0004362303 (а.с. 12). Зазначеним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 5420грн.
Фінансові санкції у сумі 5250,00 грн. застосовані до відповідача за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” на підставі пункту 1 статті 17 зазначеного Закону за реалізацію товарів без застосування реєстратора розрахункових операцій.
Фінансові санкції в сумі 170 грн. були застосовані до позивача за відсутність контрольної стрічки за період з 19.07.2004 - 04.08.2004 за порушення пункту 10 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” на підставі пункту 5 статті 17 того ж Закону.
Зазначені порушення були предметом розгляду судовими інстанціями.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11-29.11.2004 у справі № 2-25/15139-2004 за позовом приватного підприємства "Вітьба" до Державної податкової інспекції в місті Ялті в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ялта в Автономній Республіці Крим від 21.08.2004 №0004362303 визнано недійсним в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5250грн. і в частині визначення штрафних санкцій в сумі 170грн. як податкового зобов'язання. В решті частини позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.03.2005 у справі № 2-25/15139-2004 зазначене рішення суду змінено. Позов задоволено частково. В частині позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ялта в Автономній Республіці Крим від 21.08.2004 №0004362303 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5420грн. - відмовлено. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ялта в Автономній Республіці Крим від 21.08.2004 №0004362303 визнано недійсним в частині визначення штрафних санкцій в сумі 5420 грн. сумою податкового зобов'язання приватного підприємства "Вітьба" (а.с. 20-22).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2006 у справі № 2-357/06 зазначену постанову залишено без змін (а.с. 29-30).
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, застосування фінансових санкцій до відповідача в сумі 5420,00 грн. судовими інстанціями визнано правомірним.
Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до відомостей особового рахунку відповідача (а.с. 18), заборгованість відповідача станом на 26.09.2005 складає 5415,50 грн.
Доводи відповідача про необґрунтованість застосування Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” судова колегія приймає до уваги, але ці доводи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки стягнення податкового боргу - це право та одночасно обов'язок податкових органів, який передбачений Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.
З огляду на викладене, заборгованість в сумі 5415,50 грн. підлягає стягненню.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Вітьба" від 11.12.2006 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2006 у справі № 2-25/1076-2006 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
Т.П. Фенько