Справа № 2-680/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009  року  Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської  області у  складі:

головуючого - судді   Зарічної Л.А.,  

при секретарях: Голушко Н.А., Прищепі О.О.,

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» про стягнення з останнього нарахованої йому, але не виплаченої, заробітної плати за період з 01.09.2008 року по 27.11.2008 року в сумі 4260 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку і по день фактичного розрахунку, розмір якого на день звернення до суду, за його підрахунками, склав  9940 грн., та моральної шкоди, яку він оцінює у 6000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на ті обставини, що 01.03.2008 року його прийняли на роботу у ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» на посаду заступника голови правління з загальних питань, а 27.11.2008 року його було звільнено з  даної посади за угодою сторін відповідно до  п.1 ст.36 КЗпП  України. Однак на день звільнення нарахована йому заробітна плата за період з 01.09.2008 року по 27.11.2008 року у розмірі 4260 грн. виплачена не була через брак коштів на рахунках відповідача. Вважаючи такі дії товариства незаконними, позивач для захисту своїх прав на оплату праці  і звернувся до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні представником відповідача було повідомлено, що заборгованість товариства по заробітній платі перед ОСОБА_1 відповідно до бухгалтерського розрахунку була погашена шляхом здійснення 18.03.2009 року електронного грошового переказу на суму 3542 грн. 75 коп. на адресу останнього, тому саме ця дата має вважатися днем фактичного розрахунку товариства з позивачем.

А ОСОБА_1 пояснив, що отримав  заборгованість по заробітній платі лише 06.05.2009 року, тому вже в судовому засіданні зменшив розмір своїх позовних вимог в частині  невиплаченої йому заробітної плати, а решту вимог просив задовольнити у тому розмірі, який був вказаний ним  у заяві.

Вислухавши пояснення сторін по справі та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку:

Згідно копії наказу НОМЕР_1 від 01.03.2008 року (а.с.3) вбачається, що ОСОБА_1 дійсно 01.03.2008 року був прийнятий на роботу з випробуванням терміном в 1 місяць заступником голови правління з загальних питань ЗАТ «Маслозавод «Прилуки», а згідно копії наказу НОМЕР_2 від 28.11.2008 року (а.с.38) вже 27.11.2008 року його було звільнено з даної посади за угодою сторін, що підтверджується також і записами, зробленими у трудовій книжці позивача (а.с.4).

Довідкою, виданою ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» (а.с.27), засвідчено той факт, що на день звільнення ОСОБА_1 йому були нараховані заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку, однак, як було достовірно встановлено в судовому засіданні, на день звільнення виплачені не були через відсутність коштів на рахунках підприємства.

Кінцевий розрахунок зі ОСОБА_1 було проведено лише 18.03.2009 року через відділення поштового зв»язку згідно квитанції НОМЕР_3, з якої вбачається, що на ім»я позивача дійсно було перераховано кошти у розмірі 3542 грн. 75 коп., які останній отримав лише 06.05.2009 року згідно квитанції НОМЕР_4, а тому у судовому засіданні і не наполягав на задоволенні своїх позовних вимог в частині їх стягнення через отримання таких у сумі хоч меншій від зазначеної ним у позовній заяві.

Відповідач, вважаючи свої зобов»язання по виплаті заборгованості по заробітній платі належним чином виконаними 18.03.2009 року, тобто в день перерахування відповідних коштів на рахунок поштового відділення, та не вбачаючи своєї вини у затримці розрахунку з позивачем через неповідомлення останнім його місця проживання, просив відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку, наполягаючи на вині останнього у затягуванні часу розрахунку з ним.

Однак в ч.1 ст.116 КЗпП України законодавець чітко встановлює обов»язок підприємства, установи, організації виплатити всі суми, що належать працівникові, саме в день його звільнення, але дана норма закону була  порушена відповідачем через відсутність коштів на його рахунках.

Для захисту трудових прав працівника частиною 1 ст.117 КЗпП України також передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у визначені законом строки підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, при чому така вина не виключається при відсутності грошей на розрахунковому рахунку, фінансових труднощах підприємства тощо.

Днем же фактичного розрахунку суд безальтернативно вважає день саме отримання коштів позивачем, а не день перерахування їх на поштовий рахунок для гіпотетичного  їх отримання позивачем, тобто 06.05.2009 року, а не 18.03.2009 року.

Згідно п.п.2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100, середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані робочі дні протягом останніх двох місяців роботи, що передують події, з якою пов»язана відповідна виплата, на число робочих днів.

З довідки про середню заробітну плату  ОСОБА_1 (а.с.18) вбачається, що його заробітна плата за місяці, які передували місяцю, у якому його було звільнено, становила: за вересень - 1420 грн., а за жовтень – 1474 грн.

Тому середньоденна заробітна плата буде  дорівнювати: 1) 1420 грн. + 1474 грн. = 2894 грн.; 2) 2894 грн. : 45 робочих днів цих місяців = 64 грн. 31 коп.

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку становитиме: 64 грн. 31 коп. ? 108 робочих днів за період з 28.11.2008 року по 06.05.2009 року = 6945 грн. 48 коп., який суд і вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі на користь позивача.

Що ж стосується відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди, то суд не знаходить як сам факт заподіяння такої, так і її розмір доведеними, тому і вважає за правильне відмовити позивачеві в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Крім того, суд вважає необхідним повернути ОСОБА_1 зайво сплачене ним державне мито у розмірі 283 грн., а з ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» стягнути судові витрати по справі.

На підставі наведеного та ст.ст.116 ч.1, 117 ч.1 КЗпП України, керуючись ст.ст.88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 6945 (шість тисяч дев»ятсот сорок п»ять) грн. 48 коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по справі у розмірі 17 (сімнадцять)  грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди – відмовити.

Повернути ОСОБА_1 283 (двісті вісімдесят три) грн. зайво сплаченого ним державного мита по справі згідно квитанції №1 від 19.03.2009 року.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» на користь місцевого бюджету м.Прилуки  державне мито у розмірі 69 (шістдесят дев»ять) грн. 45 коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» на користь державного бюджету м.Прилуки  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі впродовж 10 днів з дня його проголошення до Прилуцького міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження із наступним  поданням апеляційної скарги протягом 20 днів апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

Суддя                                                                                                                    Л.А.Зарічна