СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
01 березня 2007 року | Справа № 20-3/363 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Голика В.С.,
Волкова К.В.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Терещенко С.В., довіреність б/н, від 01.11.2006 р.,
відповідача: Шульга К.В., довіреність № 10596/10, від 01.12.2006 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 12 січня 2007 року по справі № 20-3/363
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманська риболовецька компанія" (вул. Ангарська, 10а,Інкерман, м. Севастополь,99704)
до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Ноября, 3,Севастополь,99042)
за участю Прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)
про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та скасування його
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 186.819грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не встановлено порушень з боку позивача при формуванні податкового кредиту і податкових зобов’язань, позивач при наявності податкових накладних сформував податковий кредит, сплатив продавцю вартість товару, у тому числі податок на додану вартість, договір між позивачем і продавцем товару не визнано недійсним, а тому позивач правомірно заявив бюджетне відшкодування.
При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що позивач заявив бюджетне відшкодування, порушень формування позивачем і його контрагентом правил оподаткування не встановлено.
Постановою місцевого господарського суду позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення про завишення позивачем суми бюджетного відшкодування.
Постанова суду мотивована тим, що від’ємне значення податку (бюджетне відшкодування) є різницю між податковим кредитом та податковими зобов’язання, порушень формування яких з боку позивача відповідачем не встановлено.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, у задоволенні позову відмовити, вважаючи що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, так як джерелом бюджетного відшкодування є сплачений до бюджету податок, саме поняття бюджетного відшкодування це надмірна сплата податку.
З заперечення на апеляційну скаргу слідує, що позивач з її доводами не згоден з тих підстав, що не допустив порушень при оподаткуванні і правильно визначив суму бюджетного відшкодування.
На підставі статті 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд витребував додаткові доказі (а.с. 135-197), розглянув справу і встановив наступне.
29 вересня 2006 року заступником керівника Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Єршовою І.Е. на підставі акту перевірки №180\23-130\33245183\88 від 26 вересня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000642301\0 про завищення позивачем за червень 2006 року суми бюджетного відшкодування на 186.819грн. (а.с. 25 чи 54).
Вказаним актом позапланової, документальної, в’їздної перевірки встановлено, що позивач по договору від 16 травня 2006 року придбав у товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Линарт” риболовне судно „Оскар” за 2.000.000грн. (у тому числі податок на додану вартість 333.333,33грн.), оплата здійснена 17 травня 2006 року безготівкою. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Линарт” придбало це судно по договору від 28 лютого 2000 року у приватного підприємства „Форпас” міста Миколаїв за 38.300грн. (у тому числі податок на додану вартість 6.383,33грн.). Платіжних документів про сплату товариством „Фірма Линарт” первинному продавцю судна вартості товару не надано. З моменту постановки на податковий облік (з 18 вересня 1998 року) приватне підприємство „Форпас” податкових декларацій про доходи до податкового органу не надавало. У зв’язку з чим, податковий орган прийшов до висновку про те, що не має переплати до бюджету податку (а.с. 14-22, 73-87).
Заперечення позивача на акт перевірки залишені відповідачем без задоволення (а.с. 55-56, 22-24).
Позапланова перевірка була здійснена у зв’язку з подачею платником декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100.000грн., що передбачено пунктом 9 частини 6 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (у редакції Закону N3813-XII від 24 грудня 1993 року, з змінами). На перевірку були видані накази та направлення (а.с. 135-138).
Позивач не оспорює наведених у акті перевірки обставин, але заперечує проти того, що він не має права на бюджетне відшкодування тому, що позивач виконав усі вимоги закону і не допустив порушень при оподаткуванні.
Дійсно, з заяви, податкової декларації позивача за червень 2006 року вбачається, що позивач заявив бюджетне відшкодування у сумі 186.819грн., сума податкового кредиту за попередній податковий період склала 436.934грн. (а.с. 6-9).
Податкові зобов’язання по операціям продажу за ставкою 20% за травень 2006 року товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Линарт” задекларовані у сумі 350.180грн., але за підсумком податкового кредиту це товариство задекларувало від’ємне значення податку, що підтверджується декларацій (а.с. 50-52).
З договору, накладної, податкової накладної і платіжного доручення слідує, що позивач у травні 2006 року придбав і отримав у товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Линарт” судно за 2.000.000грн., також у травні 2006 року частково сплатив вартість цього судна у сумі 1.787.500грн. безготівкою, залишок несплати 212.500грн. (а.с. 10-13, 53).
Право власності на судно продавця підтверджується свідоцтвами про право власності та про право плавання під державним прапором України, надані 8 грудня 2003 року (а.с. 140-141).
29 вересня 2006 року позивач звернувся з заявою про реєстрацію за ним права власності на вказане судно і 31 січня 2007 року отримав відповідний висновок (а.с. 142-143).
Збільшення вартості судна, за яку товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Линарт” придбав у 2000 року судно і продав у 2006 року позивачу, обґрунтована ремонтом судна, що підтверджується приймально - здаточними актом, актами на списання матеріальних цінностей, документами бухгалтерського обліку та звітом про незалежну оцінку вартості майна (а.с. 144-197).
У свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Линарт” придбало це судно по договору від 28 лютого 2000 року у приватного підприємства „Форпас” за 38.300грн., що підтверджує договір, акт прийому - передачі (а.с. 45-46). Документів про оплату не має.
З інформаційної довідки Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаїв слідує, що приватне підприємство „Форпас” прийнято на податковий облік з 18 вересня 1998 року, у період з 14 жовтня 1998 року до 29 вересня 2004 року було зареєстровано як платник податку на додану вартість, декларацій з 1998 року не надавало (а.с. 47-49).
Порушень при оподаткуванні за травень 2006 року продавцем товару - товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Линарт”, контролюючими органами не встановлено (а.с. 139).
Відповідно до підпункту 7.7.1 Закону України „Про податок на додану вартість” №168\97-ВР від 3 квітня 1997 року (з змінами на час оподаткування вказаної операції, далі Закон України №168\97-ВР) сума бюджетного відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні цей суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпункт „а” підпункту 7.7.2 того ж Закону встановлює, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Позивач відповідно до підпункту 7.7.1 Закону визначив суму бюджетного відшкодування, податкового боргу за травень 2006 року не мав, у травні 2006 року сплатив покупцю податок (у вартості товару), у червні 2006 року заявив бюджетне відшкодування. Такі дії позивача повністю відповідають вимогам закону.
Посилання відповідача на загальне поняття бюджетного відшкодування, надане у пункті 1.8 Закону України №168\97-ВР, - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, не змінює наведених висновків тому, що це є загальна норма, яка відсилає до спеціальних, крім того, у цьому понятті не вказано у чий дохід повинна бути здійсненна надмірна сплата податку.
У зв’язку з наведеним апеляційний господарський суд вважає, що висновки податкового органу про завищення бюджетного відшкодування не відповідають фактичним обставинам справи, податкове повідомлення-рішення про завищення суми бюджетного відшкодування прийнято з порушенням вказаних норм Закону України №168\97-ВР.
На підставі вказаного, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не обґрунтована і задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом постанова прийнята без порушень норм матеріального права, підстав для його скасування (зміні) не має.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
Постанову господарського суду міста Севастополя від 12 січня 2007 року у справі № 20-3/363 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може буди оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня оголошення.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді В.С. Голик
К.В. Волков