СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
28 лютого 2007 року |
Справа № 2/19-18661-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шевченко Н.М.,
суддів Голика В.С.,
Фенько Т.П.,
без участі представників сторін
розглянувши апеляційне подання Прокурора міста Керчі на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 19.12.2006 у справі №2/19-18661-2006
за позовом Прокурора міста Керчі (вул. Радянська, 12, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про визнання недійсними угод
ВСТАНОВИВ:
Господарський суд Автономної Республіки Крим ухвалою від 19.12.2006 у справі № 2/19-18661-2006 (суддя С.В. Яковлєв) відмовив прокурору міста Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим в прийнятті позовної заяви.
Не погодившись з ухвалою суду, прокурор міста Керчі звернувся до суду з апеляційним поданням, в якому просить ухвалу господарського суду від 19.12.2006 скасувати, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду.
В апеляційному поданні прокурор вказує на те, що ухвалу суду прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме, суд не прийняв до уваги, те що відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; - спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; - спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; - спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; - спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Прокурор міста Керчі звернувся до господарського суду Автономної Республіки з позовною заявою до суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання угод недійсними та стягнення грошових коштів, які не є суб'єктами владних повноважень.
Тому цей спір не є спором, передбаченим підпунктами 2-5 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України і повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.
В судове засідання представник прокуратури міста Керчі та представники відповідачів не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли. Своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались.
Державна податкова інспекція у місті Керчі Автономної Республіки Крим направила телеграму з клопотання про розгляд апеляційного подання на ухвалу господарського суду у відсутності їх представника.
Судова колегія вважає докази, що є в матеріалах справи, достатніми для розгляду апеляційного подання у відсутності представників сторін та прокурора.
Розглянувши апеляційне подання прокурора міста Керчі, вивчивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
Прокурор міста Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання угод недійсними.
Господарський суд ухвалою від 19.12.2006 відмовив в прийнятті позовної заяви, пославшись на те, що позовні вимоги прокурора міста Керчі підпадають під дію Кодексу адміністративного судочинства України і тому не підлягають розгляду в господарських судах України за правилами господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційного подання, та дослідивши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, вважає, що апеляційне подання прокурора міста Керчі не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Однак, з 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати владні повноваження щодо іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509 Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади.
Верховний Суд України переглядаючи справи за винятковими обставинами по конкретних справах також посилався на те, що позови в інтересах податкових органів про визнання угод недійсними розглядаються за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про те, що відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України справу повинно розглядати згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, і тому підстави для її скасування ухвали господарського суду відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційне подання прокурора міста Керчі залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2006 у справі № 2/19-18661-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М.Шевченко
Судді В.С. Голик
Т.П. Фенько