копія Справа №705/5167/13-ц
2/705/1708/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2013 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1 при секретарі Бишук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради, третя особа : Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування , -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулися до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_5 сільської ради, третя особа : Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В позовній заяві вказано, що ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є спадкоємцями, згідно заповіту, після смерті ОСОБА_6, який помер 18 липня 2003 року. За життя ОСОБА_6 на праві власності належала земельна ділянка. Однак, так як відомості про земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом . Тому позивачі були змушені звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_2, яка до того ж є і представником позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задоволити. В своїх поясненнях вона вказувала, що 18.07.2003 року помер ОСОБА_6, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишив на її ім’я та ім’я інших позивачів заповіт, що був посвідчений ОСОБА_5 сільською радою 26.09.2003 року. Ще за життя ОСОБА_6 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ- ЧР № 052390, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 3522 . Дана земельна ділянка, площею 8,0232 га, розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Уманського району, Черкаської області. Вона та інші позивачі, як спадкоємці за заповітом, звернулася до Уманської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку. 19.08.2013 року Уманською міською державною нотаріальною конторою винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії відповідно до якої їй відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на земельну ділянку загальною площею 8,0232 га, надану для ведення підсобного господарства, розташовану на території ОСОБА_5 сільської ради Уманського району Черкаської області, у зв’язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягу з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки. Тому позивач просить суд визнати за нею та ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності ( в 1/3 частині за кожним ) на земельну ділянку, розташовану на території ОСОБА_5 сільської ради Уманського району, Черкаської області, площею 8,0232 га, вартістю 187287 грн. 94 коп. з цільовим призначенням для ведення товарно - сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ- ЧР № 052390 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3522, після смерті ОСОБА_6 , який помер 18 липня 2003 року.
Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради Уманського району в судове засідання не з’явився. Через канцелярію суду, відповідач надав заяву в якій не заперечував проти задоволення позову та просив справу слухати у відсутності представника сільської ради.
Представник третьої особи управління Держземагенства в Уманському районі в судове засідання не з?явився , відповідно до поданого через канцелярію суду клопотання не заперечує проти задоволення позову і просить справу розглядати без представника управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області .
Суд, заслухавши пояснення позивача, беручи до уваги процесуальну позицію відповідача та третьої особи по справі, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, є спадкоємцями ОСОБА_6 ( заповіт від 22.06.2001 року а.с. -9) , який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 та 18 липня 2013 року - помер ( свідоцтво про смерть серії І-СР № 217724 від 19.07.2013 року – а.с. 8). Після смерті ОСОБА_6 залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 8, 0232 га, вартістю 187287 грн. 94 коп. з цільовим призначенням для ведення товарно - сільськогосподарського виробництва, яка належала на праві власності останньому ( державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ- ЧР № 052390, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3522 – а.с.10 ).
Згідно відповіді Уманської районної державної нотаріальної контори № 1550/02-14 від 12.09.2013 року в Уманській районній державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 572 за 2012 рік після смерті ОСОБА_6 , померлого 18.07.2003 року. Спадкоємцями померлого ОСОБА_6 визнані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, згідно поданої ним заяви про прийняття спадщини 20.11.2012 року до Уманської районної держнотконтори (а.с. - 29).
Згідно листа управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області № 2157/7-1-19 від 17.09.2013 року відомості про земельну ділянку ОСОБА_6 площею 8,0232га, яка розташована на території ОСОБА_5 сільської ради, не внесені до Державного реєстру земель. У разі якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, її державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників. Провести державну реєстрацію даної земельної ділянки неможливо, тому що власник, а саме ОСОБА_6 помер і не може звернутися з відповідною заявою (а.с. – 53-54).
Відповідно до постанови державного нотаріуса Уманської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19.08.2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 8,0232 га, надану для ведення товарно – сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Уманського району Черкаської області, що залишилася після смерті ОСОБА_6, який помер 18.07.2003 року , у зв’язку з відсутню витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки (а.с. – 16 ).
У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (ст.. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними ( ст. 21). В статті 13 визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону(ст.. 14).
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно із ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців), до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 ЦК України позивач відноситься до першої черги спадкоємців за законом.
Відповідно до п.2 « Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про державний земельний кадастр » земельні ділянки, право власності ( користування ) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування » відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення ) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і право чинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або право чинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень», від 01.07.2004 року передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі й право власності на нерухоме майно. В ст.331 ЦК України зазначено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню
За частиною 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Підстав для неприйняття визнання позову не встановлено.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради , третя особа : Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 212-215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , право власності на 1/3 частину, за кожним, на спадкове майно після померлого ОСОБА_6, який помер 18 липня 2003 року, а саме: земельну ділянку площею 8, 0232 га, що розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Уманського району Черкаської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ- ЧР № 052390 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3522.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-и днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис ОСОБА_1