СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 березня 2007 року | Справа № 2-5/15955-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Латиніна О.А.,
Заплави Л.М.,
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився;
позивача:не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримське рекламне агентство "Партнер" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 06.11.2006 у справі №2-5/15955-2006
за позовом Прокурора міста Судака (вул. Яблунева, 10,Судак,98000)
в інтересах держави в особі Грушевської сільської ради (вул. Радянська, 41,Грушівка, м. Судак,98020)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримське рекламне агентство "Партнер" (вул. Горького, 5,Сімферополь,95000)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Судака в інтересах держави в особі Грушевської сільської ради, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Кримське республіканське агентство “Партнер” про зобов’язання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 6 кв.м., розташовану на землях Грушевської сільської Ради, біля краю проїжджої частини на 77 км 950 м. траси Сімферополь–Феодосія та приведення її в належний для подальшого користування стан, включаючи знос рекламної конструкції, мотивуючи свої вимоги тим, що на рішення Грушевської сільської ради, яким наданий дозвіл на розміщення рекламного щита, винесений протест прокурора міста Судака.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2006 року у справі № 2-5/15955-2006 (суддя Гаврилюк М.П.) задоволений позов Прокурора міста Судак в інтересах держави в особі Грушевської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримське рекламне агентство "Партнер" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримське рекламне агентство "Партнер" зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 6 кв.м., розташовану на землях Грушевської сільської ради біля краю проїжджої частини на 77 км 950 м траси Сімферополь-Феодосія та привести його в належний для подальшого використання стан, включаючи знос рекламної конструкції.
Не погодившись з рішення суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримське рекламне агентство "Партнер" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції.
Підставою для скасування зазначеного судового рішення заявник скарги вважає неповне з’ясування судом всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушення норм матеріального права.
Так, апелянт посилається на неправомірне застосування місцевим господарським судом статті 212 Земельного кодексу України, оскільки рекламний об’єкт не був самовільно встановлений товариством з обмеженою відповідальністю “Кримське республіканське агентство “Партнер”, порушення, пов’язані саме з рекламною діяльністю, також відсутні.
У судове засідання, призначене слуханням на 12.03.2007, представники сторін не з’явились, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином.
Судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами, що свідчать про права та взаємовідносини сторін, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.
Під час апеляційного перегляду постановленого господарським судом рішення в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як на підставу своїх позовних вимог, прокурор посилається на наявність винесеного на рішення виконавчого комітету Грушевської сільської Ради від 18.10.2005 № 51 протесту Прокуратури міста Судака.
Протест від 01.09.2006 № 1471, направлений Грушевській сільській Раді для розгляду та скасування прийнятого ним рішення від 18.10.2005 № 51, обґрунтовуючи свої вимоги відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку та грубим порушенням вимог Земельного кодексу України. (а.с. 7).
В свою чергу, Грушевська сільська Рада, розглянувши вказаний протест, рішенням 8 сесії 5 скликання від 05.10.2006 № 72 „Про протест прокуратури на рішення виконавчого комітету Грушевської сільської Ради від 18.10.2005 № 51” відклонила протест прокуратури, зазначивши при цьому, що правовідносини сторін регулюються спеціальним законодавством у сфері рекламної діяльності, а не Земельним кодексом України.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2006 Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим, при проведені перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю “Кримське рекламне агентство “Партнер” зайнята земельна ділянка, розташована на землях Грушевської сільської ради у районі автодороги Сімферополь-Феодосія 77км.–950м. на розвилці доріг, площею близько 6 кв.м., використовується без правовстановлюючих документів.
Відповідно до листа Кримської регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам” № 122 від 05.09.2006 за даними державного земельного кадастру, відомості про реєстрацію земельних ділянок, переданих для розміщення рекламних конструкцій, відсутні.
Посилаючись на норми статей 125, 126, 212 Земельного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач в порушення вимог земельного законодавства, приступив до використання земельної ділянки, зокрема, встановивши рекламний носій, до виникнення права на користування цією ділянкою та його відповідного оформлення.
Однак, судова колегія не може погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Розміщення зовнішньої реклами регламентується Законом України „Про рекламу” та спеціальним нормативним актом –Типовими Правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
У відповідності до частини 1 статті 16 Закону України „Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі Типових Правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
При цьому, для одержання дозволу заявник подає відповідному органу заяву встановленої форми, до якої додаються: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням; копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи –підприємця (пункт 9 Правил).
Під час розгляду спору у даній справі, суд першої інстанції не з’ясував чи дотриманий відповідачем порядок одержання зазначеного дозволу та не були з’ясовані наступні обставини.
Так, рішенням виконавчого комітету Грушевської сільської Ради від 18.10.2005 № 51 товариству з обмеженою відповідальністю “Кримське республіканське агентство “Партнер” дозволено розміщення зовнішньої реклами в селі Грушевка, м. Судак на трасі Сімферополь-Керч 77 км. 950 м, строком з 01.01.2006 по 31.12.2006. (а.с. 6).
Відповідно до статті 12 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997 сільська рада є органом місцевого самоврядування, який діє по принципу повноважень у порядку, визначеному чинним законодавством.
Стаття 30 цього Закону визначає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Крім того, у матеріалах справи міститься договір користування візуально-інформаційним простором № 207 від 01.01.2006, укладений між виконавчим комітетом Грушевської сільської Ради (виконавчий комітет) та товариством з обмеженою відповідальністю “Кримське республіканське агентство “Партнер” (партнер), відповідно до якого виконавчий комітет передає, а партнер приймає у строкове платне користування візуально-інформаційний простір с. Грушевка для розміщення зовнішньої реклами за адресою: автодорога Сімферополь-Феодосія 77 км. 950 м. ((6х3)х2 =36 м2). (а.с. 15-16).
Таким чином, з боку відповідача дотримані всі норми та вимоги, встановлені вищезазначеними нормативними актами, а також умови договору, на виконання якого відповідачем здійснена попередня оплата за 2006 рік в сумі 3304,80 грн.
Висновки суду першої інстанції щодо порушення відповідачем норм земельного законодавства є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки відсутні докази самовільного встановлення товариством з обмеженою відповідальністю “Кримське республіканське агентство “Партнер” рекламного засобу, натомість, відповідачем у встановленому порядку узгоджено та одержано дозвіл на встановлення зазначеного засобу.
При цьому слід зазначити, що Законом України „Про рекламу” не передбачено здійснення землевідводу і оформлення земельної ділянки для встановлення реклами.
Зважаючи на встановлені обставини, застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Земельного кодексу України є неправомірним, оскільки факт порушення земельного законодавства не встановлений. Крім того, у відповідача відсутні підстави для звільнення земельної ділянки згідно вимог статті 212 Земельного кодексу України, та приведення її в належний для подальшого користування стан, включаючи знос рекламної конструкції.
Суд першої інстанції при розгляді справи також не звернув увагу на ти обставини, що в провадженні господарського суду є справа з господарського спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав і не застосував приписи статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а прийняв рішення у справі.
Судова колегія приймає до уваги справу № 2-21/15845-2006 за позовом Прокурора міста Судака в інтересах держави в особі Грушевської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Кримське республіканське агентство “Партнер” про зобов’язання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 6 кв.м., розташовану на землях Грушевської сільської Ради, біля краю проїжджої частини на 77 км 950 м. траси Сімферополь–Феодосія та приведення її в належний для подальшого користування стан, включаючи знос рекламної конструкції, за наслідками розгляду якої постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2007 у справі № 2-21/15845-2006 залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2006, яким у позові Прокурору міста Судака відмовлено.
Відповідно до частини 1 пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
З огляду на викладене, враховуючи, що господарський суд першої інстанції не з’ясував всі фактичні обставини справи, не дав належної юридичної оцінки наданим сторонами доказам, судове рішення у справі не можна вважати обґрунтованим та законним.
Відтак, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, провадження у справі припиненню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 3), 104 (частина 1 пункти 1, 2, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Кримське республіканське агентство “Партнер” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2006 року у справі № 2-5/15955-2006 скасувати.
3. Провадження у справі припинити.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді О.А.Латинін
Л.М. Заплава