СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
06 березня 2007 року |
Справа № 2-29/12585-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Хапанцева Н.А.
за участю представників сторін:
прокуратура м.Алушти: Шевцової О.П., посвідчення № 290 від 18.02.2003 року;
позивача: не з`явився;
відповідача: (Алуштинська міська рада) - Галенко В.А., дов. № 02.1-13/90 від 12.01.2007 року;
відповідача: (СПД ОСОБА_1) - ОСОБА_1, свідоцтво № свідоцтво НОМЕР_1 від 22.06.2007 року;
розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Алушти на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 07 листопада 2006 року у справі № 2-29/12585-2006
за позовом прокурора міста Алушти (вул. Леніна, 44, м.Алушта, АР Крим, 98500)
в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, м.Сімферополь, 95022)
до Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Алушта, АР Крим, 98500)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання нечинним рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 07.11.2006 року у справі № 2-29/12585-2006А у задоволенні позову прокурора м.Алушти про визнання нечинним рішення Алуштинської міської ради НОМЕР_2 від 10.03.2006 року "Про надання земельної ділянки в оренду підприємцеві ОСОБА_1" відмовлено.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, з метою отримання в оренду земельної ділянки, виконав всі дії та отримав узгодження, необхідність яких передбачено нормами Земельного кодексу України, Закону України „Про планування і забудову територій”, Постанови Верховної ради АР Крим „Про затвердження Регіональних правил забудови та використання земель в АР Крим”, а також вимоги місцевих правил забудови у м.Алушта.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, прокурор м.Алушта звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як винесену при неповному дослідженні обставин справи та з порушенням норм матеріального права, позовні вимоги задовольнити.
Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
Представник позивача - Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином ухвалою та повісткою від 29.01.2007 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.
З причини відпустки судді Видашенко Т.С., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Котлярову О.Л.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 26 лютого по 06 березня 2007 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників прокуратури, сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Стаття 126 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Судовою колегією встановлено, що 10.03.2006 року Алуштинською міською радою прийнято рішення НОМЕР_2 „Про надання земельної ділянки в оренду підприємцю ОСОБА_1" (а.с. 77).
З цього рішення вбачається, що Алуштинською міською радою затверджено проект відводу земельної ділянки та технічний звіт по перенесенню в натуру меж земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 для розміщення торгового павільйону у м. Алушта, між першою та другою алеєю Приморського парку, напроти кафе „Луч", на земельній ділянці площею 0,0020 га, у тому числі, майдани, набережні - 0,0020 га.
Вказана земельна ділянка передана підприємцю ОСОБА_1 з земель Алуштинської міської ради в оренду строком на 25 років. При цьому, земельна ділянка віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови.
З пункту 3 рішення Алуштинської міської ради вбачається, що на земельній ділянці площею 0,0020 га накладені обмеження: дотримання режиму використання земель та прибережних захисних смуг; без права викупу земельної ділянки.
Як правильно встановив суд першої інстанції, позивачем отримано висновки та звіти від наступних організацій:
* Управління архітектури та містобудування Алуштинського виконавчого комітету від 17.03.2005 року;
* Республіканського комітету з охорони культурної спадщини від 13.05.2005 року;
* Державної Азово-чорноморської екологічної інспекції від 13.05.2005 року;
* Алуштинської міської СЕС від 14.09.2005 року;
* Алуштинського міського управління земельних ресурсів від 21.11.2005 року;
* Алуштинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим від 12.04.2006 року;
У зв`язку з викладеним, судова колегія вважає, що позивач для отримання у користування спірної земельної ділянки виконав вимоги Земельного кодексу України, Закону України „Про планування та забудову територій”, Постанови Верховної Ради АР Крим „Про затвердження Регіональних правил забудови та використання земель в АР Крим”, а також вимоги місцевих правил забудови у м.Алушта, затверджених рішенням Алуштинської міської ради НОМЕР_3 від 03.08.2005 року.
Посилання позивача на те, що у порушення пунктів 27 ч.2, 35 Єдиних правил ремонту та утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року, земельна ділянка, виділена приватному підприємцю ОСОБА_1, накладається на пішохідну алею парку спростовується світлокопією висновку НОМЕР_4 від 14.09.2005 року по вибору (відведенню) земельної ділянки під забудову, світлокопією кадастрового плану земельної ділянки приватного підприємця ОСОБА_1, відповідно до яких, спірна земельна ділянка знаходиться між першою та другою алеями Приморського парку навпроти кафе „Луч” (а.с.9, 96).
Судова колегія не приймає до уваги посилання прокурора, в обгрунтування недійсності рішення Алуштинської міської ради, в частині того, що після прийняття оскаржуваного рішення, Управлінням архітектури та містобудування та міським управлінням земельних ресурсів було відізвано власні висновки, які раніше видавались приватному підприємцю ОСОБА_1, оскільки зазначені органи обгрунтовують такі відзиви посиланням на Регіональні правила забудови та використання територій АР Крим.
Однак, згідно з пунктом 2 Постанови Верховної Ради АР Крим № 241-3/02 від 18.09.2002 року „Про затвердження Регіональних правил забудови та використання територій АР Крим”, регіональні правила мають рекомендаційний характер та можуть використовуватись у порядку додатку до місцевих правил забудови.
Крім того, у відповідності до частини 3 статті 21 закону України, регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування на території відповідного регіону (крім міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим у разі затвердження відповідними радами місцевих правил забудови, а також міст Києва та Севастополя).
Судовою колегією встановлено, що місто Алушта є містом республіканського значення Автономної республіки Крим та має власні затверджені правила забудови, у зв`язку з чим, посилання на Регіональні правила забудови та використання територій АР Крим, при відзиві раніше виданих Управлінням архітектури та містобудування та міським управлінням земельних ресурсів висновках, є необгрунтованими.
Судова колегія вважає, що у випадку незаконних висновків, виданих Управлінням архітектури та містобудування та міським управлінням земельних ресурсів, на підставі яких було виділено спірну земельну ділянку, такі висновки не повинні відзиватись а мають визнаватись недійсними у судовому порядку з обов`язковим притягненням до відповідальності осіб, які видали такі розпорядження.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка використовується для розміщення тимчасового об`єкту, який складається з металевих споруд, його демонтаж можливий в будь-який час, у зв`язку з чим, оскаржуване рішення не суперечить нормі статті 90 Водного кодексу України, яка забороняє лише будівництво у прибережній захисній зоні, крім будівництва санаторіїв та лікувально-оздоровчих закладів.
Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної постанови порушень норм матеріального або процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, 198 п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу прокурора міста Алушти залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року у справі № 2-29/12585-2006 залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
О.Л. Котлярова