СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ   

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

14 березня 2007 року

Справа № 2-25/14677-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Лисенко В.А.,

суддів                                                                      Заплави Л.М.,

                                                                                          Видашенко Т.С.,

секретар судового засідання                                        Суровикіна М.С.                              

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державного виноробного підприємства "Привітне" Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 27.11.2006 у справі №2-25/14677-2006А

за позовом           Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а, місто Сімферополь, 95017)

до           Державного виноробного підприємства "Привітне" Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" (вул. Леніна, 2, с.Привітне, місто Алушта, 98521)

   

про стягнення 31833,00 грн.

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від  27.11.2006 у справі № 2-25/14677-2006А (суддя  Маргарітов  М.В.)  позов   задоволено.

З відповідача на користь позивача стягнуто 31833,00  грн. штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Постанова обґрунтована тим, що Державне виноробне підприємство „Привітне” Національного виробничо-аграрного об’єднання „Масандра” у 2005 році не створив належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі, передбаченим статтею 19 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII від 21.03.1991. Тому, на підставі статті 20 цього Закону за нестворені 3 робочих місця стягнуто 31833,00 грн.

Не погодившись з  постановою суду,  Державне виноробне підприємство „Привітне” Національного виробничо-аграрного об’єднання „Масандра” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати  постановлене рішення.

Доводи скарги мотивовані тим, що суд невірно застосував норми матеріального права, а також зробив висновки, які не відповідають  матеріалам справи.  На думку сторони,  відповідач створив необхідну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів,  направив відповідну інформацію до  центру зайнятості населення про вакантні робочі місця для  працевлаштування  інвалідів. Ні місцеві органи влади, ні органи соціального захисту населення своєчасно не направляли інвалідів на підприємство.

 Відповідно до статті 18 Закону України № 875-XII від 21.03.1991 працевлаштування інвалідів здійснюється  органами Міністерства праці України, Міністерства  соціального захисту  населення України. Місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів. Більш детальніше доводи вказані в  скарзі.   

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити постанову суду без змін.          

Сторони в судове засідання не з’явились, належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи. Оскільки їх нез’явлення не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія розглянула справу за   відсутністю сторін.   

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до вимог статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Згідно із статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”  від 21.03.1991 № 875-ХII для підприємств, установ і організацій  незалежно від  форми власності і господарювання встановлюється  норматив робочих місць  для забезпечення  працевлаштування інвалідів  у розмірі  4 % від загальної чисельності  працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено  законом.

Відповідно до  довідки на а.с.5 середньооблікова  кількість працівників Державного виноробного підприємства „Привітне” Національного виробничо- аграрного об’єднання „Масандра” за 2005 рік  складає  234 чоловіка.

Відповідно до статті 19 Закону України № 875-ХII від 21.03.1991 норматив числа інвалідів, яких необхідно було працевлаштувати, складає 9 чоловік.

Фактично підприємством були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, про що вказує працевлаштування 6 чоловік. Крім того, Державне виноробне підприємство „Привітне” Національного виробничо-аграрного об’єднання „Масандра”  направляло на адресу державної служби зайнятості міста Алушти та на адресу  органу соціального захисту  населення Привітненської міської Ради листа, яким  інформувало про те, що на підприємстві створено 9  робочих місць, на які можуть бути працевлаштовані інваліди.

Але  листом  від 11.01.2006 Привітненський селищний голова  доводить про те, що інваліди  на території с.Привітне, с.Зеленогірьє  з питань  працевлаштування  у 2005 році не  звертались.

Відповідно до пункту 11 Положення „Про  робоче місце інваліда і про порядок  працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 „Про організацію робочих місць і працевлаштування інвалідів” зазначено, що місцеві органи соціального захисту населення виявляють інвалідів, які бажають працювати та можуть  реалізувати свої здатності й можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації  і направляють державної службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання  працювати із вказівкою професії, спеціальності.

Таким чином, з аналізу  положень частин 2, 3 статті 13 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  та пунктів 2, 3  Положення про робоче місце інвалідів вбачається,  що фактичне робоче місце  має бути  створено з урахуванням фізичних можливостей  певного інваліда, індивідуальних програм реабілітації  та в залежності від  відповідної нозології  інваліда. Безпосередньо створення  робочого місця  для інваліда, а саме його пристосування  для праці інваліда  здійснюється в кожному  окремому випадку  спеціально для конкретної особи. Отже, умовою для створення  робочого місця  для працевлаштування  інваліда є пропозиція на працевлаштування інвалідів  відповідної нозології, оскільки без такої  пропозиції  неможливо встановити  працевлаштування  інваліда  якої категорії  може бути запропоновано, що унеможливлює  створення відповідного робочого місця.

Таким чином, судова колегія  надійшла висновку, що підприємство виконало дії про створення робочого місця для працевлаштування інваліду.  

Відповідно до статті 18 Закону України № 875-ХII від 21.03.1991  працевлаштування інвалідів здійснюється  органами Міністерства праці України, Міністерства  соціального захисту  населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

Такого ж висновку додержується Верховний Суд України, про що свідчіть постанова від 11.05.2005 у справі № 6/203.

Згідно із статтею 20 Закону України № 875-ХII від 21.03.1991  підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість  працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону, щороку  сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі  середньої річної  заробітної плати  на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі і організації  за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Таким чином, відповідальність за порушення цього Закону настає, якщо підприємство не створило робочі місця для працевлаштування інвалідів взагалі і не виконало зобов’язань  про повідомлення  органів працевлаштування  про наявність робочих місць.

Оскільки висновки суду  першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова  суду    підлягає скасуванню.

При прийнятті нового рішення судова колегія відмовляє  позивачу в задоволенні   вимог позовної заяви, оскільки відсутні правові підстави для притягнення відповідача до  відповідальності за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.          

          Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 3), 202, 205 (частина 2), 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу  Державного виноробного підприємства "Привітне" Національного виробничо-аграрного об’єднання "Масандра" задовольнити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2006 у справі № 2-25/14677-2006А  скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні  позовної заяви Кримського республіканського  відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного виноробного підприємства "Привітне" Національного виробничо-аграрного об’єднання "Масандра" про  стягнення  суми штрафів відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскарженою в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

                                                  

Головуючий суддя                                                  В.А. Лисенко

Судді                                                                                Т.С. Видашенко

                                                                                Л.М. Заплава