СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
14 березня 2007 року | Справа № 2-13/17691-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Лисенко В.А.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: Бондар Л.К. - директор приватного підприємства "Крит";
відповідача: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 12 грудня 2006 року у справі № 2-13/17691-2006А
за позовом приватного підприємства "Крит" (вул. Свєрдлова, 75-20, м.Ялта, АР Крим, 98600)
до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Ялта, АР Крим, 98600)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 12.12.2006 року у справі № 2-13/17691-2006А адміністративний позов приватного підприємства "Крит" задоволено. Суд визнав нечинним та скасував рішення Ялтинської міської ради № 49 від 01.06.2006 року про відмову приватному підприємству "Крит" у дозволі на підготовку документів по продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,002 га, розташованої за адресою: м.Ялта, вул. Маршака, 9-А, а також зобов`язав Ялтинську міську раду на найближчій сесії розглянути зазначене вище питання.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що стаття 128 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав, з яких особі може бути відмовлено у продажу земельної ділянки. Оскільки відповідач, у порядку частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів наявності таких підстав, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Ялтинська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову приватного підприємства „Крит” відмовити.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на Детальний план центральної частини м.Ялта, відповідно до якого Кінотеатр „Спартак” підлягає реконструкції, у зв`язку з чим, витребувана позивачем земельна ділянка не може бути продана.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце слухання справи сповіщався належним чином ухвалами та повістками від 02.02. та 26.02.2007 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника Ялтинської міської ради.
З причини відпустки судді Видашенко Т.С., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Котлярову О.Л. У зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Заплава Л.М. та відрядженням судді Котлярової О.Л., у складі судової колегії також були здійснені заміни на суддів Лисенко В.А. та Видашенко Т.С.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачеві на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна - торговий павільйон по вул. Маршака, 9а в місті Ялті. Вказаний об'єкт розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,002 га.
Рішенням Ялтинської міської ради № 7 від 19.06.1996 року „Про узгодження проектів відведень і надання земельних ділянок в постійне і тимчасове користування на землях м.Ялти” приватному підприємству „Крит” у постійне користування надано земельну ділянку площею 0,002 га під торговий павільйон по вул. Маршака, 9 в м. Ялті. 20.08.1996 року позивачем одержано державний акт на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 23.
На підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 806 (2) від 10.12.1993 року, приватному підприємству „Крит” надано дозвіл на проектування і будівництво торгових павільйонів у стіни Будинку побуту з боку кінотеатру „Спартак” із зазначенням того, що Ялтинська міська рада приймає пайову участь в реконструкції Пушкінського ринку у м.Ялта.
08.04.1994 року між позивачем і виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було укладено договір про сумісне будівництво Пушкінського ринку в м. Ялті, відповідно до якого підприємство фінансує роботи в сумі 8 млн. крб., а виконком після закінчення будівництва вводить в експлуатацію об'єкти Пушкінського ринку і оформляє право власності за підприємством.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, у зв`язку з чим, за ним, на підставі акту державної приймальної комісії про приймання об'єкту в експлуатацію, затвердженим рішенням Ялтинської міської Ради 26.04.1995 року, було зареєстровано домоволодіння - торговий павільйон по вул. Маршака 9а в м.Ялті.
З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2005 року позивач звернувся до Ялтинської міської Ради з клопотанням про продаж йому земельної ділянки площею 0,002 га для обслуговування торгового павільйону, розташованого по вул. Маршака. 9а в м. Ялті.
Відповідно до статті 127 Земельного Кодексу України, державні органи і органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної і комунальної власності громадянам і юридичним особам, які мають право на придбання земельних ділянок у власність.
Продаж земельних ділянок здійснюється на конкурсній основі, окрім викупу земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, які є власністю покупців цих ділянок.
Так, листом Ялтинської міської ради за № 2390/05 від 04.10.2005 року приватному підприємству „Крит” було рекомендовано надати звіт про експертну оцінку земельної ділянки, технічний звіт з продажу, погодити можливість продажу земельної ділянки з Управлінням Головного архітектора м.Ялти.
Однак, Управлінням Головного Архітектора м. Ялти від 14.11.2005 року дано висновок про недоцільність продажу позивачеві земельної ділянки по вул. Маршака, 9а в мЯлті у зв'язку з майбутньою комплексною реконструкцією кінотеатру „Спартак”.
На підставі зазначеного вище висновку, 01.07.2006 року Ялтинською міською радою прийнято рішення № 49, яким позивачеві відмовлено у продажу земельної ділянки, площею 0,002 га по вул. Маршака, 9а в м. Ялті.
Господарським судом АР Крим вірно зазначено, що статтею 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” закріплено перелік питань виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, до яких також віднесено вирішення у відповідності з законом питань регулювання земельних відносин.
Частиною 1 статті 128 Земельного кодексу України встановлено, що продаж юридичним особам земельних ділянок здійснюється органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Згідно з частиною 3 статті 128 Земельного кодексу України, міська Рада в місячний термін розглядає заяву і ухвалює рішення про продаж земельної ділянки або про відмову у продажу з вказівкою причин відмови.
При цьому, частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України встановлено вичерпні перелік підстав для відмови у продажу земельної ділянки, а саме
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Однак, Ялтинською міською радою не надано суду доказів наявності підстав, зазначених у частині 5 статті 128 Земельного кодексу України.
Судовою колегією встановлено, що Ялтинською міською радою було відмовлено у продажу земельної ділянки з посиланням на статтю 38 Земельного кодексу України, оскільки продаж спірної земельної ділянки суперечить генеральному плану забудови м.Ялти. Такі самі доводи покладені в основу апеляційної скарги.
Однак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що така відмова не відповідає фактичним обставинам і порушує право власності позивача на торговий павільйон по вул. Маршака, 9а в м. Ялті, оскільки, відповідно до плану зовнішніх меж землекористування торгового павільйону, що належить позивачеві, земельна ділянка, надана йому в постійне користування для обслуговування торгового павільйону, не межує із земельною ділянкою, на якій розташований кінотеатр „Спартак”, у зв`язку з чим, його комплексна реконструкція не повинна стосуватись земельної ділянки по вул. Маршака, 9а. При цьому, генеральний план розміщення торгового павільйону, що належить позивачеві, узгоджено з архітектором м.Ялти і відповідає плану забудови м.Ялти.
Господарським судом АР Крим також вірно зазначено, що земельна ділянка по вул. Маршака, 9а передана приватному підприємству „Крит” у постійне користування та не може бути використана для житлового і суспільного будівництва, на що посилається відповідач в оскаржуваному рішенні № 49 від 01.07.2006 року.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судова колегія виходить з того, що Ялтинською міською радою не надано суду належних доказів правомірності винесення нею рішення № 49 від 01.07.2006 року, окрім доводів з посиланням на статтю 38 Земельного кодексу України, які судом першої та апеляційної інстанції визнані необгрунтованими. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача –суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні господарським судом АР Крим оскарженої постанови порушення норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Ялтинської міської ради залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної республіки Крим від 12 грудня 2006 року у справі № 2-13/17691-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді В.А. Лисенко
Т.С. Видашенко