Справа 2 «а» - 583/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2009 року м. Макіївка
Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Єрьоміна Д.О.,
при секретарі Голда О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 р.р., суд –
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 р.р.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона має статус «дитини війни» в зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але у 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась в неналежному розмірі. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет на 2007 рік» в частині зупинення дії статті ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідає Конституції України і невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є противоправною. Позивач просила суд, визнати її право на державну соціальну допомогу, визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити їй соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.10.2008 року в розмірі 3692, 70 грн.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки, надало суду заперечення проти позову, в яких зазначило, що проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 заперечує і просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В своїх запереченнях проти позову, відповідач посилається на те, що порядок пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році розроблено не було. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинено і після прийняття рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 1-29/2007 законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Законом України «Про Держаний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано, що внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України, але законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність, тому а ні рішення Конституційного Суду України, а ні інші нормативно-правові акти не передбачають відновлення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року. Також вказали, що для врегулювання ситуації, 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8, якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в твердих розмірах з 22 травня – 48, 10 грн., з 1 липня – 48, 20 грн.,з 01.10. – 49, 80 грн. ОСОБА_1 отримує це підвищення згідно діючого законодавства. На підставі наведеного просили суд відмовити позивачу у задоволені позову, а також наполягали на застосуванні строку звернення до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус "дитини війни", що підтверджується пенсійним посвідченням № 37832 (а.с. 8).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинена дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня – 410, 06 грн., з 01 жовтня – 415, 11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710, 90 грн. (410, 06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410, 06 х 2 х 30% + 415, 11 грн. х 3 х 30 %).
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущений строк звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленим позовними вимогами клопотання про поновлення строку звернення до суду не заявив, а також в позовній заяві не навів поважних причин його пропуску.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року (дата подання позову – 03.04.2009 року).
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отриманні своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дійте війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Ст. 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або складова її частини. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2008 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області перерахування підвищення пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року, згідно заявлених позовних вимог.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 22 травня 2008 року до 31 жовтня 2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 515, 03 грн. (481 грн. х 30 % / 31 х 10дн. – 481 грн. х 10% / 31 х 10дн. + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% - 482 х 3 х 10% + 498 грн. х 30% - 498 грн. х 10%).
Таким чином, за заявлений період, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни у сумі 515, 03 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправними.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року до 31 жовтня 2008 року у розмірі 515, 03 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову винесено в нарадчій кімнаті в 1-ому примірнику.
Суддя: