ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА             

                  

28.11.06                                                                                           Справа  № 15/170

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу Клеванської селищної ради

на постанову господарського суду Рівненської області

від 01.09.2006р. у справі №15/170

за позовом дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум»(м. Рівне)

до відповідача Клеванської селищної ради (с.м.т. Клевань)

про визнання дій суб’єкта владних повноважень щодо прийняття рішень неправомірними та визнання рішень частково нечинними

за участю представників:

від позивача: Вакула В.М., Юхимчик І.Ф., Омельченко А.В.

від відповідача: не з’явився

З правами та обов’язками, передбаченими ст.49 та 51 КАС України, сторони ознайомлені.

Постановою від 01.09.2006р. по справі № 15/170 господарського суду Рівненської області (суддя Коломис В.В.) задоволено позов дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум»(м. Рівне) до Клеванської селищної ради (с.м.т. Клевань) про визнання дій суб’єкта владних повноважень щодо прийняття рішень неправомірними та визнання рішень частково нечинними.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Клеванською селищною радою подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить постанову господарського суду Рівненської області скасувати, посилаючись на наступне:

- суд невірно тлумачить ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- суд невірно трактує вичерпний перелік повноважень скаржника, передбачених Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні»та «Про об’єкти підвищеної небезпеки»в частині їх реалізації по конкретно прийнятому рішенню №11 від 06.06.06;

- звернення селищної ради до голови ОДА, депутатів всіх рівнів з проханням приділити особливу увагу питанню екологічного порятунку селища Клевань та посприяти у вирішенні питання перенесення резервуарів з пальним у безпечне для жителів місце не суперечить нормам чинного законодавства інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що постанова господарського суду Львівської області підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який визначає, окрім іншого, засади організації та діяльності, правовий статус органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб є Закон України «Про місцеве самоврядування В Україні»(надалі Закон)

Зокрема, ст.26 Закону визначено, перелік питань, які розглядаються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Разом з цим Львівський апеляційний господарський суд визнав правомірними доводи скаржника про те, що на пленарних засіданнях можуть розглядатись і інші питання, які віднесені іншими законами до компетенції представницького органа місцевого самоврядування. Зокрема, органи місцевого самоврядування в сесійному режимі вправі розглядати заяви та звернення представників територіальної громади, громадських чи інших організацій з тих чи інших питань і приймати щодо цього відповідні рішення, в тому числі і звернення до певних державних чи місцевих органів влади та управління, підприємств, установ, організацій.

На підставі цього, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для задоволення позову в частинні визнання нечинними п.1;2;4 рішення відповідача від 05.06.06. №11; п.4 рішення від 27.06.06 №45.

Щодо інших пунктів оспорюваних рішень Клеванської селищної ради, які визнані судом нечинними, то Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що оспорюване рішення суду в цій частині є таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального права.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено:

Законом визначено власні та делеговані повноваження органів місцевого самоврядування та надано визначення терміну «делеговані повноваження». Так, ст.1 Закону встановлено, що делеговані повноваження - це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, або повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад. Законом (п. б ч. 1 ст. 31) визначено як делеговане повноваження виконавчого комітету селищної ради прийняття ним в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до цього заборона Клеванською селищною радою виконавчим органам даної ради в особі селищного голови та його заступників підписувати акт вводу в експлуатацію ІІ черги складу світлих нафтопродуктів ДП «Оптіма 770-р»на тридцять шість тисяч кубічних метрів пального в смт. Клевань вул. Мелищука, 8 є дією, яка не відноситься до повноважень місцевої ради. Тобто, селищна рада своїми рішеннями без встановлених Законом підстав заборонила виконавчим органом вчиняти покладені саме на них делеговані повноваження, визначені Законом. А тому пункт «3»рішення від 20.03.03 №139 та пункт «3»рішення від 05.06.06 №11 Клеванської апеляційної ради прийнято з перевищенням встановлених законом повноважень і відповідно є нечинним.

Також нечинним є пункт «5»рішення №11, прийнятого відповідачем щодо створення контрольної депутатської екологічної комісії по вивченню питання критичної екологічної ситуації, яка сталася в селищі Клевань. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог частини 1 ст. 48 Закону тимчасові контрольні комісії є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування.

Натомість, згідно пункту «5»рішення №11 від 05.06.06 до складу тимчасової контрольної депутатської комісії із 13 членів було включено окрім 5-ти депутатів також шість представників від громадськості, члена виконкому і заступника селищного голови. Таким чином, при створенні тимчасової контрольної депутатської комісії було порушено норми Закону, що є підставою визнати оспорюване рішення ради в цій частині –нечинним.

Стосовно пунктів «2»і «3»рішення ради від 27.06.06 №45, яким рекомендовано керівництву ДП «Оптіма- 770- р»узаконити згідно чинного законодавства самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовно площею 0,8 га до 01.08.06, а у разі невиконання даної рекомендації зобов’язати селищного голову Костевича О.С. звернутись з позовною заявою до суду на предмет вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки, то судом апеляційної інстанції встановлено: відповідачем не подано суду документального підтвердження самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,8 га. У судовому засіданні представниками позивача зазначено, що ця земельна ділянка розташована вздовж залізничної під’їзної колії. Позивачем по справі в заперечення вчинення будь-яких самовільних дій подано договір від 23.03.06 №74, укладений з Львівською залізницею про подачу та забирання вагонів. Умовами цієї угоди передбачено, що Львівська залізниця здійснює подачу, розставлення на місцях, навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під’їзної колії, яка належить залізниці та примикає до станції Клевань через стрілку №18. Угодою також встановлено, що розгорнута довжина під’їзної колії становить 335м. та у межах смуги відведення залізниці під’їзною колією зайнято земельну ділянку площею 400 кв. м. Відповідно до ст. 68 Земельного кодексу України землі смуг відведення залізниць відносяться до земель залізничного транспорту. Тобто, земельна ділянка вздовж під’їзної колії використовується не позивачем, а Львівською залізницею для здійснення подачі, розставлення на місця, навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під’їзної колії.

На підставі наведеного, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що пункт 2 рішення від 27.06.06 №45 є таким, що суперечить нормам Земельного кодексу України та прийнятий без наявності непередбачених законом підстав, а тому визнається нечинним.

Щодо пункту 3 рішення №45 від 27.06.06, яким зобов’язано селищного голову подати позовну заяву до суду на ДП «Оптіма –770 -р» з метою тимчасового припинення експлуатації паливно-розливних резервуарів з нафтопродуктами до виконання ДП «Оптіма-770 -р»статей 12, 13 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», то судом встановлено наступне:

Право будь-якої особи на звернення до суду передбачено Конституцією України та відповідними процесуальними кодексами. Обґрунтованість та підставність позовної вимоги визначає суд при судовому розгляді предмету спору. Відповідно до цього Львівський апеляційний господарський суд не встановив порушення законів України прийняттям відповідачем пункту «3»рішення №45 від 27.06.06.

Натомість, звернення відповідача, зазначене в пункті «5»рішення №45, яким відповідач просить Рівненську адміністрацію привести у відповідність нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,2 га та змінити орендну плату за використання ДП Оптіма -770- р»даної земельної ділянки визнається як таке, що суперечить чинному законодавству України. Як зазначено вище, органи місцевого самоврядування повинні діяти відповідно до Конституції та законів України. Згідно з нормою ст. 25 Закону України «Про оцінку земель»державне регулювання у сфері правовідносин щодо оцінки земель здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та іншими органами виконавчої влади відповідно до Закону.

Селищній раді не надано законом повноважень органу виконавчої влади щодо регулювання правовідносин з оцінки землі, а також стосовно визначення правомірності встановлення грошової оцінки землі райдержадміністрацію. Не надано законом відповідачу і права вмішуватись у договірні правовідносини між райдержадміністрацією та суб’єктом підприємницької діяльності щодо зміни розміру орендної сплати.

Стосовно правомірності прийнятого судового рішення суду першої інстанції по визнанню нечинними підпунктів 2.1;2.2;2.3 пункту 2 рішення №139 від 20.03.03 «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місце розташування земельної ділянки для ДП «Оптіма-770р», яким встановлено умови надання такого погодження, то Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

Відповідно до чинного на час прийняття рішення відповідача №139 від 20.03.03 Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №740 від 25.05.1998 (п. 2), державна реєстрація юридичної особи проводиться за її місцезнаходженням.

Місцем знаходження юридичної особи є місцезнаходження її постійно діючого органу (органу управління). Місцезнаходженням ДП «Оптіма-770-р»є м. Рівне, вул. Соборна, 442-Д. а тому, вимога відповідача, зазначена в п.п. 2.1 п. 2 рішення №139 від 20.03.03 про проведення реєстрації позивача в с.м.т. Клевань Рівненського району суперечить як вищезгаданому Положенню про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, так і ст. 30 ЦК УРСР, чинного на час прийняття рішення №139, і саме на яку посилався відповідач в оспорюваному пункті рішення №139.

Встановлено також, що відповідно до п. 7 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»обов’язок по організації благоустрою населених пунктів віднесено до відання виконавчих органів органів місцевого самоврядування. Нормою п.п. 1 п. «а»ст. 31 згаданого Закону зазначені виконавчі органи організовують за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництво, реконструкцію і ремонт об’єктів комунального господарства та шляхів місцевого значення. Покладення відповідачем такого обов’язку на позивача (п.п. 2.2; 2.3 п. 2 рішення №139 від 20.03.03) як передумова надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки суперечить чинному законодавству як щодо повноважень селищної ради, так і статутній діяльності позивача із понесенням останнім додаткових, не передбачених законом, матеріальних витрат.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 195, 196, 198, 205 КАС України, Львівський апеляційний господарський суд –

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Апеляційну скаргу Клеванської селищної ради частково задоволити.

Постанову від 01.09.2006р. по справі № 15/170 господарського суду Рівненської області скасувати в частині визнання недійсними п. 1; 2; 4 рішення Клеванської селищної ради №11 від 05.06.06, п.п. 3; 4 рішення Клеванської селищної ради №45 від 27.06.06. В іншій частині –постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий          суддя                                                  Кузь В.Л.

          суддя                                                  Юркевич М.В.

                                        суддя                                                  Городечна М.І.