ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
12.02.07 Справа № 7/363-2006
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) -ОСОБА_1
від позивача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від ІНФОРМАЦІЯ_1 року вихНОМЕР_1
на постанову господарського суду Закарпатської області від 01.12.2006 року, суддя Швед С.
у справі № 7/363-2006,
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м.Чоп
до відповідача Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Ужгород
про скасування податкових повідомлень-рішень Ужгородської МДПІ від ІНФОРМАЦІЯ_2 року НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4
Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 01.12.2006 року по справі № 7/363-2006 задоволено позов повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від ІНФОРМАЦІЯ_2 року НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.
Суд першої інстанції при винесенні постанови, зазначає про те, що з урахуванням положень Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №727/98 суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні особи, які сплачують єдиний податок, не подають до контролюючих органів податкових розрахунків сплати єдиного податку та вказує на те, що з наведеного випливає, що чергові нарахування сплати сум єдиного податку (по якому законодавством не передбачено подання декларацій (розрахунків)) не можуть розглядатися як узгоджене податкове зобов'язання у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III.
Узгодженим податковим зобов'язанням по єдиному податку у розумінні цього Закону може розглядатися лише зобов'язання, визначене за результатами перевірки податковим органом у податковому повідомленні-рішенні, яке узгоджено у встановленому порядку.
Суд першої інстанції вказує на те, що нарахування штрафних санкцій СПД-фізичній особі на самостійно сплачені ним суми єдиного податку на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III проведено безпідставно.
Поряд з цим, на думку господарського суду податковим органом методологічно неправильно визначався строк сплати єдиного податку з посиланням на норму п.2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599, яким передбачено попередню сплату єдиного податку до 20 числа звітного місяця.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Ужгородська МДПІ у Закарпатській області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду від 01.12.2006 року по справі № 7/363-2006 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову СПД-фізичної особи ОСОБА_2 відмовити.
Зокрема скаржник зазначає про те, що перевіркою позивача встановлено, що останнім сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 3675,78 грн. із порушенням встановлених граничних термінів, що зафіксовано в додатках до акту.
Апелянт вказує на те, що відповідно до ст.5 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплату сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Щодо строків сплати сум єдиного податку, скаржник вказує на те, що відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” ДПА України розроблено та затверджено наказом від 29.10.1999 року №599 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №752/4045 Свідоцтво про сплату єдиного податку та Порядок його видачі. Відповідно п.2 Порядку про видачу Свідоцтва про сплату єдиного податку Свідоцтво видається на зазначений в заяві термін, але в межах календарного року. У разі щомісячної сплати єдиного податку, його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.
Представник відповідача (скаржника) вимоги наведені у апеляційній скарзі підтримав, просив постанову господарського суду від 01.12.2006 року по справі № 7/363-2006 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову СПД-фізичної особи ОСОБА_2 відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надіслав суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Позивач у запереченні на апеляційну скаргу зазначає про те, що Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №727 від 03.07.1998 року має вищу юридичну силу ніж Наказ №599 від 29.10.1999 року про що і було зазначено в оскаржуваній постанові господарського суду Закарпатської області та вказує на те, що безпідставними є висновки податкового органу про порушення позивачем порядку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з єдиного податку, оскільки податкове зобов'язання по єдиному податку не може бути самостійно узгодженим платником податку за правилами Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (далі -Закон №2181-III), тому і застосування штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону №2181-III є безпідставним.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу згідно заяви позивача за відсутності його представника, за наявними в справі доказами.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
Приватного підприємця ОСОБА_2 взято на податковий облік в Ужгородській МДПІ з ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Ужгородською МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку по питанню дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичної особи ОСОБА_2 за період з 20.10.2003 року по 16.02.2006 року, за наслідками якої ІНФОРМАЦІЯ_4 року складено акт НОМЕР_5.
Перевіркою встановлені факти порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по єдиному податку на протязі 2003-2005р.р.
На підставі вищезазначеного акту перевірки Ужгородською МДПІ ІНФОРМАЦІЯ_2 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- НОМЕР_2, яким позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 26 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 494,15 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % що становить 49,42 грн. за платежем - єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб.
- НОМЕР_3, яким позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 80 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1181,55 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % що становить 236,31 грн. за платежем -єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб.
- НОМЕР_4, яким позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 232 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 2000,08 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 % що становить 1000,04 грн. за платежем -єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб.
Суд, заслухавши представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
СПД-фізична особа ОСОБА_2 самостійно прийняв рішення про обрання системи оподаткування доходів за єдиним податком у 2003-2006 роках, шляхом подання в Ужгородську МДПІ заяви (ІНФОРМАЦІЯ_5р., ІНФОРМАЦІЯ_6р., ІНФОРМАЦІЯ_7р., вид діяльності: “стоматологічні послуги”) погоджуючись на сплату єдиного податку в розмірах, встановлених Рішеннями сесій Ужгородської міської Ради в 2003-2006 роках.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, до яких належать і фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, регулюється Указом Президента України від 03.07.98р. .№727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(у редакції Указу Президента України від 28.06.99р. №746/99).
Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»встановлено, що фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають можливість перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку, якщо на вид підприємницької діяльності, який здійснює така фізична особа, місцевою радою встановлено ставку єдиного податку, при умові, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис.грн. (стаття 1 Указу).
Платники податку, які в установленому Указом порядку перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і одержали Свідоцтво про сплату єдиного податку, таким чином погодились на сплату єдиного податку в установлені Указом терміни. Незалежно від того, здійснювали вони чи ні свою підприємницьку діяльність та незважаючи на результати її здійснення (збитки чи доходи), протягом дії Свідоцтва платники повинні дотримуватися всіх норм Указу, зокрема, сплачувати в установлений Указом термін єдиний податок за ставками, визначеними місцевою радою.
Виходячи з вищенаведеного, розмір та послідовність сплати єдиного податку приватним підприємцемОСОБА_2 є узгодженими.
Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що СПД-фізична особа ОСОБА_2 сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 3675,78 грн. із порушенням встановлених граничних термінів, що зафіксовано в додатках до акту.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не встановлює єдиний порядок та строки сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а передбачає, що порядок подання розрахунку та строки сплати можуть встановлюватися цим Законом або іншими Законами України з питань оподаткування. Якщо спеціальним законом з питань сплати окремого податку встановлені інші граничні строки сплати податку, ніж ті, що встановлені Законом, то діють положення закону з питань оподаткування окремим податком.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку.
Також згідно із п.5.4 ст.5 Закону України від 21.12.2000 р. №-2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строк, вважається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до ст.5 Указу Президента України суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплату сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Щодо строків сплати сум єдиного податку, то відповідно до Указу Президента України від 28.06.99р. №746/99 Державною податковою адміністрацією України розроблено та затверджено наказом від 29.10.99 р. N 599 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 752/4045 Свідоцтво про сплату єдиного податку та Порядок його видачі.
Відповідно п.2 Порядку про видачу Свідоцтва про сплату єдиного податку Свідоцтво видається на зазначений в заяві термін, але в межах календарного року. У разі щомісячної сплати єдиного податку, його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.
Крім цього, слід зазначити про те, що Міністерством Юстиції України була проведена правова експертиза Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку і листом від 17.08.2005 року № 24-5-642 визначено, що порядок не протирічить вимогами Указу і виданий у межах повноважень ДПА України, зокрема статтям 2 і 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Указом встановлено, що сплата єдиного податку здійснюється щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця. Положеннями Порядку уточнюється, що сплата єдиного податку повинна бути проведена фізичною особою - платником єдиного податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня оплата єдиного податку.
Тобто, фізичні особи - платники єдиного податку повинні сплачувати єдиний податок щомісячно (авансово) не пізніше 20 числа наступного місяця.
Своєчасність сплати єдиного податку за період, який перевірявся, документально не доведено. Долучені до матеріалів справи копії квитанцій не читаємі, а копії платіжок не завірені, отже такі не можуть бути доказами по справі.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду підлягає скасуванню
Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції задоволити.
Постанову господарського суду Закарпатської області від 01.12.2006 року по справі № 7/363-2006 - скасувати, прийняти нову постанову.
В позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Орищин Г.В.