АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___ Справа 22-ц-1080/2011 Головуючий 1-інстанції:

ОСОБА_1 Категорія: договірні Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого – Трішкової І.Ю.,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - Козир Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника АТ “УкрСиббанк” на рішення Київського районного суду м.Харкова від 17 грудня 2010 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” про визнання недійсним договору про надання кредиту та заставу майна,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18.12.2006 року між ним та АТ “УкрСиббанк” був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу майна, відповідно до якого банк зобов’язався надати позивачу кредит у розмірі 37825 доларів США, що за курсом НБУ на день укладання договору становило 191016,25 грн., а позивач був зобов’язаний повернути зазначену суму та сплатити проценти за користування кредитом з кінцевим терміном 18.12.2013 року. Позивач отримав кредит у розмірі 37825 доларів США, належним чином сплачував проценти по зобов’язанню та погашав кредит. На цей час ним сплачено по погашенню кредиту суму у розмірі 30952,55 доларів США, що в еквіваленті складає 191731,31 грн.

Позивач вважає, що він повністю повернув кошти, надані в кредит, оскільки банк, зазначивши в договорі суму кредиту в доларах США, видав грошові кошти в гривні. В тексті договору містяться положення, які погіршили його положення як споживача за споживчим кредитом. Договір є удаваним правочином, а тому просив визнати його недійсним.

В подальшому позивач декілька уточнював позовні вимоги і остаточно просив визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту та заставу майна, зобов’язати відповідача повернути позивачу надлишкове сплачені кошти у розмірі 715,06 грн.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на укладання договору відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 17 грудня 2010 року позов задоволено.

Кредитний договір № 11096812000 від 18.12.2006 року, укладений між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк”, визнаний недійсним.

Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк” зобов’язаний повернути ОСОБА_4 надлишкове сплачені кошти у розмірі 715,06 грн.

З Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” стягнуто на користь ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., а на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

В апеляційній скарзі представник АТ “УкрСиббанк” просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 18.12.2006 року між ОСОБА_4 та АТ “УкрСиббанк” був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 109681200, відповідно до якого банк зобов’язався надати позивачу кредит у розмірі 37825 доларів США, що за курсом НБУ на день укладання договору становило 191016,25 грн., а позивач був зобов’язаний повернути зазначену суму та сплатити проценти за користування кредитом з кінцевим терміном 18.12.2013 року. Позивач отримав кредит у розмірі 37825 доларів США.

З наданої інформації банку вбачається що ОСОБА_4 було сплачено по погашенню кредиту суму у розмірі 30952,55 доларів США, що в еквіваленті складає 191731,31 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зобов’язання повинно було виражене у грошовій одиниці України – гривні, а відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували отримання ним відповідної індивідуальної ліцензії для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Законом України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом. У ст.ст. 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідачем надані копії банківської ліцензії, дозволу та додаток до дозволу, згідно яких АТ “Укрсиббанк” має право на здійснення операцій визначених ст.47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, а саме: залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Таким чином, договір кредитування, який був укладений сторонами в іноземній валюті є таким, що укладений відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст.235 удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

З наданих сторонами доказів вбачається, що між позивачем та банком був укладений саме кредитний договір. Доказів того, що даний договір був укладений для приховання іншого правочину, позивач не надав.

З огляду на вищенаведене, у суда першої інстанції не було підстав для задоволення позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст..ст.303,307,309,319,314 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” задовольнити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 17 грудня 2010 скасувати.

ОСОБА_4 в задоволенні позову про визнання недійсним договору про надання кредиту та заставу майна відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” сплачені судові витрати у сумі 25 грн.50 коп.

Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:

Судді:

_______________________________________________________________