Апеляційний суд Полтавської області
м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, 36000, (05322) 7-34-67
Справа №22а-126442011рік Головуючий по 1-й інстанції:
Жмурко П.Я.
Суддя-доповідач: Чічіль В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року травня місяця ЗО дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Чічіля В.А.
Суддів: Мартєва С.Ю., Антонова В.М.
розглянула у письмовому провадженні в м. Полтаві адміністративну справу за апеляційною скаргою Управлінні! Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області на постанову Карлівського районногі суду Полтавської області від 01 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 де Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про визнання відмові протиправної, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни, -
Колегія суд дів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Карлівського районного суду Полтавської області від 01 березня 2010 року позовні вимогі ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області задоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області - протиправною та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на ЗО °А мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травні 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій прохає його скасувати, оскільки вважає, що воно винесено з порушенням норм бюджетного законодавства України, приписів ст. 28 Закону Україні "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та неврегульованості на законодавчому рівні порядк) проведення вказаних виплат. Прохав прийняти по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгулу апеляційної скарги на рішення суд) першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справі а ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, і не заперечується сторонами, що позивач є дитиною війни і розумінні ст. 1 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" та відповідно до ст.6 вказаного Закону має праве на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з наявності у позивача права не отримання, а у відповідача обов'язку по здійсненню позивачу доплати до пенсії, на підставі ст.6 Закону України ' Про соціальний захист дітей війни". При цьому, такі висновки суду ґрунтувались на рішеннях Конституційного Суд) України від 09.07.2007року №6-рп/2007 та від 22.05.2008року № 10-рп/2008, якими визнано неконституційним! положення п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та п.п.41 розділу 2 Закон) України "Про державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Тобто, після прийняття вищевказаних рішень Конституційним Судом України знову почали діяти положенні ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( в редакції Закону від 18 листопада 2004 року ), тобто : цього часу відновлено право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Окрім того, оскільки до часу прийняття рішення положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мають законну силу та не були змінені чи призупинені, тому протягом 2007-2009 років позивач ма< право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, ще виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.
Згідно ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", (у редакції, чинній на час виникненні спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальне допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки вище вказаними рішеннями Конституційного Суду України визнавалися неконституційними положення Законів, якими зупинялась дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і відповідно, з дня ухвалення рішення, вони втрачали чинність і не підлягали застосуванню.
За таких обставин, вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що відповідач як орган, уповноважений призначати та виплачувати пенсії та доплати до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачу належні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не провів, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому, правомірним вважає колегія суддів і застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05,2008року визнано неконституційними положення п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а саме редакція ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", передбачена вище наведеним Законом про держбюджет на 2008 рік, отже з цього дня вона втратила чинність і не підлягала застосуванню.
За таких обставин, безпідставними вважає колегія судців, посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що розмір підвищення до пенсії позивачу повинен виплачуватись, не відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Обґрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції посилання відповідача на правомірність своїх дій по нездійсненню належних доплат позивачу, як дитині війни, через відсутність бюджетних коштів для цієї мети, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається .
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання його коштів, оскільки судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
На підставі наведеного, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись нормами Закону України "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 02 грудня 2010 року, ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі - відхилити.
Постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 01 березня 2010 року - залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно: