ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
01.02.07 Справа № 3/181
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(м. Київ)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області
від 10.10.2006р. у справі № 3/181
за позовом Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(м. Київ)
до відповідача державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль»(м. Калуш)
про стягнення 1700476,25грн.
за участю представників:
від позивача: Працьовитий Ю.В.
від відповідача: Качан А.А.
З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони ознайомлені.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду у справі №3/181 від 20.12.2006року склад справу передано на розгляд колегії у складі сіддів: Кузя В.Л. –головуючого, Юркевича М.В. та Городечної М.І., якою і розглянуто по суті апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2006року у даній справі.
Рішенням від 10.10.2006р. у справі №3/181 господарського суду Івано-Франківської області (суддя Фриз М.М.) частково задоволено позов Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(м. Київ) до державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль»(м. Калуш) про стягнення 1700476,25грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(м. Київ) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення господарського суду Івано-Франківської області скасувати з огляду на наступне:
- господарський суд Івано-Франківської області, надавши правову оцінку пункту 7.4 договору, вийшов за межі своїх повноважень;
- місцевий господарський суд порушив норми процесуального права та дійшов хибного висновку про неможливість застосування чинного пункту 7.4 договору від 01.04.2005року;
- застосування норми ст. 121 ГПК України в даному випадку є недоцільним та таким, що не відповідає вимогам законодавства у відношенні оцінки інше.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області підлягає частковому скасуванню та зміні, з огляду на наступне:
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову в частині стягнення 141097,77грн. пені місцевий господарський суд зіслався на пропуск позовної давності. При цьому, суд виходив з норми ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України. Однак зазначені норми ГК України не регулюють питання позовної давності. Натомість, ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено наступне: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Однак, зазначена норма закону не встановлює позовну давність як таку по даних зобов’язаннях, а лише визначає певне обмеження терміну, за який нараховується неустойка, в тому числі і у вигляді пені.
Норми, що визначають позовну давність, встановлені в главі 19 Цивільного кодексу України, який застосовується до регулювання і господарських правовідносин відповідно до вимог ст. 7 ЦК України.
При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Місцевим господарським судом при вирішенні спору зазначені вище норми матеріального права не були застосовані.
Окрім того, Львівським апеляційним господарським судом встановлена правомірність доводів скаржника стосовно того, що у відповідності до вимог ч.6 ст. 232 ГК України укладеним між сторонами договором від 01.04.05 №06/05-303 (п. 7.4) встановлено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом. Тобто, сторони визначили інший, проте встановлений законом, порядок та терміни нарахування неустойки. Відповідно до заявленого позову неустойка у вигляді пені нарахована за останні шість місяців перед зверненням з позовом до суду: з 07.03.06 по 06.09.06.
На підставі наведеного, позов в частині стягнення пені на суму 141097,77грн. підлягає задоволенню, а рішення суду в даній частині –скасуванню.
Стосовно застосованої господарським судом відстрочки виконання рішення суду терміном на один рік, починаючи з 26.10.06 (дата, яка зазначена в наказі суду), то судом апеляційної інстанції встановлено обґрунтованість викладених відповідачем підстав для відстрочки виконання рішення суду щодо стягнення суми боргу з нарахованими інфляційними та річними на загальну суму більше як 1,5 млн. грн., що при пред’явленні наказу суду до виконання може мати негативні наслідки для забезпечення населення м. Калуша та інших споживачів тепловою енергією, аж до повного припинення її постачання в опалювальний сезон, що по своїй суті є винятковим випадком, який надає право на застосування відстрочки. Разом з цим, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що місцевим господарським судом не враховані інтереси позивача у справі, оскільки така тривала відстрочка виконання рішення про задоволення позовних вимог та стягнення суми боргу на користь позивача частково утруднить або унеможливить закупку останнім природного газу для забезпечення потреб усіх споживачів в межах України, в тому числі і для відповідача.
Виходячи з цього, враховуючи можливість у відповідача отримати кошти від споживачів за постачання теплової енергії в опалювальний сезон 2006-2007років та враховуючи інтереси обох сторін, Львівський апеляційний господарський суд визнав за можливе застосувати розстрочку виконання рішення суду на 1 рік.
Судові витрати за подання та розгляд апеляційної скарги віднести за рахунок відповідача.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(м. Київ) задоволити. Рішення від 10.10.2006р. у справі №3/181 господарського суду Івано-Франківської області скасувати в частині відмови у стягненні пені скасувати і прийняти нове рішення: позов в цій частині задоволити, стягнувши з державного підприємства «Калуська теплоелектроцентраль»(м. Калуш) 141097грн,77коп. пені за прострочку виконання грошового зобов’язання та достягнути 14109грн. 08коп. державного мита за подання та розгляд позовної заяви.
Змінити рішення суду в частині відстрочки його виконання та розстрочити виконання рішення на 1 рік.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Судові витрати, сплачені за подання та розгляд апеляційної скарги покласти на державне підприємство «Калуська теплоелектроцентраль»(м. Калуш).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Городечна М.І.