ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

 

У Х В А Л А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"06" березня 2007 р.

Справа № 8/299/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого                             Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                     Мац юри П.Ф.

                                               Ліпчанської Н.В.

При секретарі                             Юзьковій І.В.,

 

за участю представників сторін:

від позивача -Зотікова С.Є.,

від відповідача -Чорновалова Є.О.,

від ПП ОСОБА_1-ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Коблевської сільської ради та ПП ОСОБА_1

на постанову господарського суду Миколаївської області  від 16.11.2006р.

по справі № 8/299/06

за позовом ТОВ „Миколаївторгбудматеріали”

до Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області

3-ті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

1. Виконавчий комітет Коблевської сільської ради

2. ПП ОСОБА_1

про визнання неправомірним та скасування рішення,

 

встановив:

 

21.09.2006р.ТОВ „Миколаївторгбудматеріали” звернулось до господарського суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області та до третьої особи без самостійних вимог -Виконавчого комітету Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області про визнання неправомірним і скасування рішення Коблевської сільської ради Березанського району  Миколаївської області від 16.08.2006р. за № 31 „Про розгляд протесту прокурора за № 419 від 26.07.2006р”.

Ухвалою від 24.10.2006р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_1, який є суб'єктом підприємницької діяльності.

Відповідач та треті особи позов не визнали.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 16.11.2006р. (суддя Гриньова Т.В.) позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, його оскаржили Коблевська сільська рада та ПП ОСОБА_1

Апеляційні скарги мотивовані тим, що суд прийняв постанову на неповно з'ясованих обставинах справи, що мають значення для вирішення позову, судом не доведені обставини, які суд вважає встановленими, а висновки, зроблені судом, не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб, перевіривши матеріали справи, витребувавши та дослідивши додаткові матеріали, а також відповідність постанови суду  чинному законодавству, судова колегія находить постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно матеріалам справи Рішенням виконавчого комітету Коблевської сільради № 35 від 12.07.2006р., на підставі заяви Генерального директора ТОВ „Миколаївторгбудматеріали” та договору купівлі-продажу майна, визнано право власності на нерухоме майно -комплекс з п'яти спальних вагончиків, допоміжних будівель і споруд, розташованих за адресою:  с.Коблево,  Березанського району,   пр-т Курортний, 57, за товариством з обмеженою відповідальністю „Миколаївторгбудматеріали”.

На підставі зазначеного рішення виконком сільради 25.07.06 року видав позивачу свідоцтво про право власності на це нерухоме майно серії ЯЯЯ № 803126.  В той же день Березанською філією Миколаївського МБТІ за позивачем зареєстровано право власності на вказане майно за № 15508355.

На рішення виконавчого комітету Коблевської сільради № 35 від 12.07.2006р. внесено протест прокурора Березанського району.

Рішенням Коблевської сільської ради за № 31 від 16.08.2006р. задоволено протест прокурора: визнано таким, що втратило чинність рішення  № 35 від 12.07.2006р.  Крім того, тим же рішенням скасовано свідоцтво про право власності, що видане Виконавчим комітетом Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області на підставі  рішення  за № 35 від 12.07.2006р., та зобов'язано Березанське МБТІ  скасувати реєстрацію права власності на майно.

Звертаючись з позовом про визнання неправомірним та скасування рішення сільської ради № 31 від 16.08.2006 р., позивач зазначив, що оскаржуване рішення є не конституційним, суттєво порушує права юридичної особи і не відповідає фактичним обставинам. Крім того, сільська рада вийшла за межі вимог протесту прокурора, в якому ставилося питання про скасування лише рішення виконавчого комітету сільської ради № 35 від 12.07.2006р. Однак сільська рада, скасувавши рішення виконавчого комітету, вийшла не лише за межі вимог протесту, а й за межі своєї компетенції, скасувавши свідоцтво про право власності та, зобов'язавши МБТІ  скасувати реєстрацію права власності.

Розглядаючи апеляційні скарги на рішення суду, апеляційним судом витребувано від позивача ряд документів, що мають значення для об'єктивного та законного вирішення даної справи.

Дослідивши представлені документи, судом встановлено, що згідно з сумісним рішенням про створення ВАТ від 10.01.1996р. № 140 та планом приватизації орендного підприємства „Миколаївське обласне оптово-роздрібне об'єднання „Укрторгбудматеріали”, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 15.12.1995р. № 255/6-п, Регіональне відділення передало ВАТ „Укрторгбудматеріали” об'єкти нерухомості, серед яких і будинок-вагон контейнерного типу у кількості 5 штук, про що зазначено у переліку нерухомого майна, яке передається у власність ВАТ „Укрторгбудматеріали”.

Зазначений перелік нерухомого майна  листом від 27.12.2001 року за № 3989-19-01 адресовано Генеральному директору ВАТ „Укрторгбудматеріали”      Луньову Є.Б. Цим листом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області підтвердило право власності орендного підприємства Миколаївського обласного оптово-роздрібного об'єднання „Укрторбудматеріали” на перелік нерухомого майна, приватизованого у складі цілісного майнового комплексу.

Відповідно договору купівлі-продажу від 26 грудня 2003 року ВАТ „Укрторгбудматеріали” продав приватизоване нерухоме майно у вигляді комплексу відпочинку, що складається з 5 стаціонарних вагончиків з наметом, вбиральні, душової та огорожі, а ТОВ „Миколаївторгбудматеріали” - прийняв майно за актом прийому-передачі від тієї ж дати, та перерахував за придбане майно кошти.

В  договорі купівлі-продажу зазначено, що цей комплекс належить продавцеві -ВАТ „Укрторгбудматеріали”,  як правонаступнику орендного підприємства Миколаївського обласного оптово-роздрібного об'єднання „Укрторгбудматеріали”.

Позивачем представлені письмові докази тому, що комплекс відпочинку, про який  йде спір, діє ще з 1985 року. Даний комплекс забудовано на землях і з дозволу бази відпочинку „Заря.” Використовувались споруди для відпочинку робітників об'єднання „Укрторгбудматеріали”, а з 1996 року -робітників  ВАТ  „Укрторгбудматеріали”. Про це свідчать не лише листи, а й договір № 2 від 17.04.1997р. про сумісне співробітництво на території бази відпочинку „Заря”, укладений між виробничим об'єднанням „Заря” та ТОВ „Укрторгбудматеріали”.

Позивачем також надані накази, видані Миколаївською обласною оптово-роздрібною конторою „Укрторгбудматеріали”, зокрема, за № 26-к  від 14.06.05р., яким відряджені робітники будівельної групи на базу відпочинку „Заря” в село Коблево для заливки фундаменту і установки 5 житлових споруд на березі моря для відпочинку працівників обласної контори; наказ від 08.07.1985р. № 30-к, яким в зв'язку з закінченням будівництва об'єкту за попереднім наказом, створена комісія  з приймання в експлуатацію 09.07.1985р. п'яти збудованих споруд.

Позивачем надані копії й інших наказів, що видавались в різні роки для відрядження робітників на роботи по ремонту та благоустрою комплексу відпочинку, а  також накази про прийняття та звільнення з роботи осіб, які приймались на тимчасову роботи по обслуговуванню бази відпочинку.

Таким чином встановлено, що споруди, які розташовані в с.Коблево, по пр-ту Курортному, 57, приватизовані як нерухоме майно, передавались Фондом Держмайна у якості нерухомого майна, на підставі договору купівлі-продажу набуте позивачем також як нерухоме майно. Зазначене майно використовувалось з 1985 року на законних підставах його власниками. Про те, що споруди стоять на фундаменті свідчать надані позивачем докази та дані технічного паспорту, в якому зазначено, що споруди стоять на залізобетонному фундаменті.

Вважаючи, що доказів достатньо для встановлення цієї обставини, а саме, чи мають фундамент споруди, та, приймаючи до уваги що спірний комплекс відпочинку існує з 1985 року, огороджений забором,  охоронюваний, в користуванні власників на законних підставах,  судова колегія не знайшла підстав для  призначення судово-будівельної експертизи.

При таких обставинах Рішення виконавчого комітету Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області за № 35 від 12 липня 2006 року прийнято на законних підставах і у відповідності з Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а рішення Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області за № 31 від 16 серпня 2006 року  не відповідає як вимогам чинного законодавства так і основному Закону України -Конституції, на що справедливо наголошує позивач.

Крім того, Коблевська сільська рада, рішенням № 31 від 16.08.2006р., задовольняючи протест прокурора, вийшла не лише за межі вимог протесту, але і за межі своєї компетенції, наділеної Законом, скасувавши свідоцтво на право власності на нерухоме майно, та, зобов'язавши Березанське БТІ скасувати його реєстрацію,  що є прерогативою  суду.

Задовольняючи позов, суд виходив з аналогічних положень і дійшов обґрунтованого висновку.

Витребувані та досліджені апеляційним судом додаткові матеріали лише підтвердили обґрунтованість прийнятої судом постанови. При таких обставинах підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Посилання в апеляційній скарзі ПП ОСОБА_1 на те, що в останнє судове засідання не з'явились представники відповідача та третьої особи -виконавчого комітету  Коблевської сільради, колегія не приймає до уваги, оскільки усі учасники даної справи були належним чином повідомлені судом про час та місце судового засідання. При цьому, відповідач та третя особа не лише не виконали вимоги суду, але й не повідомили про причини не явки. При таких обставинах суд на законних підставах розглянув справу у відсутності зазначених осіб.

Що стосується посилань в апеляційних скаргах на те, що спірні споруди не є нерухомим майном, то зазначеній обставині в мотивованій частині даної ухвали судовою колегією дано обґрунтування.

Представники відповідача та третіх осіб, оскаржуючи постанову суду першої інстанції,  посилаються і на те, що споруди будувались самочинно без відведення під це земельної ділянки, а тому, на думку скаржників, суд і з цих підстав прийняв не законну постанову.

Однак, і з такими посиланнями скаржників судова колегія не може погодитись з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, спір йде не відносно земельної ділянки, а відносно незаконного скасування рішення, яким фактично оформлено право власності за позивачем на нерухоме майно у відповідності з договором купівлі-продажу.  При цьому, даний договір було укладено до набрання чинності діючого нині Цивільного кодексу, а тому він не був нотаріально посвідчений  і не пройшов державну реєстрацію, оскільки до набрання чинності нині діючим Цивільним кодексом, такі вимоги до договорів купівлі-продажу майна, в тому числі нерухомого, укладених між юридичними особами, не ставились. Крім того,  майно, рішення відносно якого є предметом спору, приватизоване в установленому законом порядку і зазначена обставина ні чим і ні ким не спростована.

Приймаючи до уваги зазначене, і те, що база відпочинку діє з 1985 року, тобто, на час дії інших норм земельного законодавства, приватизована, ніколи до цього не ставилось питання про незаконність її положення, а тому відсутні підстави перешкоджати власнику належаним чином оформити своє право власності на майно.

 

 

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206  Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний  суд

 

ухвалив:

 

Постанову господарського суду Миколаївської області від 16 листопада 2006 року у справі № 8/299/06 залишити без змін, а апеляційні скарги Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ПП ОСОБА_4 -без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом місяця.

 

Головуючий                                                                       Е.І. Андрєєва

 

Судді:                                                                                П.Ф. Мацюра

                                                                                        

                                                                                         Н.В. Ліпчанська