АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8171/15 Справа № 199/3324/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Сенчишин Ф. М. Доповідач - Повєткін В.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого: Повєткіна В.В.

Суддів колегії: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.

при секретарі Левцунову І.В.

розглянув у відкритому судомовму засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2015 року

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛМ», Публічне акціонерне товариство «Кредобанк», -

В с т а н о в и в :

У травні 2015 року ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 23.09.2009 року був укладений кредитний договір між ВАТ «Кредобанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк», та ТОВ «МІЛМ», за яким банк надав останньому кредит у розмірі 1300000,00 доларів США. Графік погашення суми кредиту був встановлений до 20 квітня 2011 року зі сплатою 15,25 % річних. Відсоткова ставка у разі не проведення страхування заставного майна або не проведення загального грошового обороту за аналізований період може бути збільшена на 2 % річних. За надання кредиту була встановлена комісія у розмірі 0,9 % від суми кредиту, яка сплачується протягом 6-ти місяців з дати видачі кредиту, та комісія за управління кредитом у розмірі 500,00 грн., яка сплачується щомісячно. 12 листопада 2009 року було укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору, відповідно до якого внесено зміни до предметів забезпечення виконання кредитних зобов'язань, а 01 лютого 2011 року було укладено Додатковий договір № 2 до кредитного договору, відповідно до якого банк надав позичальнику кошти у сумі 3092798,11 доларів США, з кінцевим терміном повернення заборгованості 30 травня 2016 року, зі сплатою 18 % річних. Для виконання зобов'язань 01 лютого 2011 року між банком, позичальником та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 011/11-П, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі. Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, однак ТОВ «МІЛМ» перестало виконувати свої зобов'язання за кредитним договором. 29 листопада 2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» був укладений договір факторингу, за яким відбулася уступка права вимоги за вказаним кредитним договором і ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» набуло прав кредитора до ТОВ «МІЛМ». Позивач стверджує, що позичальник за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на підставі п.7.1. Кредитного договору був зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. Позивач, на його думку, також має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів, відсотків, комісій та інших платежів, а також п.7.5. кредитного договору встановлено право на стягнення упущеної вигоди, а ст.625 ЦК України, також право на збільшення суми неповернутих коштів на індекс інфляції (а.с.3-6).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено (а.с.168-171).

В апеляційній скарзі (а.с.174-175) ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки:

- письмову вимогу про погашення заборгованості відповідачу було направлено 01 грудня 2014 року;

- з позовом до ТОВ «МІЛМ» позивач звернувся до господарського суду 12 лютого 2013 року, чим визначив настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивач скористався своїм правом на дострокове стягнення всієї суми кредиту та за умовами кредитного договору змінив строк виконання основного зобов'язання, яким після направлення позичальнику ТОВ «МІЛМ» повідомлення-вимоги про дострокове повернення кредиту є 10 березня 2012 року, у зв'язку з чим порука відповідача, строк припинення якої встановлений в договорі поруки в 3 роки, припинена з 10 березня 2015 року, в той час як позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 05 травня 2015 року.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

На підставі договору факторингу від 29 листопада 2011 року позивач набув права вимоги до позичальника ТОВ «МІЛМ» (а.с.48-75).

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2013 року у справі № 904/1261/13-г встановлено, що у зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором позивач скористався своїм правом на дострокове повернення всієї суми кредиту шляхом подання боржнику повідомлення-вимоги від 12 січня 2912 року та наступного звернення з позовом до господарського суду (а.с.116-124).

З копії такої вимоги, наданої позивачем суду першої інстанції, направленої позичальнику 12 січня 2012 року, вбачається, що позивач як новий кредитор просив боржника повернути кредит достроково у повному обсязі не пізніше 4 днів з дня направлення такої вимоги на адресу позичальника (а.с.147), тобто змінив строк виконання основного зобов'язання 30 травня 2016 року, передбаченого умовами кредитного договору, на 10 березня 2012 року, з розрахунку 12 січня 2012 року + 45 днів.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п.4.7. договору поруки № 011/11-П від 01 лютого 2011 року порука припиняється за спливом трирічного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором (а.с.30-31).

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що порука припинилася 10 березня 2015 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимогу про погашення заборгованості відповідачу було направлено 01 грудня 2014 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки строк виконання основного зобов'язання змінено при реалізації позивачем свого права на дострокове стягнення всієї суми кредиту.

Доводи апеляційної скарги про те, що настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором визначене датою подання до господарського суду 12 лютого 2013 року позову до ТОВ «МІЛМ» не можуть бути враховані, оскільки дату виконання основного зобов'язання змінено шляхом надіслання на адресу позичальника повідомлення-вимоги від 12 січня 2912 року про повернення кредиту.

Така правова позиція викладена і в постановах Верховного суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-28цс14, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-125цс14, від 24 вересня 2014 року у справі № 6-106цс14, від 21 січня 2015 року у справі № 6-190цс14.

З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і по­становив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.

Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесу­ального кодексу України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: