Справа № 1-60/2007 рік

П О С Т А Н О В А

24 травня 2007 року                         м. Старий  Самбір

      Старосамбiрський  районний суд Львiвської областi  

У складi: головуючої – суддi ОСОБА_1,

                        при секретарi ОСОБА_2,

                        з участю прокурора Гавриляка Т.М.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi у мiстi Старий Самбiр кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, безробітного, судимості немає, - у вчиненнi злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,

                       В С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_3 10.04.2007 року, приблизно з 15  до 16 години, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, знаходячись в с. Пацьковичі Старосамбірського району Львівської області, зайшов у будинок ОСОБА_4 і  вчинив хуліганство, яке виразилося в тому, що він, безпричинно та  безпідставно, ОСОБА_5 обзивав нецензурними словами, на прохання заспокоїтися,  з особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, наніс останньому удар кулаком в обличчя, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження. На зауваження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 припинити хуліганські дії, не реагував, а продовжував безпричинно, тривалий час, чіплятися руками за одяг потерпілого та його шарпати.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 в інкримінованому йому хуліганстві, тобто у грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю  винуватим себе визнав повністю та суду показав, що між 15-16 годинами 10.04.2007 року в будинку ОСОБА_4 наніс йому удар кулаком в ділянку ока, обзивав його нецензурними словами, на його прохання та ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які також в цей час були у будинку потерпілого, заспокоїтися, не реагував, а дальше руками чіплявся за одяг потерпілого, та  його шарпав, такою його поведінка по відношенню до потерпілого була безпричинна, тривала пару хвилин, на потерпілого наговорив, що він вкрав у ОСОБА_8 бінокль, а в дійсності, бінокль вкрав він сам. Коли хуліганив, то був у нетверезому стані. З потерпілим помирився, відшкодував йому завдану шкоду, а тому просив кримінальну справу провадженням закрити.

Суд надає віру цим показам підсудного, оскільки вони підтверджуються показами потерпілого  ОСОБА_4, з яких вбачається, що 10.04.2007 року підсудній у його будинку, будучи напідпитку, безпричинно, звинуватив його у крадіжці бінокля, безпідставно наніс йому удар кулаком в ділянку ока, тривалий час шарпав його за одяг, в присутності друзів обзивав його нецензурними словами, на його прохання та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 припинити хуліганські дії, не реагував. В даний  час примирився з підсудним, він вибачався перед ним, відшкодував йому шкоду, претензій до нього немає. Подав суду заяву про закриття кримінальної справи щодо підсудного та звільнення його від кримінальної відповідальності.

З висновку експерта/а.с.32/ вбачається, що у ОСОБА_4 були тілесні ушкодження – синець довкола лівого ока з крововиливом в очне яблуко та синець на   носі, які могли утворитися від ударів кулаком і відносяться до категорії легких, не виключено, що був один удар.

Підсудний винність свою в пред"явленому йому обвинуваченні визнав  повністю, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів. Оскільки підсудним та учасниками судового розгляду не спорювалися фактичні обставини справи, підсудний правильно розумів зміст скоєного, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, вислухавши думку учасників процесу та керуючись ст.299 КПК України, обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом підсудного, потерпілого, оголошенням висновку експерта та матеріалів справи,  які характеризують  підсудного,  як особу.

      За таких обставин, суд приходить до переконання, що  доведена винність ОСОБА_3 у хуліганстві , тобто в грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 296 КК України.

      Ст.46 КК України передбачає  звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi у зв"язку з примиренням винного з потерпілим, якщо особа, вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.  

      Заслухавши думку учасників процесу та висновок прокурора про закриття справи, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, оскільки в судовому засіданні  встановлено, що він вперше вчинив злочин, діяння згідно ст. 12 КК України  належить  до злочину невеликої тяжкості, вину визнав у вчиненні злочину повністю, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, згідно заяви потерпілого він не має жодних претензій до підсудного, так як вони помирилися і той повністю відшкодував заподіяну злочином шкоду, то за таких обставин є достатньо підстав для того, щоб кримінальну справу закрити, у зв"язку з примиренням винного з потерпілим.

     А тому, керуючись ст.ст.7-1, ст.8 ч.2, 282 КПК України, ст.46 КК України, суд

                        П О С Т А Н О В И В:

     Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 296 КК України провадженням закрити та звільнити його від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

     Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 – підписку про невиїзд, до вступу постанови в законну силу, залишити без змін.

     Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівсь-кої області через Старосамбірський районний суд протягом 7-ми діб з дня її винесення.

 Суддя