Суддя І інстанції- Бойко В. Г.
Суддя-доповідач - Малашкевич С. А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
«22» квітня 2009 року справа № 2-а-3/09/1210
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Малашкевича С. А.
суддів Міронової Г. М., Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибули
від відповідачів - не прибули
|
розглянувши апеляційну скаргу |
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради, Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області |
|
|
|
|
на постанову |
Краснодонського міськрайонного суду Луганської області |
|
від |
28 січня 2009 року |
|
у справі |
2-а-3/09 |
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до за участю третьої особи |
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області |
|
про |
Визнання бездіяльності противоправною, зобов'язання зробити перерахунок разової грошової допомоги за період з 2004 року по 2007 рік, |
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 28.01.09 р. задоволений частково позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради, за участю третьої особи - Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності противоправною, зобов'язання зробити перерахунок разової грошової допомоги за період з 2004 року по 2007 рік, а саме: визнана бездіяльність УПСЗН щодо виплати разової грошової допомоги позивачу протиправною, визнане право за позивачем на перерахунок розміру грошової допомоги за 2007 рік, зобов»язано стягнути на користь позивача з УПСЗН заборгованість по невиплаченій грошовій допомозі за 2007 рік у сумі 2920,48 грн.
Не погодившись з судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на правомірність проведення виплат позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, встановлених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Окрім того, відповідач вказує на порушення судом ст. 100 КАС України, оскільки, на його думку, зазначеною нормою передбачено, якщо одна із сторін наполягає у відмові позову, у зв»язку із пропуском строку позивачем на звернення до суду, суд повинен відмовити у позові у повному обсязі, але ні як вирішувати питання стосовно розмежування позовних вимог у той чи іншій частині задоволення позову. В апеляційній скарзі відповідач просить розглянути скаргу без участі його представника.
Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Від третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги відповідача в порядку ст. 192 КАС України. В заяві Головне управління Державного казначейства України в Луганській області підтримало вимоги апеляційної скарги відповідача, просить скасувати рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовити, справу розглянути без участі його представника.
Згідно ст. 192 КАС України, особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов»язки, у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено, що позивач має статус інваліда війни 2 групи - посвідчення серії НОМЕР_1, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Фактично позивач отримав від відповідача в 2007 р. - 360 грн.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Правовий статус інвалідів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 цього Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи - десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; ІІІ групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Суд першої інстанції правильно встановив, що виплата позивачу разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік здійснена Управлінням праці та соціального захисту населення з порушенням норм спеціального закону. Так як рішеннями Конституційного суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 та від 09.07.07 р. № 6-рп визнані неконституційним положення п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинялася дія ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплат щорічної грошової допомоги.
Отже, відповідач не довів правомірність дій щодо нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 р. в розмірі, встановленому Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік», а не в розмірі, встановленому Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на пропущення позивачем річного строку, встановленого ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом за 2007 рік, з огляду на наступне.
Як вбачається, позивач звернувся з позовом - 10.07.2008 року, тоді як рішення Конституційного Суду України у справі № 6-рп, яким були визнані неконституційними положення п. 13 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” прийнято - 09.07.2007 року, а опубліковано було пізніше, отже судом першої інстанції правильно зроблений висновок, що позивач звернувся з позовом в цій частині до спливу вказаного строку.
Окрім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ст. 100 КАС України передбачає, якщо одна із сторін наполягає у відмові позову, у зв»язку із пропуском строку позивачем на звернення до суду, суд повинен відмовити у позові у повному обсязі, оскільки вказана норма такого не містить.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради, Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 28.01.09 р. у справі № 2-а-3/09 - залишити без задоволення.
Постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 28.01.09 р. у справі № 2-а-3/09 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді Г. М. Міронова
Т. Г. Арабей
Згідно з оригіналом
Суддя С. А. Малашкевич