донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.03.2007 р. справа №31/317а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
при секретареві судового засідання |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Покинтелиця О.С., довіреність № 1/1-376 від 20.02.07,, |
від відповідача: | Сисіна Ю.В., довіреність № 2894/10/10-013 від 03.03.07,Харченко С.В., довіреність № 2550/10/10-013 від 26.02.07, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Закритого акціонерного товариства "Завод "Ремсчотмаш" м.Дружківка |
на постанову (ухвалу) господарського суду | Донецької області |
від | 06.12.2006 року (повний текст складений 11.12.06р.) |
по справі | №31/317а |
за позовом | Закритого акціонерного товариства "Завод "Ремсчотмаш" м.Дружківка |
до | Державної податкової інспекції в м.Дружківка |
про | визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.09.2006р. №0001012340/0 на суму 1041,48 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Закрите акціонерне товариство „Завод Ремсчотмаш” м. Дружківка звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0001012340/0 від 18.09.06р. на суму 1 041,48 грн.
Постановою господарського суду Донецької області від 06.12.06р. (повний текст складений 11.12.06р.) у справі № 31/317а у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Завод Ремсчотмаш” м. Дружківка про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківка №0001012340/0 від 18.09.06р. в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 041,48 грн., в т.ч. за травень 2006р.- у сумі 422,16грн., у червні 2006р. - у сумі 619,32грн. було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів факту ведення ним господарської діяльності, зокрема, пов’язаної із будівництвом літака РСМ –15 „Robust”, тому у нього відсутні підстави для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості понесених позивачем витрат у зв’язку зі здійсненням робіт, пов’язаних з будівництвом зазначеного літака, відповідно до вимог пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами і доповненнями).
Позивач, Закрите акціонерне товариство „Завод Ремсчотмаш” м. Дружківка, не погодився з постановою господарського суду Донецької області від 06.12.06р. (повний текст складений 11.12.06р.) у справі № 31/317а та подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, постанова господарського суду є незаконною та необґрунтованою та зазначає, що судом першої інстанції на стор.2 у абз.4 оскарженої постанови неправомірно зазначено про ненадання позивачем при проведенні перевірки податковим органом первинних документів, які б підтверджували, що витрати понесені платником податку в межах його господарської діяльності. Скаржник стверджує, що ним при перевірці були надані первинні документи (виписки банку, податкові накладні, регістри обліку даних лічильників газу та електроенергії, про що зазначено в п.2.9 акту перевірки). Крім того зазначає, що інші первинні документи за реєстром та платіжні доручення були надані позивачем суду першої інстанції, які повинні були бути враховані судом при винесенні рішення по справі.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає також про помилку, припущену судом першої інстанції у постанові на стор.2 у абзаці 8.
Апелянт зауважує також на тому, що у постанові взагалі не міститься жодного посилання на податкові накладні, які були надані суду в оригіналах та також були надані при перевірці відповідачу, з огляду на що скаржник наполягає на тому, що місцевим господарським судом не досліджені важливі докази по справі, а саме не взята до уваги наявність податкових накладних та не враховано пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, за приписами якого підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
Скаржник не погоджується з тим, що судом під час розгляду справи враховані лише ті документи, які доводять існування літака та зв’язок витрат, здійснених на його виготовлення, з господарською діяльністю позивача, не зважаючи на те, що сума ПДВ у розмірі 1041,48грн. була фактично сплачена позивачем у попередньому податковому періоді відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями) згідно податковим накладним, які суд не дослідив.
Скаржник зазначає також, що судом неправомірно не прийняті посилання позивача на договір № 1/12 від 22.12.05р., укладений ним з фірмою „Діаліз” на постачання літака та інші документи, які, на думку позивача свідчать про виготовлення літака у межах його господарської діяльності (диплом, тимчасове облікове посвідчення Мінтрансу України № 0872 від 30.05.06р., документи на придбання матеріалів на виготовлення літака тощо). Зазначає при цьому, що такий літак як РСМ –15 „Robust” виготовляється тільки ЗАТ „Завод Ремсчотмаш” м. Дружківка, при цьому наявності якихось звітів та проектної документації при виготовленні літака закон не вимагає.
Заявник апеляційної скарги вважає що судом першої інстанції неправильно застосована ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України та наполягає на тому, що факт виготовлення ним літака у межах його господарської діяльності повністю ним доведений. Крім цього, позивач звертає увагу, що зазначені у постанові суду помилки у бухгалтерському обліку позивача ніяким чином не стосуються ПДВ та податкового кредиту взагалі, бо були зроблені під час нарахування податку на прибуток.
Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Дружківка, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу (вих.1849/10/10-012 від 09.02.07р.) з доводами скаржника не погодився, постанову місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог діючого законодавства.
За розпорядженнями першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.07р. для розгляду апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства „Завод Ремсчотмаш” м. Дружківка призначена колегія суддів у складі: Алєєвої І.В. (головуючий), судді М”ясищева А.М., судді Шевкової Т.А.
За розпорядженнями першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.07р. у зв”язку з виходом із відпустки судді Величко Н.Л. змінений склад судової колегії, призначений для розгляду апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства „Завод Ремсчотмаш” м. Дружківка та призначена колегія суддів у складі: Алєєвої І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді М”ясищева А.М.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні апеляційної інстанції оголошувалась перерва відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд встановив.
За результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень-червень 2006р., ДПІ у м. Дружківка складений акт перевірки від 30.08.06р. № 165/23/13521769, в якому було встановлене порушення позивачем вимог п. 7.4.1 ст. 7.4. Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями), що спричинило завишення сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2006р. у сумі 459 грн., за травень 2006р. у сумі 726 грн., за червень 2006р. у сумі 856 грн., а всього на суму 2041грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.09.06р. № 0001012340/0, яким позивачу визначена сума завишення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006р. у сумі 459 грн., за травень 2006р. – 726 грн., за червень 2006р. –856 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та враховано місцевим господарським судом під час розгляду справи, позивачем оспорюється законність даного податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2006р. у сумі 422,16 грн. та за червень 2006р. у сумі 619,32грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова місцевого господарського суду підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Як вбачається, в акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, зазначено, що платником в ході перевірки не надано угоди з покупцями і замовниками та інші документи, а також письмові пояснення, які б підтверджували, що витрати, понесені платником, по яких ПДВ включено до складу податкового кредиту за декларацією за квітень в сумі 726грн., за декларацією за травень 2006р. в сумі 856грн. та за декларацією за червень 2006р. в сумі 239грн., пов”язані з господарською діяльністю, направленою на отримання доходу ( п.4.1.2, п. 5.1.2 акту перевірки) (т.1, л.с. 15-18).
З урахуванням зазначеного, податковим органом був зроблений висновок про завищення платником податку податкового кредиту за травень 2006р. на суму 856грн. та червень 2006р. на суму 239грн. в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) в результаті включення до податкового кредиту ПДВ по операціях, що не пов’язані з господарською діяльністю, що зумовило завищення сум ПДВ, які підлягали відшкодуванню з бюджету в деклараціях за травень та червень 2006р.
За приписами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відмова у задоволені позовних вимог обумовлена висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів факту ведення ним господарської діяльності, зокрема, пов’язаної із будівництвом літака РСМ –15 „Robust”. Судова колегія не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями в редакції, чинній на момент спірних відносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
З акту перевірки вбачається, що в декларації за травень 2006р. позивачем відображені показники щодо наступних операцій: вартість отриманого газу, послуги з постачання електроенергії, телекомунікаційні послуги, придбання епоксидної смоли та інше (т.1, л.с. 14, стор.акту 13); в декларації за червень 2006р.: послуги з постачання електроенергії, телекомунікаційні послуги, охорона та обслуговування охоронної сигналізації (т.1, л.с.16, стор.акту 17), по яких позивачем були понесені витрати, ПДВ за якими був включений позивачем до податкового кредиту травня та червня 2006р.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору № 1/12 від 22.12.2005р., укладеного з ПП КП фірмою „Діаліт”, позивач, ЗАТ „Завод „Ремсчотмаш”, зобов’язався поставити літак РСМ-15 „ Robust, загальна вартість якого складає 150 000 грн. Термін дії договору з 23.12.05р. по 31.12.07р. (т.1, л.с.106).
На виконання зазначеного договору № 1/12 від 22.12.2005р позивач, в тому числі і у перевіряємому періоді, здійснював роботи, пов’язані з будівництвом цього літака, для чого ним придбавались епоксидна смола та були укладені договори на надання послуг з ВАТ „Донецькобленерго”, ВАТ „Укртелеком”, Управлінням Державної служби охорони УМВС України в Донецькій області, типографією „Новий мир”, ВАТ „Донецькоблгаз”, ЗАТ „Ремсчотмаш”, ТОВ „ВИД”, за якими ним були понесені наступні витрати: оплата спожитих газу та електричної енергії, послуги охорони, телекомунікаційні послуги, оренда приміщень та інші (т.1, л.с. 107-145, т.2, л.с.1-19).
Враховуючи наявність в матеріалах справи Диплому, засвідченого міністром промислової політики України, про участь позивача у виставці „Авіасвіт” ХХІ” (т.1, л.с.26), звіту про перший етап випробувань літака від 05.06.06р. льотчиком –випробувачем СЛА Димитровим П.В., тимчасового облікового посвідчення Міністерства транспорту України № 0872 від 31.06.06р., в якому виготовлювачем літака зазначено ЗАТ „Завод „Ремсчотмаш” м.Дружківка (т.1, л.с.105), судова колегія дійшла висновку, що позивачем проводились роботи по виготовленню літака РСМ-15 „ Robust”, що підтверджується вищезазначеними документами.
Крім зазначеного, колегія суддів враховує той факт, що договір з ПП КП фірмою „Діаліт” на постачання літака був укладений позивачем 22.12.2005р., термін дії договору визначений з 23.12.05р. по 31.12.07р., виробництво літака здійснювалось позивачем впродовж всього 2006 року і не завершено на цей час (в матеріалах справи відсутній акт виконаних робіт, який свідчить про виконання договору сторонами), з пояснень представника позивача, наданих в засіданні апеляційної інстанції, вбачається, що виробництво літака не завершено ним в повному обсязі і на цей час, так як при проведенні випробувань були знайдені деякі недоліки в конструкції, що повинні бути усунені. Таким чином, діяльність позивача по виготовленню зазначеного літака є постійною, регулярною та суттєвою та може вважатись господарською діяльністю в розумінні приписів пункту 1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями в редакції, чинній на момент спірних відносин). Крім зазначеного, з усних пояснень представника позивача, наданих судової колегії апеляційної інстанції, вбачається про його намір в подальшому постійно займатись серійним виробництвом таких літаків.
З врахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що вищенаведені витрати позивача (на придбання епоксидної смоли, оплату спожитих газу та електричної енергії, послуги охорони, телекомунікаційні послуги, оренда приміщень та інші) понесені позивачем в межах здійсненої ним господарської діяльності та пов’язані з його господарською діяльністю.
Посилання місцевого господарського суду на ті обставини, що в договорі не обумовлено, що позивач зобов’язався побудувати для фірми „Діаліт” зазначений літак є безпідставними, так як в матеріалах справи відсутні докази стосовно того, що літак придбавався позивачем в готовому виді, а докази, надані позивачем та наявні в матеріалах справи, свідчать про виготовлення літака саме позивачем.
Судова колегія враховує також наявність в матеріалах справи податкових накладних, на підставі яких позивачем, відповідно до приписів пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 28.12.94р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями в редакції, чинній на момент спірних відносин) до складу податкового кредиту травня та червня 2006 року було включено суму ПДВ у розмірі 1041,48грн., що була фактично сплачена позивачем у попередньому податковому періоді відповідно до вимог пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (т.1, л.с.59-104).
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наявними у матеріалах справи доказами спростовуються висновки акту перевірки про порушення позивачем п. 7.4.1 ст. 7.4. Закону України „Про податок на додану вартість” від 28.12.94р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями в редакції, чинній на момент спірних відносин). При цьому, податковий орган не довів, якими саме доказами, на його думку, позивач повинен підтвердити ті обставини, що понесені платником витрати, по яких ПДВ включено до складу податкового кредиту за деклараціями за травень та червень 2006р., пов”язані з господарською діяльністю, направленою на отримання доходу.
З огляду на наведене, висновок місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості понесених позивачем витрат у зв’язку зі здійсненням робіт, пов’язаних з будівництвом зазначеного літака відповідно до вимог пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами і доповненнями) є таким, що не ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства, що зумовлює скасування постанови господарського суду Донецької області.
Крім зазначеного, судова колегія враховує, що за приписами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового периоду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97р., п.1 ст.94, п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ст.198, п.2 ст.202, п.п. 1, 2 ст.205, ст..207, п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Завод Ремсчотмаш” м. Дружківка на постанову господарського суду Донецької області від 06.12.06р. (повний текст складений 11.12.06р.) у справі № 31/317а –задовольнити.
Постанову господарського суду Донецької області від 06.12.06р. (повний текст складений 11.12.06р.) у справі № 31/317а –скасувати.
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Завод Ремсчотмаш” м. Дружківка задовольнити в повному обсязі.
Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківка №0001012340/0 від 18.09.06р. в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1041,48 грн.
Присудити Закритому акціонерному товариству „Завод Ремсчотмаш” м. Дружківка з Державного бюджету України судовий збір у сумі 5грн.10коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанова складена в повному обсязі 12.03.2007р.
Головуючий:
Судді: