АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2008 року        м.  Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у

складі:

головуючого - Фадєєнко А.Ф.,

суддів - Ващенко Л.Г..,   Вадовської Л.М. ,

при секретарі - Пачевій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м.  Одеси від 18 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним правочином та переведеня прав і обов'язків покупця,

ВСТАНОВИЛА:

28.09.2005 р. ОСОБА_1  звернулась до суду із позовом (а.с.  3-4),   та уточнивши вимоги (а.с.  31-32),   зазначила,   що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.03.2004 р. вона з сином ОСОБА_4 є власниками 641/1000 частин 2-х кімнатної АДРЕСА_1. 641/1000 складається із однієї жилою кімнати площею 19 кв.м у кв. № 122,   яка розташована на 7 поверсі 12 поверхового будинку (а.с.  5-7).

Колишня дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_2 і онук ОСОБА_5,   були власниками 359/1000 частин цієї 2-х кімнатної квартири,   яка складалась із однієї кімнати розміром 11, 5 кв.м (свідоцтво про право власності на житло від 09.12.2003 р. - а.с.  22,   8-9).

Загальна площа кв. № 122 - 51, 3 кв.м,   жила - 32, 9 кв.м.  У спільній власності колишніх членів сім'ї знаходились кухня - 7, 5 кв.м,   ванна кімната - 2, 6 кв.м,   вбиральня -1, 0 кв.м. ,   коридор - 6, 3 кв.м,   лоджія - 2, 4 кв.м. ,   вбудовані шафи - 0, 4 кв.м,   0, 6 кв.м.  Квартира збудована по типовому проекту та призначена для проживання однією сім'єю.

17.09.2005  р.  ОСОБА_2  подарувала  359/1000 частин  спірної квартири

Справа №22ц-3280/08

Головуючий у першій інстанції Гудіна Н.І.

Доповідач Фадєєнко А.Ф.         Категорія ЦП:

2

громадянці Республіки Молдова - ОСОБА_6 (а.с.  22).

Посилаючись на те,  що договір дарування є удаваним правочином,  яким сторони договору мали намір приховати договір купівлі-продажу частини квартири,  позивачка просила суд визнати його удаваним правочином та перевести на неї права і обов'язки покупця 359/1000 частин спірної квартири.

18.10.2007 р. суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позову без розгляду.

Суд скасував заходи забезпечення позову.

В апеляційній скарзі позивачка просить ухвалу суду скасувати,  а справу направити на новий розгляд через те,  що суд не з'ясував її дійсне волеявлення стосовно залишення позову без розгляду та не роз'яснив наслідки такої процесуальної дії,  зокрема,  те,  що  ст.  258 ч. 2 п.3 ЦК України встановлений скорочений строк позовної давності до вимог про переведення на співвласника прав і обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши суддю-доповідача,  яка доповіла зміст ухвали,  яку оскаржено,  доводи апеляційної скарги,  межі,  в яких повинні здійснюватись перевірка ухвала,  встановлюватися обставини і досліджуватися докази,  учасників процесу,  колегія суддів вважає,  що скарга підлягає задоволенню з наступник підстав.

Залишивши залишення позов розгляду,  суд першої інстанції вважав,  що він виходив виключно із вимог чинного законодавства,  що захищають основні права людини,  одним із яких є право позивачки на звернення з клопотанням про залишення справи без розгляду.

Одночасно суд зазначив,  що представник ОСОБА_1  заявив необдумане,  передчасне клопотання про залишення справи без розгляду (а.с.  127-128,  189-191).

З такими висновками суду погодитися неможливо

Проаналізувавши висновки суду першої інстанції,  які містяться в ухвалах суду від 18.10.2007 р. про залишення позову без розгляду (а.с.  127-128) та від 20.05.2008 р. про відмову у задоволенні зауважень ОСОБА_1  на протокол судового засідання від 18.10.2007 р. (а.с.  189-191),  колегія суддів приходить до висновку про те,  що внутрішня воля позивачки не відповідала її волеявленню та не була направлена на те,  щоб спір не розглядався по суті заявлених нею вимог.

Тому правових підстав для залишення позову без розгляду у суді першої інстанції не було ( ст.  207 ч. 1 п. 5 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи,  вона знаходиться у проваджені суду з 28.09.2005 p.,  тобто біля 3-х років,  і не вирішена судом по суті.

Суд не визначив коло осіб,  які повинні приймати участь у справі,  не звернув увагу на те,  що власниками частин АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 (а.с.  5) і ОСОБА_7 (а.с.  22),  та правове положення їх у справі не встановив ( ст.  130 ч. 6,  п. 2 ЦПК України).

З урахуванням викладеного,  ухвала суду від 18.10.2007 р. підлягає скасуванню,  а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід визначити коло осіб,  які повинні приймати участь у справі,  з'ясувати юридичну сутність правовідносин сторін,  встановити норми матеріального закону,  які їх регулюють та в залежності від здобутих даних постановити законне,  обгрунтоване і справедливе рішення.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307 ч. 2 п. 4,  312 ч. 1 п.3,  313,  314,  315,  317,  319 ЦПК України,  колегія суддів,  -

3

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м.  Одеси від 18 жовтня 2007 року скасувати,  а справу направити на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення,  через Верховний Суд України.