КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 761/319/22 Головуючий у суді першої інстанції - Романишена І.П.

Номер провадження № 22-ц/824/14342/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником Ляшенко Ігорем Ігоровичем , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Шевченківського районного управління Головного управління національної поліції України в м. Києві, треті особи: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване в м. Києві, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДКСУ, Київської міської прокуратури, Шевченківського районного управління ГУ НП України в м. Києві про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, відповідно до якого просив стягнути з ДКСУ за рахунок державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на відшкодування майнової шкоди на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 98 592 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - Ляшенко І.І. подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що відкладення розгляду справи, що було призначено на 05 липня 2023 року ним було ініційовано через зайнятість в розгляді іншої справи у кримінальному провадженні у Львівському апеляційному суді, про що він завчасно повідомив суд першої інстанції та надав докази поважності причин своєї неявки.

Крім того, в судове засідання, призначене на 10 серпня 2023 року він не з`явився у зв`язку із участю у розгляді апеляційної скарги прокурора в суді апеляційної інстанції, про що заздалегідь подав клопотання до суду.

Так, апелянт вважає, що вказані обставини є беззаперечним доказом поважності його не участі у розгляді цивільної справи в суді першої інстанції, натомість судом надано таким обставинам неналежну оцінку, зроблено висновок про незацікавленість позивача у розгляді даної справи та прийнято передчасну ухвалу про залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене в апеляційній скарзі, представник ОСОБА_1 - Ляшенко І.І. просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для проведення судового розгляду.

27 вересня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від ТУ ДБР, розташованого в м. Києві, відповідно до якого вважає апеляційну скаргу позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану ним ухвалу - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, посилаючись на наступне.

ТУ ДБР, розташованого в м. Києві вказує, що залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з`явились в судове засідання, не подали заяв про розгляд справи у їх відсутності, що відповідно до норм ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин повторної неявки.

Натомість доводи апеляційної скарги щодо поважності причин неявки в судові засідання не можуть братись до уваги, оскільки процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки.

Враховуючи викладене, третя особа - Територіальне управління ДБР розташованого в м. Києві, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

При апеляційному розгляді справи представник позивача у справі ОСОБА_1 - Ляшенко І.І. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду по суті.

Інші належним чином повідомлені учасники справи на розгляд до суду апеляційної інстанції не з`явились.

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції, залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду мотивував дане процесуальне рішення тим, що позивач у справі в особі представника Ляшенко І.І. був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, повторно 10 серпня 2023 року до суду не з`явився та не подав відповідну заяву про розгляд справи у його відсутність.

Обґрунтовуючи вказане судове рішення, суд зазначив, що ухвалою суду від 13 січня 2022 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд цивільної справи по суті.

Судове засідання 05 липня 2023 року було відкладено з огляду на те, що представник позивача подав заяву про неможливість прибути у судове засідання у зв`язку з участю в кримінальній справі в суді апеляційної інстанції.

09 серпня 2023 року до суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення судового засідання, призначеного о 10:00 год. на 10 серпня 2023 року, оскільки адвокат приймає участь у кримінальній справі в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи положення п. 3 ч. 1 ст. 257 та ч. 5 ст. 223 ЦПК України суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки в судове засідання позивача належним чином повідомленого про дату судового розгляду, та не подання ним заяви про розгляд справи у його відсутність.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду відповідає з огляду на наступне.

У статті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення від 17 січня 1970 року у справі "Delcourt v. Belgium" ("Делькур проти Бельгії"), заява № 2689/65, пункт 25 та рішення від 11 жовтня 2001 року у справі "Hoffmann v. Germany" ("Гофман проти Німеччини"), заява № 34045/96, пункт 65).

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення від 08 квітня 2010 року у справі "GUREPKA v. UKRAINE (№ 2)" ("Гурепка проти України (№ 2)"), заява № 38789/04, § 23).

Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення від 13 грудня 2011 року у справі "TRUDOV v. RUSSIA", заява № 43330/09, § 25, 27).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Водночас під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

В постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19 вказано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частини друга, четверта та п`ята статті 128 ЦПК України).

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.

Отже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", заява № 36655/02).

Відтак суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції на виконання передбаченого цивільним процесуальним законом обов`язку щодо повідомлення учасника справи належним чином у відповідності до положень ч.3 ст. 240 ЦПК України повідомив представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ляшенко І.І. про дату наступного судового засідання - о 09:30 год. на 05 липня 2023 року (а.с. 19 т.5).

Однак, в дане судове засідання представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ляшенко І.І. не з`явився та направив до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю у розгляді кримінальної справи в Львівському апеляційному суді (а.с. 23- 25 т.5).

Суд першої інстанції у зв`язку з неявкою позивача та інших учасників справи відклав розгляд справи на 10 серпня 2023 року на 10:00 год. та належним чином повідомив учасників справи ( а.с. 28, 35).

Так, зокрема, позивач у справі ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, завчасно - 06 липня 2023 року шляхом направлення йому відповідної повістки у додатку «VIBER» на телефонний номер - НОМЕР_1 , який він зазначив у позовній заяві. Про обізнаність позивача та його представника про дату вказаного судового засідання свідчить також і подана Ляшенко І.І. заяву до суду від 09 серпня 2023 року про відкладення розгляду призначеної справи о 10:00 год. на 10 серпня 2023 року у зв`язку із зайнятістю його в іншому судовому процесі, а саме в розгляді Київським апеляційним судом об 11:00 10 серпня 2023 року кримінальної справи №11-сс/824/4697/2023.

При цьому доказів неможливості явки в судове засідання самого позивача до суду першої інстанції не подано, як і не подано заяви про розгляд вказаної справи за відсутності позивача та його представника.

З урахуванням викладених обставин колегія суддів доходить висновку про законність та обґрунтованість висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, доводи апеляційної скарги не спростовують даних висновків суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Ляшенко Ігорем Ігоровичем , залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2023 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв