Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1820/20

Провадження № 1-кп/553/36/2023

У Х В А Л А

Іменем України

17.11.2023 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді                - ОСОБА_1 ,

при секретарі                - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора                - ОСОБА_3 ,

обвинувачених                        - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

захисників адвокатів        - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

        ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12020270010000597по ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.05.2020 року відносно кожного з ОСОБА_13 , ОСОБА_5 ОСОБА_14 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого продовжувався ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 02.07.2020 року та від 20.08.2020 року та ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 03.09.2020 року, від 30.10.2020 року, від 16.12.2020 року, від 03.02.2021 року,від 25.03.2021 року, від 11.05.2021 року, від 23.06.2021 року, від 16.08.2021 року, від 11.10.2021 року, від 29.11.2021 року, від 25.01.2022 року, від 21.03.2022 року, від 12.05.2022 року, від 14.06.2022 року, від 02.08.2022 року, від 29.09.2022 року, від 19.01.2023 року, від 07.03.2023 року, від 03.05.2023 року, від 22.06.2023 року, від 15.08.2023 року та від 04.10.2023 року.

При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано наявність ризиків, визначених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,дані про його особу, а також те, що він є особою, яка не працює, а відтак не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв`язків, є жителем іншої області, обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі, що в сукупності дає підстави для висновку, що він перебуваючи на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

При обранні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,оскількивін підозрюється у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі, не має постійного місця роботи та, відповідно, стабільного доходу, заощаджень, міцних соціальних зв`язків, що в сукупності дає підстави для висновку, що перебуваючи на свободі він може вчинити інше кримінальне правопорушення,переховуватись від органів досудового розслідування та суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що він не має постійного чи тимчасового місця роботи та офіційних джерел доходу, соціальних зв`язків,підозрюється у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі, й ці обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_15 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку тримання під вартою кожного з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , посилаючись на те, що обґрунтованість підозри обвинувачених у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень судом перевірялася неодноразово під час обрання та продовження строку запобіжного заходу, а також в суді апеляційної інстанції. Сторона обвинувачення вважає доведеним факт наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтованість підозри, а також існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим, а саме особливо тяжкого, за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, те, що злочин вчинено організованою групою з розподілом обов`язків, що є найбільш небезпечною формою організованої злочинної діяльності, даних про особи обвинувачених, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершено, вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наявність у обвинувачених місця проживання, соціальних зв`язків є явно недостатніми для обрання більш м`якого запобіжного заходу. Будь-яких документів, які б підтверджували неможливість утримувати обвинувачених під вартою за станом здоров`я, стороною захисту не надано. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який або доказів, які б вказували, що більш м`який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, на даний час не встановлено. Відсутні також підстави для зменшення розміру застави. Введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації значно збільшує фактор існування ризиків, як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченими, застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе перешкодити обвинуваченим повернутися до протиправної діяльності та вчинити спроби ухилитися від суду.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх захисники адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 проти задоволення клопотань прокурора заперечували. Вказували на безпідставність клопотань прокурора, необґрунтованість доцільності подальшого застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до кожного з обвинувачених, недоведеність прокурором існування на теперішній час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання запобіжних заходів, неподання суду разом з клопотаннями доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими вони обґрунтовані, недоведеність прокурором неможливості застосування до обвинувачених інших більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_16 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний час доби або інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. В обґрунтування клопотання послався на те, що з самого початку судового розгляду прокурор не робив спроби довести наявність хоча б одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, його клопотання про продовження запобіжного заходу не містить відомостей, передбачених п.п. 1, 3, 5, 6 ч. 1, ч. 2, п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 184, ч.ч. 1, 3 ст. 199 КПК України, у ньому взагалі відсутня будь-яка конкретика стосовно даного кримінального провадження. Прокурором не надано жодного доказу наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як і того, що застосування до його підзахисного іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не здатне запобігти зазначеним ним ризикам. Вказав, що розмір застави, визначений судом, є завідомо непомірним для обвинуваченого і його родини та необґрунтований, судом не враховано конкретні обставини справи та стадію судового розгляду, період, що минув з часу інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого та характер встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказав, що сукупний строк тримання особи під вартою згідно ч. 3 ст. 197 КПК України не може перевищувати 12 місяців, а судовий розгляд справи має бути завершений протягом розумного строку, кожен, хто понад строк, передбачений КПК України, тримається під вартою або позбавлений свободи, має бути негайно звільнений. На сьогоднішній день ОСОБА_6 , відповідно до ст. 62 Конституції України, не визнаний винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, проте більше 3 років підданий кримінальному покаранню у найбільш жорстоких умовах режиму позбавлення свободи. Умови тримання під вартою обвинуваченого в залі судового засідання в скляній кабіні, а також в ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23" принижують його гідність в порушення ст. 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд не бере до уваги стан здоров`я ОСОБА_6 , який є інвалідом 2 групи та потребує обстеження у мовах спеціалізованого нейрохірургічного закладу, що неможливо в умовах медичної частини слідчого ізолятора.

Також захисник надав суду виписку з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданої КП "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради".

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання послався на те, що прокурор у клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 лише перераховує ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, проте їх наявність не обґрунтовує та не підтверджує жодним доказом. Вважає подальше тримання під обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою є безпідставним, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не те що не зменшилися, а взагалі відсутні. Немає жодного підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_18 має намір переховуватися від суду, якимось чином впливати на свідків та продовжувати свою злочинну діяльність або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Всі ці обставини є суб`єктивними, безпідставними, нічим не підтвердженими. Обвинувачений ОСОБА_18 раніше не судимий, має цивільну дружину та постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, у його власності мається 1/3 частини квартири. Небезпека переховування підозрюваного, обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинна бути оцінена з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою. Стороною обвинувачення не надано жодних доказів, що обвинувачений ОСОБА_18 може незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином. Питання щодо незаконного впливу на інших обвинувачених в даному випадку не може бути актуальним, оскільки обвинувачені у кожне засідання доставляються конвоєм разом та перебувають поруч один з одним. Наголосив на тому, що обвинувачений ОСОБА_5 частково відшкодував потерпілим завдані кримінальним правопорушенням збитки та планує відшкодувати іншу частину в подальшому. Прокурором не надано жодних доказів, що обвинувачений ОСОБА_18 буде вчиняти інші кримінальні правопорушення, це тільки припущення. На даний час обвинувачений ОСОБА_5 не визнаний судом винним в інкримінованих йому діяннях і сторона захисту вважає, що будь-які докази причетності до них ОСОБА_5 у сторони обвинувачення відсутні. Відповідно довідки Полтавської міської медичної частини (№23) філії ДУ "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області у ОСОБА_19 мається наступний діагноз: вегето-судинна дистонія по кардинальному типу, кіфосколіоз хребта, вертеброгеннаторакалгія з помірним м`язво-тонічним синдромом, наслідки тяжкої ВЧМТ, стан після пластики дефекта правової скроневої кістки (2001) з лівобічною рефлекторно-пірамідною недостатністю. Сторона захисту вважає, що з вищевказаним діагнозом перебування ОСОБА_19 в ДУ "Полтавська установа виконання покарань (№23)" не сприяє лікуванню вищевказаних хвороб, а навіть значно погіршить стан його здоров`я. Просив змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_19 з тримання під вартою на домашній арешт, а у разі відмови в задоволенні цього клопотання змінити розмір застави з 300 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 214720 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно нього з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний час доби зі встановленням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, - прибувати за кожною вимогою до суду, прибувати до визначеної службової особи зі встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. В обґрунтування клопотання послався на те, що жодного доказу його вину прокурором не надано, жодного ризику, на який посилається прокурор, також немає, прокурором не надано жодного доказу неможливості забезпечення його належної процесуальної поведінки за умови застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу. Вважає, що умови тримання його в залі Ленінського районного суду м. Полтави в скляній кабіні, а також ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23", а також тривалість такого тримання, яке складає понад 3 роки, принижує його гідність та порушує ст. 3 Конвенції. Сукупний строк тримання особи під вартою у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів згідно ч. 3 ст. 197 КПК України не може перевищувати 12 місяців, а судовий розгляд справи має бути завершений протягом розумного строку, кожен, хто понад строк, передбачений КПК України, тримається під вартою або позбавлений свободи, має бути негайно звільнений.

До клопотання обвинувачений ОСОБА_4 приєднав копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документи щодо власного зареєстрованого місця проживання, де також зареєстрований його син, ОСОБА_21 , а також ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , щодо стану здоров`я матері ОСОБА_23 та розміру її пенсії.

Обвинувачений ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло в нічний період доби або іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, посиланням на які він обґрунтовує підстави продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не надано жодного доказу того, що у разі застосування до нього альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, він буде намагатися переховуватися від суду, наголосив на тому, що раніше не судимий, має незадовільний стан здоров`я, ряж захворювань, у зв`язку з якими присвоєно 2 групу інвалідності, потребує лікування в умовах спеціалізованого нейрохірургічного закладу, має доньку, 2011 року народження, мати 1943 року народження, що потребує постійного стороннього догляду, постійне місце проживання, отримує соціальну допомогу як інвалід у розмірі 2502 грн., ніколи не отримував закордонного паспорту та не має можливості виїхати за межі України.

ОСОБА_24 , ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали власні клопотання та клопотання інших учасників про зміну запобіжного заходу, адвокат ОСОБА_25 , обвинувачений ОСОБА_5 також підтримали клопотання обвинувачених та захисників про зміну запобіжного заходу.

Прокурор проти задоволення клопотань захисників ОСОБА_26 , ОСОБА_5 ,клопотань ОСОБА_13 , ОСОБА_6 заперечував, посилаючись на відсутність підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинувачених та застосування до них більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, оскільки, на його переконання, вони не здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. Наголосив, що вважає доведеним існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими обґрунтовані подані ним клопотання, які не зникли.

При вирішенні клопотань прокурора, обвинувачених та захисників, суд виходить з наступного.

Як встановлено в ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, наявні у розпорядженні суду дані свідчать про те, що ОСОБА_4 до затримання не мав стабільного джерела доходу, обвинувачениймає малолітнього сина, мати похилого віку, а також зареєстроване місце проживання у м. Чернігові,що значно віддалене від місця розгляду даної справи, постійного місця проживання в м. Полтаві та Полтавській області не має, обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які згідно положень ст. 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів та вчинені ним в складі організованої групи. З урахуванням наведеного, ступеню тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та ступеню участі у їх вчиненні, тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, віку, міцності соціальних зв`язків в місці його проживання, репутації, стану здоров`я, майнового стану, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявні у суду дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 свідчать, що він до затримання офіційно не працював, не мав стабільного джерела доходу, не проживав постійно в м. Полтаві та Полтавській області, є мешканцем м. Чернігова, обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які згідно положень ст. 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів,що вчинені в складі організованої групи. З огляду на вищенаведене, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, його вік, репутацію, майновий стан,суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд враховує, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, у нього є мати похилого віку, постійне місце проживання та ряд захворювань, у зв`язку з якими він є інвалідом 2 групи, бере до уваги, що до затримання не мавофіційного місця роботи, обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які згідно положень ст. 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, що вчинені в складі організованої групи. З огляду на вищенаведене, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, його вік, репутацію, майновий і сімейний стан, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи доводи, наведені обвинуваченими та їх захисниками на обґрунтування заперечень проти клопотань прокурора та на обґрунтування власних клопотань, суд враховує, що відомості про особи ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в тому числі щодо їх матеріального та сімейного становища, існували на час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його продовження,цим обставинам надавалась оцінка та вони були враховані під час застосування запобіжного заходу щодо кожного з них.

Так, наявні у справі документи свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, де зареєстрований, має дружину та неповнолітню дитину, яка у листопаді 2023 року перебувала на стаціонарному лікуванні, мати похилого віку. Обвинувачений ОСОБА_5 має житло у м. Полтаві. Обвинувачений має постійне місце проживання у м. Чернігові, малолітню дитину та матір похилого віку.

Наявні у справі медичні документи об`єктивно підтверджують наявність у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ряду захворювань.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 096665 від 21.12.2020 року, виданої КП "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи Полтавської обласної ради", ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлена друга група інвалідності з 18.12.2020 року, причина інвалідності – загальне захворювання, інвалідність встановлена до 01.01.2024 року. Дозволена праця без тяжких фізичних психоемоційних навантажень, рекомендоване стаціонарне лікування 1-2 рази на рік, амбулаторне лікування та "Д"-нагляд невролога. Згідно Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 17 від 21.12.2020 року ОСОБА_6 визначені реабілітаційні заходи та їх реалізація.

З повідомлення Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 276/23ПММЧ/ПО-21 від 26.02.2021 року, вбачаується, що ОСОБА_27 перебуває під динамічним наглядом в Полтавській міській медичній частині № 23 з діагнозом: Дисциркуляторнаенцефалопатія 2 ст. (гіпертонічна, після травматична) зі стійкою цервікалгією, вираженим вестибулоатактичним синдромом, лікворно-гіпертензивним синдромом. Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, деформуючий спондолоартроз, S-подібний сколіоз ліворуч 2 ст, гемангіома L2 хребця, грижі L3-L4. L4-L5. L5-S1. Протрузії МХД, зі стійким больовим нейродистрофічним синдромом, вираженим м`язово-тонічним синдромом, вираженим порушенням статико-динамічної функції хребта. Інвалід 2 групи (неврологія-загальне захворювання). За час перебування в установі неодноразово надавалась медична допомога з приводу гіпертонічних кризів. Покращення динаміки стану здоров`я не відмічає. ОСОБА_28 02.07.2020 року надавалась медична допомога бригадою екстреної медичної допомоги. Потребує динамічного нагляду лікарем-невропатологом (відсутній в штаті медичної частини №23) та проходження відновного лікування. Лікування та додаткове обстеження в закладах МОЗ України.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 279/21 від 06.12.2021 року, відповідно до даних представленої медичної документації у гр. ОСОБА_29 на теперішній час має місце хронічна прогресуюча системна патологія судин з переважним ураженням судин головного мозку, внаслідок якої у нього розвинуласядисциркуляторнаенцефалопатія. Цей стан обумовлений хронічною недостатністю кровообігу в судинах головного мозку, який супроводжується порушеннями його функцій та дифузними змінами в його структурі. Захворювання проявляється неврологічними порушеннями (координаторними, руховими) та когнітивно-мнестичними розладами (інтелекту та пам`яті), що відповідає визначеній стадії (II). Крім того, тривалий час гр. ОСОБА_29 страждає на остеохондроз хребта з переважним ураженням попереково-крижового відділу. Дане захворювання, яке супроводжується дегенеративно-дистрофічними змінами міжхребцевих дисків та характеризується прогресивно-рецидивуючим перебігом, ускладнилося утворенням протрузійміжхребцевих дисків поперекового відділу та розвитком тяжкої форми ураження міжхребцевого диску на межі поперекового та крижового відділу - секвестрованої грижі. Компресія нервових корінців внаслідок морфологічних змін структури міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта клінічно проявлялося вираженими больовим та м`язово-тонічним синдромами, помірним парезом лівої ступні, порушенням функції тазових органів (нетримання сечі), вираженим порушенням статико-динамічної функції хребта, що призвели до значного обмеження життєдіяльності: самообслуговування, здатності самостійно пересуватися та необхідності стороннього догляду та допомоги. За даними медичної карти амбулаторного хворого № 265 Полтавської міської медичної частини № 23 ЦЩЗ ДКВС України в Полтавській області, застосоване консервативне лікування не призвело до позитивної динаміки в перебігу захворювання хребта у гр. ОСОБА_29 . Слід відмітити, що при секвестрованій грижі міжхребцевого диска на рівні L5-S1, коли фрагмент пульпозного ядра випадає за його межі через розрив фіброзного кільця та зміщає нервові корінці, які натягуються та можуть бути стиснутими у вузьких місцях, може розвинутися надзвичайний варіант компресії корінців у нижньому відділі хребцевого каналу - синдром кінського хвоста (Caudaequinacomplex) з виникненням стійкого незворотного порушення функції сечового міхура і кишечника, парезу та втрати чутливості нижніх кінцівок. Для запобігання вищезазначеного ускладнення та покращення стану гр. ОСОБА_29 на теперішній час потребує обстеження в умовах спеціалізованого нейрохірургічного закладу з визначенням стану структур хребта за допомогою інструментальних методів для вирішення питання застосування хірургічного лікування (тобто спеціалізованої медичної допомоги), що є неможливим в умовах медичної частини слідчого ізолятора. Відповідно до п. 2.7. "Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012року № 239/5/104, "у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку…"

       Аналіз підсумків, зроблених судовими експертами у висновку комісійної судово-медичної експертизи № 279/21 від 06.12.2021 року, свідчить про те, що ОСОБА_6 потребує обстеження в умовах спеціалізованого нейрохірургічного закладу з визначенням стану структур хребта за допомогою інструментальних методів для вирішення питання застосування хірургічного лікування (тобто спеціалізованої медичної допомоги), реалізація якого можлива в порядку, визначеному в п. 2.7. "Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року за № 239/5/104, шляхом проведення додаткових лабораторних обстежень, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО, на базі закладів охорони здоров`я.

Листами Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 108/ПММЧ23/ПО-22 від 21.01.2022 року, № 118/ПММЧ23/ПО-22 від 24.01.2022 року підтверджено можливість проведення обстеження ОСОБА_6 в нейрохірургічному відділенні КП "Полтавська обласна лікарня ім. Скліфосовського Полтавської обласної ради" за попереднім погодженням з адміністрацією зазначеного закладу.

Як вбачається з листа Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 108/ПММЧ23/ПО-22 від 21.01.2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який утримується в ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23" згідно висновку експертів Державної спеціалізованої установи "Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України" № 279/21 від 06.12.2021 року може бути доставлений в нейрохірургічне відділення КП "Полтавська обласна лікарня ім. Скліфосовського Полтавської обласної ради" для обстеження та вирішення питання про подальше лікування за попереднім погодженням з адміністрацією зазначеного закладу. Питання про можливість подальшого утримання ОСОБА_6 в умовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23" не відноситься до компетенції працівників Полтавської міської медичної частини філії ЦОЗ ДКВС України в Полтавській області. Згідно висновків експертів Державної спеціалізованої установи "Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України" № 279/21 від 06.12.2021 року наявні хронічні захворювання у взятого під варту ОСОБА_6 не входять до переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарань, а також зазначено, що даний перелік хвороб, затверджений наказом Міністерства юстиції і Міністерства Охорони здоров`я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572 "Про затвердження порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі", стосується засуджених, а ОСОБА_6 є взятим під варту (ув`язнений).

Встановлені судом обставини та наявні медичні документи свідчать про те, що ОСОБА_6 хворіє тривалий час, мав захворювання, що стали приводом для встановлення групи інвалідності, задовго до затримання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в теперішній час хворіє та потребує обстеження в умовах спеціалізованого закладу для забезпечення можливості ефективного подальшого лікування.

Згідно листа Полтавської міської медичної частини № 23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області № 354/23ПММЧ23/ПО-23 від 02.03.2023 ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прибув до ДУ "Полтавська установа виконанняпокарань (№23)"08.05.2020 року з ITT м. Полтава. По прибуттюдо установи пройшов первинний медичний огляд та оглянутий лікарямиПолтавської міської медичної частини №23. Припроходженні первинного медичного огляду ув`язненим була надана Виписка змедичної карти №8639 з КП "Полтавська обласна клінічна лікарня ім.Скліфосовського ПОР", де знаходився на стаціонарному лікуванні внейрохірургічному відділенні з 09.06.2001 року по 18.07.2001 року з діагнозом: ВЧМТ,перелом своду о основи черепа, забій головного мозку важкого ступеню.Єпідуральна гематома та субдуральнагідрома праворуч, скальпована ранаголови, дефект правої скроневої кістки. Інфікована рана скроневої ділянки,рвана рана лівої кисті. Травматичний вивив 4-5 п`ясних кісток. За результатами проведеного первинногомедичного огляду фахівцями Полтавської міської медичної частини взятий під динамічний нагляд з приводу наявних хронічних захворювань.За час перебування в установі неодноразово проходив плановіпрофілактичні медичні огляди та оглядався лікарем терапевтом, неврологом зазверненням.За результатами проведеногопрофілактичного медичного огляду продовжує перебувати під динамічнимнаглядом медичних працівників ПММЧ№23 з діагнозом: ВСД по кардіальномутипу. Кіфосколіоз хребта. Вертеброгеннаторакалгія з помірним м`язово-тонічним синдромом. Наслідки тяжкої ВЧМТ, стан після пластики дефектаправої скроневої кістки (2001 року) з лівобічною рефлекторно-пірамідноюнедостатністю.Останній огляд невролога 24.02.2022 року. Лікарські засоби призначені лікарем неврологом запогодженням з ОСОБА_5 не входять до переліку лікарських засобіввизначених до Державної закупівлі, придбані за кошти родичів ОСОБА_5 . Медична допомога в умовах Полтавської міської медичної частини №23надається відповідно до чинних нормативно-правових актів. В разі необхідностіза медичними показаннями ув`язнений може бути направлений дотериторіальних лікувальних закладів МОЗ України за закріпленістю.Загальний стан здоров`я ОСОБА_5 на теперішній час характеризуєтьсяяк задовільний, продовжує перебувати під динамічним наглядом медичнихпрацівників Полтавської міської медичної частини №23.

Згідно з повідомленням "Полтавської міської медичної частини (№ 23)" філії ДУ "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області від 02.03.2023 року, підтверджено наявність у ув`язненого ОСОБА_5 , який утримується в ДУ "Полтавська установа виконання покарань", ряду захворювань, наголошено, що йому призначене та отримує лікування, лікарські засоби, призначені лікарем неврологом за погодженням з ОСОБА_5 , не входять до переліку лікарських засобів, визначених до Державної закупівлі, придбані за кошти родичів ОСОБА_5 ; медична допомога в умовах Полтавської міської медичної частини № 23 надається відповідно до чинних нормативно-правових актів. В разі необхідності за медичними показаннями ув`язнений може бути направлений до територіальних лікувальних закладів МОЗ України за закріпленістю. Загальний стан здоров`я ОСОБА_5 на теперішній час характеризується як задовільний.

Таким чином, наявні у ОСОБА_5 захворювання існували до затримання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в теперішній час він продовжує хворіти та потребує подальшого лікування.Вищевказані повідомлення медичної частини щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 не містять висновків про неможливість подальшого його утримання за станом здоров`я в умовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23", як не доводить неможливість забезпечення належного лікування в умовах установи попереднього ув`язнення.

       Відповідно до положень ст. ст. 11, 21 Закону України "Про попереднє ув`язнення", особи, які перебувають під вартою, мають право на надання їм медичної допомоги, обов`язок забезпечення якої покладається на адміністрацію установи, де особа утримується під вартою.

       При цьому, наявні у розпорядженні суду документи щодо стану здоров`я обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не містять висновків щодо неможливості подальшого їх утримання за станом здоров`я в умовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23" та неможливість забезпечення надання необхідної медичної допомоги та лікування, не містить подібних висновків також і висновок комісійної судово-медичної експертизи № 279/21 від 06.12.2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Аналіз змісту вказаної норми свідчить про те, що положення про те, що максимальний сукупний строк тримання особи під вартою у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів обмежується періодом в 12 місяців, застосовуються виключно під час досудового розслідування. Застосування вказаних положень під час судового розгляду справи не узгоджується з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства. А тому відповідні посилання захисника адвоката ОСОБА_16 та обвинуваченого ОСОБА_4 , наведені в обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу, суд визнає неспроможними.

Суд визнає доведеним існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність підстав стверджувати, що обвинувачені що   ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 перебуваючи на свободі можуть переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, повернутися до протиправної діяльності, з огляду на вчинення ними в складі організованої групи особливо тяжких злочинів корисливої спрямованості.

Враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та його продовження, не втратили актуальність та продовжують існувати, відтак застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, на переконання суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та не буде сприяти повному та об`єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, доказів існування обставин, які свідчать про неможливість подальшого тримання під вартою обвинувачених в умовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23", як і даних, що свідчать про зміну та виникнення на даний час таких нових обставин, які можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, як і даних, що обвинувачені за станом здоров`я чи з інших об`єктивних підстав не мають можливості утримуватись в умовах установи попереднього ув`язнення, стороною захисту не надано та судом в ході судового розгляду справи не встановлено, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотань прокурора та не знаходить підстав для задоволення клопотань захисників обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також клопотань обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби або на інший більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Ухвалою суду від 07.03.2023 року зменшено розмір застави, визначеної у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, встановлений у розмірі в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 805200 грн. 00 коп.

Крім того, ухвалою суду від 15.08.2023 року зменшено розмір застави, визначеної у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, встановлений у розмірі в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 536800 грн. 00 коп. Підстав для його зменшення судом не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, в процесі якого допитано свідків, частину потерпілих, деякі з яких заявили про відсутність матеріальних претензій до обвинувачених з огляду на повернення їм викрадених транспортних засобів, досліджено питому частину доказів сторони обвинувачення.

Враховуючи конкретні обставини справи та стадію судового розгляду, період, що минув з часу інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обсяг та характер встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, запобіганням яким обґрунтована необхідність продовження застосування до кожного з них запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтування, наведені обвинуваченими та їх захисниками щодо доцільності зменшення розміру застави, суд у відповідності з нормою ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе зменшити обвинуваченим розмір застави, визначивши її у межах розміру, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 402600 грн. 00 коп., що, на думку суду, здатне достатньою мірою забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_31 про зміну запобіжного заходу – задовольнити частково.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_32 про зміну запобіжного заходу– відмовити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_33 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 60 днів, починаючи з 12 год. 30 хв. 17 листопада 2023 року по 12 год. 30 хв. 15 січня 2024 року з застосуванням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 402600 грн. 00 коп.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 днів, починаючи з 12 год. 30 хв. 17 листопада 2023 року по 12 год. 30 хв. 15 січня 2024 року з застосуванням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 402600 грн. 00 коп.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів, починаючи з 12 год. 30 хв. 17 листопада 2023 року по 12 год. 30 хв. 15 січня 2024 року з застосуванням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 402600 грн. 00 коп.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії, на депозитний рахунок за наступними реквізитами: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЄДРПОУ 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Звільнити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з-під варти у разі внесення застави у національній грошовій одиниці в сумі 402600 грн. 00 коп.

У разі невнесення застави у визначеному розмірі обвинувачений залишається під вартою на раніше встановлений судом термін.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій він утримувався.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій утримується обвинувачений, негайно виносить розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомляє суд.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що у разі внесення застави на обвинуваченого покладаються наступні обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками.

У разі невиконання (порушення) покладених на обвинуваченого обов`язків застава звертається в дохід держави.

Зобов`язати уповноважену службову особу установи, в якій утримувався обвинувачений, що у разі внесення застави при звільненні обвинуваченого роз`яснити йому права та обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обов`язків.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Полтавської обласної прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, а обвинуваченими – в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1