Справа № 353/1164/23

Провадження № 3/353/484/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано­-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, не працюючого, гр. України, за ст. 173 КУпАП, -

                                                           в с т а н о в и в :

09.10.2023 року ДОП Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано­-Франківській області старшим лейтенантом поліції Гаврилківим В.В. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 292999 за ст. 173 КУпАП, а саме про те, що «09.10.2023 року близько 14 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в громадському місці, а саме на території стадіону Братишівської ЗОШ, по вул. Гора, чіплявся до гр. ОСОБА_2 , ображав останню нецензурними словами, чим порушив громадський порядок та спокій громадян».

В судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, заяв та клопотань не надходило.

При розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Вказав, що він не ображав ОСОБА_2 нецензурними словами, а лише намагався подарувати їй шоколадку, оскільки у неї минулого дня було день народження.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердила, що вона являється матір`ю потерпілої ОСОБА_2 та саме вона звернулась до поліції з заявою щодо вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій щодо її доньки. Зокрема вказала, що 09.10.2023 року її донька ОСОБА_2 повідомила про те, що вона перебувала на стадіоні під час уроку фізичного виховання у Нижнівському ліцеї с. Братишів і до неї підійшов ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, та почав чіплятись. Після цього за її доньку заступився вчитель фізичного виховання ОСОБА_4 і ОСОБА_1 покинув територію стадіону. Однак через декілька хвилин ОСОБА_1 повернувся з шоколадкою, яку намагався подарувати її доньці. Вчитель закликав її доньку та попросив взяти шоколадку, щоб ОСОБА_1 відчепився. В свою чергу дитина відмовилась від такого подарунку, проте в подальшому ОСОБА_1 почав бігти за дитиною, штовхнув її на землю та засунув шоколадку їй у кишеню. Дитина в результаті вказаних дій перелякалась.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердив, що він працює вчителем фізичного виховання у Нижнівському ліцеї с. Братишів. 09.10.2023 року він проводив урок фізичного виховання на стадіоні в с. Братишів. За 5-10 хвилин до кінця уроку на територію стадіону до неповнолітньої ОСОБА_2 підійшов ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 хотів обняти дитину, щоб поздоровити її з днем народження. Потім він підійшов до ОСОБА_1 та відвів його подалі від дитини. Після цього ОСОБА_1 кудись побіг. Через декілька хвилин ОСОБА_1 повернувся з шоколадкою в руках, яку намагався подарувати ОСОБА_2 , оскільки, як виявилось, у останньої минулого дня був день народження. У зв`язку з цим він покликав дитину та став між ними, щоб ОСОБА_1 подарував шоколадку та залишив дитину в спокої. Про те, що ОСОБА_1 штовхнув дитину і вона впала на землю, йому не було відомо, оскільки подальші події відбувались після уроку фізичного виховання.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який, в свою чергу, є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Виходячи з аналізу норм КУпАП, суд зазначає, що при вирішенні питання щодо наявності законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновків експертів, речовими доказами, фотоматеріалами, т.і.), та не може виступати єдиним  доказом скоєння проступку.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій, є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті, а саме: дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до статті 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 292999 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено точне місце вчинення адміністративного правопорушення (населений пункт, район, область), а також не вказано прізвища та адреси двох свідків, письмові пояснення яких містяться в матеріалах справи.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 ображав ОСОБА_2 нецензурними словами. Однак під час розгляду справи та допиту в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідків, було встановлено, що ОСОБА_1 не виражався в сторону ОСОБА_2 нецензурними словами.

Крім безпосереднього допиту в суді матері неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , суд також дослідив матеріали справи, в т.ч. письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , її законного представника ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 . В зазначених письмових поясненнях відсутні підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, оскільки в жодному з цих пояснень не зазначено про те, що ОСОБА_1 виражався нецензурними словами в сторону ОСОБА_2 .

Будь-яких належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б свідчили про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні 09.10.2023 року адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, а саме у висловлюванні нецензурною лайкою в громадських місцях, що порушило громадський порядок і спокій громадян, працівниками поліції не зібрано, як і не здобуто таких доказів в судовому засіданні під час розгляду цієї справи.

Отже, склад адміністративного правопорушення зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення не містить в собі посилання на ознаки та складові складу адміністративного правопорушення, визначеного ст. 173 КУпАП, а саме: порушення громадського порядку і спокою громадян, а також, які саме конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення, виходячи з диспозиції ст. 173 КУпАП.

Під час розгляду справи судом в діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: висловлювання нецензурною лайкою в громадському місці та наявність у ОСОБА_1 вини у формі прямого чи непрямого умислу, які спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян у розумінні ст.173 КУпАП. Отже, матеріалами справи не підтверджується суб`єктивна та об`єктивна сторона адміністравтиного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Згідно з п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64).

Відповідно до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62).

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» є джерелом національного права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.

Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року N 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов`язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.

Таким чином, вважаю, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, а тому суд приходить до висновку про відсутність в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП. Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП слід закрити, а судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 40-1, 173, 251, 256, 280, 283, 284, 287, 291, 294 КУпАП, суддя,-

                               П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.                        

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі  536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.  віднести на рахунок держави.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня винесення постанови через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.

СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА