ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2009 р. Справа № 07/955
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “РИМ 2000”
до дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”
про стягнення 184046грн. 80коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Танцюра А.О. - за довіреністю від 25.03.2009р.;
від відповідача: Кикоть Н.В. –за довіреністю від 13.02.2009р.;
Заявлено позов про стягнення із дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” на користь позивача 182373грн. 89коп., у тому числі: 102337грн. основного боргу за поставлені товари, 10013грн. 07коп. пені за прострочення оплати поставлених товарів, 8990грн. 11коп. інфляційних втрат, 1250грн. 42коп. - три проценти річних, 59782грн. збитків.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором поставки від 25.01.2008р. №18-05/08.
Заявою від 15.05.2009р. позивач збільшив загальну стягувану суму з 182373грн. 89коп. до 184046грн. 80коп. При цьому позивач збільшив розмір стягуваних сум пені з 10013грн. 07коп. до 10233грн., інфляційних втрат з 8990грн. 11коп. до 11551грн. 73коп., трьох процентів річних з 1250грн. 42коп. до 1739грн. 73коп. і зменшив стягувану суму збитків з 59782грн. 39коп. до 58184грн. 38коп.
У засіданні суду представник позивача підтримав позов з урахуванням поданої ним заяви від 15.05.2009р.
Право позивача на збільшення чи зменшення розміру позовних вимог передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому господарський суд прийняв заявлені позивачем зміни розміру позовних вимог.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що вказаний у позові договір від 25.01.2008р. №18-05/08 укладено позивачем з відкритим акціонерним товариством “Луцький автомобільний завод”, тому його дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” є неналежним відповідачем.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову.
З 15 по 20 травня 2009р. у засіданні суду оголошувалася перерва.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
15 січня 2008р. на підставі договору доручення від 01.06.2006р. №10-539/06 відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод” видало довіреність №33/1-29, якою уповноважило дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” в особі його директора Ференца Ігоря Дмитровича на вчинення дій по представництву інтересів довірителя, пов’язаних з реконструкцією із розширенням комплексу будівель та споруд під виробництво автомобілів по вул. Сумгаїтській 8/2, що в м. Черкаси. Цією довіреністю передбачено право повіреного укладати від імені довірителя всі не заборонені чинними законодавством в Україні договори пов’язані із виконанням договору доручення від 01.06.2007р. №10-539/06, за винятком договорів (угод) на суму, що перевищує еквівалент 100000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення такого договору (угоди).
25 січня 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “РИМ 2000”, як постачальник, і відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод”, як покупець, від імені та в інтересах якого діяло дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” в особі директора Ференца Ігоря Дмитровича на підставі договору доручення від 01.06.2006р. №10-539/06 та довіреності від 15.01.2008р. №33/1-29, уклали договір поставки №33/1-29. За цим договором постачальник зобов‘язався поставити на склад покупця за адресою вул. Сумгаїтська, 8/2, м. Черкаси товари виробничо –технічного призначення: комп’ютерну техніку, вид, асортимент, кількість та ціна якої визначається у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.
У свою чергу покупець зобов’язався прийняти і оплатити товари виробничо –технічного призначення протягом 20 календарних днів з моменту одержання ним товарів та супровідних документів.
Пунктом 6.3 договору поставки від 25.01.2008р. №18-05/08 його сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строку оплати одержаного товару він зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше 10 % від суми боргу.
14 серпня 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “РИМ 2000” виписало на ім’я дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” рахунок-фактуру №М-00109445 на комп’ютерну техніку загальною вартістю 102377грн. 90коп.
За видатковою накладною від 01.10.2008р. №М-00109445 товариство з обмеженою відповідальністю “РИМ 2000” передало дочірньому підприємству “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”, а це дочірнє підприємство прийняло через свого представника Заїку Ю.А., який діяв на підставі довіреності від 25.09.2008р. №ЯПИ №070800, комп’ютерну техніку загальною вартістю 102377грн. 90коп.
На передану дочірньому підприємству “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” за видатковою накладною від 01.10.2008р. №М-00109445 комп’ютерну техніку загальною вартістю 102377грн. 90коп. товариство з обмеженою відповідальністю “РИМ 2000” виписало цьому дочірньому підприємству податкову накладну від 01.10.2008р. №00006034.
Факт передачі товариством з обмеженою відповідальністю “РИМ 2000” дочірньому підприємству “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” за вказаною вище видатковою накладною комп’ютерної техніки на виконання договору поставки від 25.01.2008р. №18-05/08 відповідач не заперечив.
Передану за видатковою накладною від 01.10.2008р. №М-00109445 комп’ютерну техніку ні відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод” ні його дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” не оплатили.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 194 Господарського кодексу України передбачає, що виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто. Неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 193 цього Кодексу.
Згідно з ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Стаття 528 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Згідно з ст. 618 Цивільного кодексу України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.
Дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” уклало договір поставки від 25.01.2008р. №18-05/08 як представник відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод”, тому саме для цього відкритого акціонерного товариства названий договір створює, змінює, припиняє права та обов'язки.
Дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” у даному випадку виконувало зобов’язання цього відкритого акціонерного товариства за договором поставки від 25.01.2008р. №18-05/08 як третя особа.
Відтак відповідати за невиконання грошових зобов’язань за договором поставки від 25.01.2008р. №18-05/08 щодо оплати поставленої товариством з обмеженою відповідальністю “РИМ 2000” комп’ютерної техніки має відкрите акціонерне товариство “Луцький автомобільний завод”, а не його дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2”.
Позивач не заявляв клопотання про заміну первісного відповідача на належного відповідача і не виразив згоди на це в іншій формі.
За таких обставин позов з вказаних у ньому підстав до дочірнього підприємства “Автоскладальний завод №2” відкритого акціонерного товариства “Луцький автомобільний завод” задоволенню не підлягає.
Із заяви від 15.05.2009р., якою було збільшено розмір позовних вимог, позивач не сплатив державне мито у сумі 16грн. 73коп., яке відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :
У позові відмовити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “РИМ 2000” (провулок Джинчарадзе, 12, ж. м. Тополя, м. Дніпропетровськ, 49040, ідентифікаційний код 23646710) у доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 16грн. 73коп. державного мита.
Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ Дорошенко М.В.