Єдиний унікальний номер 448/1662/23

Провадження № 2/448/505/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

10.11.2023 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 22 травня 2019 році між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьк Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про що зроблено актовий запис №4.

Стверджує, що у них (сторін) від даного шлюбу дітей немає.

Покликається на те, що на даний час ведення спільного господарства та шлюбні відносини між ними (сторонами) припинено, так як проживають окремо один від одного і не створюють єдину сім`ю більше двох років, а також відсутня взаємоповага та підтримка, так само, як і намір продовжувати шлюб чи зберегти сім`ю.

Зазначає, що у них (сторін) діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю та відповідач нехтує сімейними цінностями, зловживає алкоголем, зраджує їй, і саме з цього приводу між ними постійно виникали сварки.

Стверджує, що втратила почуття любові та поваги до відповідача, не бажає миритись та вважає, що надання строку на примирення не виправить стан відносин з відповідачем, а спроби примирення не принесуть жодних результатів.

З огляду на наведене, просить суд розірвати шлюб між нею, позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу бажає надалі іменувати її (позивачку) прізвищем « ОСОБА_3 » та просить залишити за нею понесені судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала через канцелярію суду заяву, згідно якої просила суд здійснити розгляд справи у її відсутності. Вказала, що позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити, а також не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи був повідомлений, у судове засідання не з`явився без поважних причин, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи виклик відповідача здійснювався у відповідності до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та останній вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи з часу опублікування оголошення про виклик. Крім того, останнього повідомляли про час і місце розгляду справи, шляхом надіслання судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місця його проживання. Відомості про будь-які інші адреси місця проживання чи перебування відповідача чи про його офіційну електронну адресу в матеріалах справи відсутні, заяв про зміну місця проживання чи перебування від відповідача не надходило.

Ухвалою судді від 12.10.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив).

Ухвалою суду від 10.11.2023 року постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.

Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, і час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив та не подав відзиву на позовну заяву, а також враховуючи те, що позивачка не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони з 22 травня 2019 року перебувають у шлюбі, який зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьк Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про що зроблено актовий запис №4.

Від цього шлюбу сторони дітей не мають.

Судом встановлено, що сімейно-шлюбні відносини між подружжям не підтримуються, між ними відсутнє взаєморозуміння, їх шлюб існує формально, сторони протягом двох років проживають окремо, позивачка не бажає зберегти шлюб та наполягає на розірванні шлюбу.

Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 17.03.2023р.; копіями сторінок паспорта позивачки; іншими матеріалами справи.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Таким чином, суд вважає, що позов обґрунтований, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, примирення між сторонами неможливе, їхня сім`я розпалася остаточно, позивачка не виявила бажання примиритись та наполягає на розірванні шлюбу, а тому суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, що має істотне значення, відтак шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Як відомо із змісту поданої позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 після розірвання шлюбу бажає надалі іменуватись прізвищем « ОСОБА_3 ».

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Що ж стосується розподілу судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн., що підтверджується поданою нею квитанцією №5 від 06.10.2023р. (платник: ОСОБА_1 , банк платника: ОСОБА_4 ).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, однак, з урахуванням думки позивачки ОСОБА_1 , судові витрати слід залишити за останньою.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 травня 2019 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьк Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про що зроблено актовий запис №4.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2023р.

Відомості про учасників справи:

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Лисичанськ Луганської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Лисичанськ Луганської області; житель АДРЕСА_3 .

Суддя                                                            Ю.В. Кічак