Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2008 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
· головуючого судді - Заїкіна А.П.,
· суддів: Мизи Л.М. , Федорової Л.М. , з участю секретаря - Трошина К.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 травня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, -
встановила:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вищевказаним позовом, в якому вказали, що 15.07.2006 р. ОСОБА_3 вирвала чотири кущі жимолості, які росли на їх земельній ділянці, чим завдала матеріальну шкоду у розмірі 465 грн. та моральну шкоду у розмірі 1700 грн.
У листопаді 2006 р. ОСОБА_33вернулася до суду з зустрічним позовом, посилаючись на те, що вітки жимолості стеляться по огорожі та її земельній ділянці, що завдає їй незручностей у користуванні земельною ділянкою. У зв'язку з цим між ними виникли недоброзичливі стосунки. На її зауваження ОСОБА_1. оскорбила її чим завдала моральної шкод* у розмірі 1700 грн.
ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнала.
ОСОБА_1 , яка діє і в інтересах ОСОБА_2, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 також не визнала.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.05.2008 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити їх позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції неправомірно застосував ст. ст. 103, 105, 108, 109 Земельного кодексу України, в той час як необхідно було керуватися ст. 104 Земельного кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Відповідно до ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням
Справа № 22ц-3134/08 Категорія - 34
Головуючий у першій інстанції - Топтигін М. Л. Доповідач - Заїкін А.П.
2
норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні не було доведено, що зустрічними діями сторін було завдано матеріальну та моральну шкоду.
Відповідно до ст. ст. 1166, 1167 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі Особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 ЦК.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. На з'ясування тих же обставини вказує п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Доводи ОСОБА_1. у апеляційній скарзі про те, що суд не прийняв до уваги пояснення свідків є безпідставними, оскільки ці докази були досліджені у порядку, встановленому ст. ст. 180, 185 ЦПК, їм дана оцінка відповідно до ст. ст. 58, 59, 60, 179, 212 ЦПК.
У постанові про відмову у порушенні кримінальної справи (а. с. 6) вказується, що у діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину. У мотивувальній частині постанови вказівки на те, що ОСОБА_3 вирвала кущі жимолості відсутні.
Постанова на час розгляду справи у апеляційному суді не скасована. В заяві на ім'я начальника Ізмаїльського MB У МВД України в Одеській області (а. с. 12) ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_33риває квіти з її огорожі, а не про те, що були вирвані кущі жимолості.
Доводи скарги про неправильне застосування судом першої інстанції ст. ст. 103, 105, 108, 109 Земельного кодексу України, а також інші не спростовують висновків суду про недоведеність вини ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сиди з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.