Справа № 308/8617/14-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2023 року                                                         м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

Головуючого судді  - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у  відкритому підготовчому судовому засіданні в залі  Ужгородського міськрайонного суду  Закарпатської області в м. Ужгород  кримінальне провадження №308/8617/14-к відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070030002437  від 04.07.2013 року за обвинуваченням    ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.2 ст. 191  КК України,

за участі сторін кримінального  провадження:  

прокурора –  ОСОБА_4

обвинуваченої – ОСОБА_3

захисників – ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представника потерпілого - ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2017 року із Апеляційного суду Закарпатської області, після скасування судом апеляційної інстанції вироку суду до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, згідно ухвали  апеляційного суду  Закарпатської області  від 11.05.2017 року  надійшли  матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070030002437  від 04.07.2013 року за обвинуваченням    ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.2 ст. 191  КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 416 КПК України після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

В  судовому засіданні прокурор  змінив обвинувачення і надав  до суду обвинувальний акт  складений 11.05.2018 року ,  затверджений керівником Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_8   в якому   міститься  формулювання зміненого  обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070030002437  від 04.07.2013 року за обвинуваченням    ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.2 ст. 191  КК України,  яким змінено обвинувачення з ч.2 ст. 191 КК України на ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст. 366 КК України.

Захисник обвинуваченої - ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечив проти доводів прокурора, подав до суду письмові заперечення на обвинувальний акт зі зміною обвинувачення, просив суд повернути обвинувальний акт в якому   міститься  формулювання зміненого  обвинувачення у кримінальному провадженні як такий, що не відповідає вимогам КПК України. В судовому засіданні оголосив письмові заперечення, зокрема, вказав на те, що чинний КПК України надає право прокурору під час судового розгляду змінити обвинувачення. Однак цей порядок чітко визначений та регулюється приписами ст.338 КПК України.

Зокрема, вказана норма визначає, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Отже, відповідно до вказаної норми, зміні обвинувачення має передувати судовий розгляд, під час якого можуть бути встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, які надають право прокурору змінити пред`явлене обвинувачення.

Захисник зазначає, що у даному випадку, судовий розгляд не проводився, а відповідно не було встановлено будь-яких нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачено ОСОБА_3 .

Захисником наголошується, що порядок зміни обвинувачення передбачений ст. 338 КПК України не був дотриманий прокурором у процесі, а отже його дії є незаконними та такими, що порушують право ОСОБА_3 на захист від пред`явленого обвинувачення.

Крім того, у вищенаведеному обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням від 11.05.2018 року, ОСОБА_3 було пред`явлене додаткове обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, по якому досудове розслідування не проводилося та відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились. Разом з цим, ОСОБА_3 не вручалося письмової підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а також не проводилося відкриття матеріалів за вказаним обвинуваченням.

Захисник зазначає, що прокурором було свідомо порушено приписи ст. 339 КПК України, обвинувальний акт у якому ОСОБА_3 пред`явлене додаткове обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, відомості про яке у ЄРДР відсутні, не може бути предметом судового розгляду.

Трактування прокурором висуненя додаткового обвинувачення ОСОБА_3 як «зміна обвинувачення в бік погіршення становища обвинуваченого шляхом збільшення обсягу обвинувачення прокурором за наявності ідеальної сукупності злочині, а не висунення додаткового обвинувачення» є хибним та не відповідає приписам чинного кримінального законодавства.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України є додатковим обвинуваченням, а тому прокурор мав діяти відповідно до приписів, встановлених ст. 339 КПК України.

З огляду на викладене вище, просив суд повернути обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням прокурору.

Захисник обвинуваченої - ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечила проти доводів прокурора, з підстав викладених захисником ОСОБА_9 та з підстав викладених у письмовому запереченні від 28.04.2021, в останньому зазначила, що вказаний обвинувальний акт не відмовідає вимогам КПК України, зокрема:

- не містить дати складання – оскільки дата на першому аркуші даного документу 18.05.2013 р. не відповідає даті біля підписів про погодження такого акту вищестоящим прокурором, яка зазначена як 11.05.2018 р. За вказаних обставин визначити дату обвинувального акту зі зміною обвинувачення не є можливим;

- не містить підпису слідчого;

- до обвинувального акту зі зміною обвинувачення не додано розписку підозрюваної ОСОБА_3 про отримання такого акту;

Захисник наголосила на тому, що при подачі обвинувального акту зі зміною обвинувачення ні підозрюваній ні її захиснику не надані копії обвинувального акту та реєстру кримінального провадження, що містить докази вчинення злочинів, зазначених в такому акті.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала доводи захисників, просила повернути обвинувальний акт прокурору.

Представник потерпілого - ОСОБА_7 підтримав доводи прокурора.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши поданий прокурором обвинувальний акт зі зміною обвинувачення, суд дійшов наступних висновків.                

Частиною другої статті 283 КПК визначено форми закінчення досудового розслідування, а саме: прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.                                        Отже, звернення до суду з обвинувальним актом згідно з приписами пункту 3 частини другої статті 283 КПК є формою закінчення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні. Зі змісту частини четвертої статті 110 КПК випливає, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Порядок зміни пред`явленого обвинувачення під час досудового розслідування регламентований статтею 279 КПК, а під час судового розгляду статтями 338-340 КПК. Як вже судом зазначено, згідно з приписами частини четвертої статті 110, частини другої статті 283 КПК складання обвинувального акта є формою закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Зі змісту пункту 5 частини другої статті 291 КПК випливає, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Таким чином, суд вважає, що направлення обвинувального акта саме із таким обвинуваченням є свідченням того, що сторона обвинувачення має намір здійснювати кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 саме у вчиненні  кримінального правопорушення , передбаченого частиною ч.2 ст. 191 КК України.

Окрім наведеного вище, суд враховує, що сторона обвинувачення згідно з приписами статей 338-340 КПК вправі під час судового розгляду кримінального провадження змінити обвинувачення, висунути нове обвинувачення або ж відмовитись від підтримання обвинувачення. При цьому пунктами 1-3 частини першої статті 91 КПК регламентовано, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з приписами частини першої статті 92 КПК обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Слід при цьому зауважити, що частиною першою статті 337 КПК регламентовано, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а згідно ч. 1, 2 ст. 338 цього Кодексу, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог ст. 341 КПК складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення.

Таким чином, за загальним правилом прокурор підтримує обвинувачення у тому обсязі, у якому воно було офіційно висунуто під час досудового розслідування. Однак у суді першої інстанції можуть виникати ситуації, коли фактичні обставини кримінального правопорушення змінюються порівняно із встановленими раніше, що має наслідком зміну їх юридичної оцінки кримінально-правової кваліфікації як у бік погіршення, так і у бік поліпшення становища обвинуваченого. В такому разі прокурор повинен прийняти рішення про зміну раніше пред`явленого обвинувачення.

Аналіз зазначених норм кримінального процесуального закону дає підстави дійти висновку, що зміна обвинувачення (ст. 338 КПК України) полягає в тому, що відбувається зміна обвинувачення у зв`язку з встановленням нових фактичних обставин кримінального правопорушення, але виключно в межах обсягу раніше висунутого обвинувачення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 при направленні кримінального провадження до суду обвинувачувалась у вчиненні кримінального праворорушення передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду від 06.05.2015 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України та призначено їй покарання у виді 4 років позбавлення волі з врахуванням ст.75 КК України.

Із змісту вироку Ужгородського міськрайонного суду від 06.05.2015 року вбачається, що в ході судового розгляду були допитані свідки : ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Ухвалою апеляційного суду  Закарпатської області  від 11.05.2017 року апеляційну скаргу представника потерпілого – юридичної особи ТзОВ «Магазин Взуття» задоволено частково. Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 06.05.2015 щодо ОСОБА_3 було скасовано і призначено справу до нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

В ухвалі апеляційного суду  Закарпатської області  від 11.05.2017 року  зазначено, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив докази кримінального провадження, порушивши права потерпілої особи,а також тим самим перешкодив стороні обвинувачення подати можливі зміни до обвинувального акту. А відтак згідно вказівки суду під час нового розгляду суду слід дотриматись вимог ст. 349 КПК України щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватись та порядку їх дослідження, з повнотою перевірити докази як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, дати їм належну правову оцінку та винести за наслідками розгляду рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК України.

В обґрунтування зміни обвинувачення ОСОБА_3 з ч.2 ст. 191 КК України на ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст. 366 КК України, яке міститься в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням , прокурор посилається зокрема на покази свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 та на наявні у справі докази на підставі яких зробив висновок про необхідність зміни обвинувачення.

Водночас  слід зазначити, що вказані свідки  не були допитані в ході даного судового розгляду, а  також жодні докази не були досліджені судом,  судовий розгляд кримінального провадження у даному складі суду ще не розпочинався.

Окрім того, свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 не були допитані і в ході судового розгляду справи під головуванням судді ОСОБА_20 .

Окрім того, в ході судового розгляду під головуванням судді ОСОБА_20 не було досліджено доказів сторони обвинувачення, що встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається із змісту ухвали апеляційного суду  Закарпатської області  від 11.05.2017 справа № 308/8617/14-к.

Таким чином стороні обвинувачення ще за час досудового розслідування було відомо викладені ним у обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням обставини і факти.

Так, відповідно до ст. 338 КПК України  з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.        Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику,потерпілому,його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов`язаний роз`яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі. Суд роз`яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватисядо захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується. У разі зміни ступеня тяжкості злочину з тяжкого чи особливо тяжкого на злочин, передбачений частиною другою статті 314-1цього Кодексу, суд за власною ініціативою або за клопотанням осіб, передбачених частиною п`ятою статті 314 цього Кодексу, постановляє ухвалу про складання досудової доповіді із зазначенням строку її підготовки та відкладає судовий розгляд.

З огляду на викладене, обвинувальний акт  складений 11.05.2018 року ,  затверджений керівником Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_8   в якому   міститься  формулювання зміненого  обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070030002437  від 04.07.2013 року за обвинуваченням    ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.2 ст. 191  КК України,  яким змінено обвинувачення з ч.2 ст. 191 КК України на ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст. 366 КК України подано до суду з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки на момент зміни прокурором обвинувального акту ОСОБА_3 з ч.2 ст. 191 КК України на ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст. 366 КК України , судовий розгляд кримінального провадження у даному складі суду ще не розпочинався, у судовому засіданні не було встановлено ще жодних фактичних обставин кримінального правопорушення, а відтак у прокурора не було жодних законних підстав для зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення.

Аналогічна правова позиція викладена Закарпатським апеляційним судом в ухвалі від 04.07.2023 справа № 304/322/20.

Окрім того, і в попередньому складі суду в ході судового розгляду під головуванням судді ОСОБА_20 не було досліджено доказів сторони обвинувачення, що вбачається із змісту ухвали апеляційного суду  Закарпатської області  від 11.05.2017 справа № 308/8617/14-к.

Окрім того, слід зазначити, що із змісту обвинувального акту  складеного 11.05.2018 року , затверджений керівником Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_8   в якому   міститься  формулювання зміненого  обвинувачення у кримінальному провадженні,внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070030002437  від 04.07.2013 року за обвинуваченням    ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.2 ст. 191  КК України,  яким  змінено обвинувачення з ч.2 ст. 191 КК України на ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст. 366 КК України вбачається , що ОСОБА_3 висунуто додаткове обвинувачення за ч.2 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 КПК України, у разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв`язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий, а так само встановлення наявності підстав для застосування кримінально-правових заходів до юридичної особи, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням та/або про початок провадження щодо юридичної особи.

В ст. 339 КПК України чітко вказано, що висунення додаткового обвинувачення може мати місце лише у разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, тобто в ході судового розгляду.        

Таким чином, для висунення додаткового обвинувачення передбачається необхідність одночасного існування трьох юридичних фактів, а ааме: а) наявність відомостей про вчинення обвинуваченим злочину, при цьому такі відомості повинні бути невідомі стороні обвинувачення на час висунення первісного, основного обвинувачення; б) наявність тісного взаємозв`язку додаткового обвинувачення та первісного; в) неможливість окремого розгляду основного та додаткового обвинувачення.

З огляду на викладене вище, зважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження у даному складі суду ще не розпочинався, у судовому засіданні не було встановлено ще жодних фактичних обставин кримінального правопорушення, і в попередньому складі суду в ході судового розгляду під головуванням судді ОСОБА_20 не було досліджено доказів сторони обвинувачення, слід дійти висновку, що під час висунення основного обвинувачення прокурору було вже відомо про можливий факт вчинення ОСОБА_3 службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, що, відповідно, унеможливлює висунення додаткового обвинувачення за вказаною обставиною справи за ч.2 ст. 366 КК України.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що можливий факт вчинення ОСОБА_3 службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, був відомий стороні обвинувачення ще під час проведення досудового розслідування, тобто ще до передання обвинувального акту до суду, що, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 339 КПК України, свідчить про відсутність правових підстав для висунення додаткового обвинувачення.

Окрім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

Згідно вимог ст. 341 КПК України, у разі, якщо прокурор в результаті судового розгляду дійде переконання, що необхідно висунути додаткове обвинувачення, він повинен погодити вказане клопотання про висунення додаткового обвинувачення з прокурором вищого рівня.

Водночас, прокурор не звертався до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням, не наведено жодного аргументу щодо обставин неможливості окремого розгляду первісного та додаткового обвинувачення, як передбачено положеннями ст. 339 КПК України.

Таким чином, прокурор, який підтримує обвинувачення в суді у даному кримінальному провадженні, не надав суду відповідне клопотання про висунення додаткового обвинувачення, що суперечить вимогам ст..ст. 339, 341 КПК України, і фактично свідчить про відсутній предмет розгляду, передбаченого ст. 339 КПК України.

Отже положеннями КПК України  чітко вказано, що висунення додаткового обвинувачення може мати місце лише у разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення в ході судового розгляду.        

Разом з тим, обставини, на які вказує прокурор у поданому обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням, були відомі стороні обвинувачення під час досудового розслідування, проте будь-яких передбачених КПК України дій у передбачений законом спосіб та строки сторона обвинувачення не вжила.        Відповідно до вимог КПК України у разі виявлення нового злочину дані про це повинні бути протягом 24 годин внесені до ЄРДР, проте, такі відомості відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 366 КК України внесені не були, тому проводити будь-які дії, визначені у главі 19 КПК України і відповідно у ст.ст. 339, 341 КПК України, прокурор не вправі.                                                                        При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.

       КПК України не передбачено процесуальний наслідок подання прокурором обвинувального акта із зміненим обвинуваченням, який не відповідає вимогам КПК України та поданий без законних підстав для зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення.

Відповідно до частини шостої статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно пункту 2 частини першої статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.

У частині першій статті 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Враховуючи вищевикладене, обвинувальний акт  складений 11.05.2018 року ,  затверджений керівником Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_8   в якому   міститься  формулювання зміненого  обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070030002437  від 04.07.2013 року за обвинуваченням    ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.2 ст. 191  КК України,  яким змінено обвинувачення з ч.2 ст. 191 КК України на ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст. 366 КК України подано до суду з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки на момент зміни прокурором обвинувального акту ОСОБА_3 з ч.2 ст. 191 КК України на ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст. 366 КК України , судовий розгляд кримінального провадження у даному складі суду ще не розпочинався, у судовому засіданні не було встановлено ще жодних фактичних обставин кримінального правопорушення, а відтак у прокурора не було жодних законних підстав для зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, на підставі засади законності кримінального провадження, суд приходить до переконання, що обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням від 11.05.2018 року слід повернути прокурору.                

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 337-339,372, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за за №12013070030002437  від 04.07.2013 року щодо ОСОБА_3 , яким змінено обвинувачення з ч.2 ст. 191 КК України на ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст. 366 КК України, повернути прокурору Ужгородської окружної прокуратури .

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Дата оголошення повного тексту ухвали 14.11.2023 року о 13 год. 40 хв.

 Суддя Ужгородського                                                                

міськрайонного суду                                                           ОСОБА_1