ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 641/1639/22                        Головуючий суддя І інстанції Ященко С. О.

Провадження № 22-ц/818/2159/23                Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: купівлі-продажу

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року                                                        м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого                                        Яцини В.Б.

суддів колегії                                        Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання        Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2023 року, по цивільній справі №641/1639/22, за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", третя особа: Комунальне підприємство "Салтівське трамвайне депо", про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП "Харківський вагоноремонтний завод", в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.03.2023 року, просив стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати та 3% річних за період прострочення виконання зобов`язань за договорами на загальну суму 850554,34 грн.

Позов мотивовано тим, що між ПП "Орієнтир МВ" та КП "Харківський вагоноремонтний завод" 23.12.2011 року було укладено договори № 317, № 318, № 319 про закупівлю товарів. Рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2019 року по справі № 922/1839/19 в зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання стягнуто з КП "Харківський вагоноремонтний завод" на користь ПП "Орієнтир МВ" за договором № 317 основний борг, інфляційні витрати, проценти та пеню на загальну суму 509935,07 грн.; за договором № 318 основний борг, інфляційні витрати, проценти та пеню на загальну суму 624111,49грн.; за договором № 319 основний борг, інфляційні витрати, проценти та пеню на загальну суму 285435,19грн., а всього 1403648,43грн.

Вказує, що між ПП "Орієнтир МВ" та ОСОБА_1 20.11.2019 року укладено договір відступлення права вимоги за вказаними договорами. Отже, з 20.11.2019 року позивач став кредитором відповідача згідно умов договорів, що підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2019 року по справі № 922/1839/19.

Однак, відповідач до теперішнього часу зобов`язання по оплаті заборгованості згідно з рішенням суду не виконав, з огляду на що на підставі ст. 625 ЦК України позивачем в межах цього позову було додатково заявлені вимоги про стягнення з вересня 2019 року по січень 2023 року інфляційних збитків у розмірі 692384,31грн. та за період з 01.06.2019 року по 10.01.2023 року 3% річних у розмірі 158170,03грн.

27.01.2023 року КП "Харківський вагоноремонтний завод" подано відзив на позов, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Доводи своїх заперечень обґрунтовує тим, що КП "Харківський вагоноремонтний завод" перебуває в стані припинення шляхом приєднання до КП "Салтівське трамвайне депо". 23.12.2011 року між КП "Харківський вагоноремонтний завод" та ПП "Орієнтир МВ" було укладено договір № 317, № 318, № 319 про закупівлю товару. Сукупна ціна договорів складає 497465 грн. Згідно умов договорів замовник оплачує постачальнику товар протягом 15 банківських днів з дати поставки товару замовнику, при наявності фінансування. Відповідно до положень додаткових угод до договорів сторони домовились у зв`язку з відсутністю фінансування, продовжити дію договорів до 01.05.2012 року.

Також вказує на те, що КП "Харківський вагоноремонтний завод" сплатив на рахунок ПП "Орієнтир МВ" 497465 грн. переказами за період часу з 21.03.2012 року до 27.04.2012 року. Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договорами виконав в повному обсязі, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій.

06.02.2023 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач додатково зазначив, що відповідач у відзиві фактично просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2019 року по справі № 922/1839/19 та ухвалу суду від 16.12.2019 року у цій же справі. Однак, перегляд рішення і ухвали не віднесено до компетенції загальних судів. Попри подібність правової природи ч. 3 ст. 549 ЦК України та ст. 625 ЦК України, які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що посилання в рішення на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2-23 року у справі № 922/1839/19 вважає передбаченим, оскільки ПП «Орієнтир МВ» не був залучений до розгляду цієї справи.

Вважає, що оскільки ПП «Орієнтир МВ» не було повідомлено про розгляд зазначеної справи, встановлені судовим рішенням обставини не мають для цього підприємства юридичних наслідків при розгляді даної справи.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула скаргу за відсутності учасників справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, які з невідомих причин не з`явилися у судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову суд зазначив, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 року по справі №922/1839/19 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2019 року невиконання кого було підставою для виникнення у КП «Харківський вагоноремонтний завод» перед ОСОБА_1 грошового зобов`язання та нарахування позивачем інфляційних витрат та річних, пред`явлених до стягнення в межах цієї справи.

Зазначено, що в межах вказаної справи судом апеляційної інстанції в задоволенні позову відмовлено в зв`язку з відсутністю прострочення боржника КП «Харківський вагоноремонтний завод» та відповідно відсутністю заборгованості по договорам №317, 318, 319 і підстав для застосування відповідності, передбачені ст.625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено,що рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2019 року по справі № 922/1839/19 стягнуто з Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" на користь Приватного підприємства "Орієнтир МВ" заборгованість: за договором № 317: основний борг в розмірі 178370,00 грн., три проценти річних в розмірі 38959,99 грн., інфляційні втрати в розмірі 287889,18 грн., пеню в розмірі 4715,90 грн., за договором № 318: основний борг в розмірі 219480,00 грн., три проценти річних в розмірі 43019,15 грн., інфляційні втрати в розмірі 354240,72 грн., пеню в розмірі 7371,62 грн., за договором № 319: основний борг в розмірі 99615,00 грн., три проценти річних в розмірі 21295,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 160778,61 грн., пеню в розмірі 3745,80 грн., суму судового збору в розмірі 21292,23 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2019 року по справі № 922/1839/19 замінено стягувача - Приватне підприємство "Орієнтир МВ" на його правонаступника - Фізичну особу ОСОБА_1 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 24.10.2019 по справі № 922/1839/19 про стягнення з Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" заборгованості: за договором № 317: основний борг в розмірі 178370,00 грн., три проценти річних в розмірі 38959,99 грн., інфляційні втрати в розмірі 287889,18 грн., пеню в розмірі 4715,90 грн., за договором № 318: основний борг в розмірі 219480,00 грн., три проценти річних в розмірі 43019,15 грн., інфляційні втрати в розмірі 354240,72 грн., пеню в розмірі 7371,62 грн., за договором № 319: основний борг в розмірі 99615,00 грн., три проценти річних в розмірі 21295,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 160778,61 грн., пеню в розмірі 3745,80 грн., суму судового збору в розмірі 21292,23 грн.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП "Харківський вагоноремонтний завод" згідно рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації з 29.04.2014 року перебуває у стані припинення.

Постановою Верховного Суду від 11.01.2023 року у справі № 922/1839/19 у справі за позовом ОСОБА_1 до КП "Харківський вагоноремонтний завод" про стягнення коштів касаційну скаргу Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо" задоволено. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі №922/1839/19 скасовано, а справу передано на розгляд суду апеляційної інстанції.

Постановою державного виконавця Основянсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного МУМЮ від 06.03.2023 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області № 922/1839/19.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 року по справі № 922/1839/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо" задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2019 у справі №922/1839/19 скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Внаслідок скасування рішення суду та відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості у позивача зникли підстави для заявлених у даній справі позовних вимог, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, за його безпідставністю. Наведені з цього приводу доводи скарги не знайшли свого підтвердження.

Так, за змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні  положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за  змістом  наведеної  норми  закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з позовом з приводу невиконання КП «Харківський вагоноремонтний завод» грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду у справі №922/1839/19.

Проте, постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 року по справі № 922/1839/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо" задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2019 у справі №922/1839/19 скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Згідно ухвали господарського суду Харківської області від 16 грудня 2019 року у справі № 922/1839/19 фізична особа ОСОБА_1 , який є позивачем у даній справі, був замінений у справі замість стягувача – Приватного підприємства «Орієнтир МВ» з виконання наказу господарського суду Харківської області від 24.10.2019 по справі № 922/1839/19.

Внаслідок скасування рішення господарського суду є безпредметним його примусове виконання, тому ОСОБА_1 втратив правовий статус стягувача за згаданим наказом господарського суду, та право вимоги згідно заявленого у даній справі позову, який ґрунтуються на скасованому рішенні господарського суду, яке втратило свою чинність.

Крім того, з цих же мотивів є безпідставним нарахування позивачем на присуджений за скасованим рішенням суду боргові зобов`язання інфляційні збитки та проценти, які передбачені ст. 625 ЦК України, та - наведені у доводах скарги доводи щодо незалучення під час розгляду цієї цивільної справи стягувача за згаданим рішенням господарського суду – ПП «Орієнтир МВ», які внаслідок цього суд апеляційної інстанції відхиляє.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги не знайшли свого підтвердження, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене рішення суду – залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381 – 384, 389 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 листопада 2023 року.

Головуючий –                                                В.Б. Яцина

Судді -                                                                І.В.Бурлака

                                                                       Ю.М.Мальований