БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.11.2023

       Справа № 521/5025/23

       Провадження № 2/497/450/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07.11.2023 року                                                                         м. Болград

Болградський  районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Висоцького С.О.,

за участю секретаря – Войтової С.І.,

без участі сторін,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Болградського районного суду Одеської області за підсудністю з Малиновського районного суду міста Одеси надійшла вищезазначена цивільна справа. Позивач звернувся до суду та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №200039030 від 28.05.2014 року в розмірі 64 128,59 гривень, а також понесені судові витрати в сумі 2684,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.05.2014 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем укладено угоду №20003903 щодо кредитування, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 у користування кредитні кошти в розмірі 20 500 грн. з встановленим строком користування з 28.05.2014 року по 20.05.2017 року. У порушення вимог кредитного договору у відповідача перед позивачем станом на 23.03.2023 року виникла заборгованість. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. 20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 р., відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський».

Ухвалою від 31.05.2023 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду на 29.06.2023 року в якому після оголошення перерв розгляд справи було призначено на 07.11.2023 року з викликом сторін по справі.

В судові засідання представник позивача не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі та ухвалення заочного рішення судом.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся за адресою місця  реєстрації та місця проживання у відповідності до вимог п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України та з врахуванням положень п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України вважається повідомленим належним чином. Причини неявки відповідачем не повідомлені, будь-яких заяв чи клопотань, відзиву також не надано.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи. Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що відповідач по справі повідомлявся належним чином про час та місце розгляду даної справи, в судове засідання не з`явився,  будь-яких заяв щодо відкладання судового засідання чи поважності неприбуття не надав, відзиву  щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві  також надано ним не було,  зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2014 року між ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», та ОСОБА_1 було укладено угоду №20003903 щодо кредитування, відповідно до якого банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 20 500 грн. з встановленим строком користування з 28.05.2014 року по 20.05.2017 року, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати банку обов`язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі 3% від власної заборгованості перед Банком, але не менше 50 грн або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 28.05.2014 року підписана заява (договір) про надання та використання платіжної картки: прибуткова картка «Кредитка».

Згідно договору №7_БМ від 20.07.2020 року про відступлення права вимоги, укладеному між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс», останнє набуло право вимоги до позичальників за кредитними договорами, укладеними ПАТ «Банк Михайлівський». Згідно витягу із Додатку 1 до цього договору, на користь ТОВ «Діджи Фінанс» було відступлено право вимоги за договором між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 №20003903 від 28.05.2014 року на загальну суму 64 128,59 грн., з яких 20 481,18 гривень - заборгованість за кредитом; 43 647,41 гривень - заборгованість за відсотками.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 та 2 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин першої, другої статті 208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Позивач листом від 19.12.2022 року звернувся до відповідача з претензією про повернення заборгованості у розмірі  64 128,59 гривень.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 липня 2019р. у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), який підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин (ч.4 ст.263 ЦПК) сама по собі відсутність в кредитному договорі вказівки про строк повернення кредиту не є підставою для відмови в задоволенні вимог кредитодавця про стягнення фактично отриманих та використаних позичальником коштів, оскільки за змістом ч.2 ст.530 ЦК, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс»  підлягають задоволенню ян обґрунтовані та доведені.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 208, 526, 530, 550, 589, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83,  89,  95, 133,  141, 223, 258,  259,  263-265,  268,  272,  273,  280-282, 284-289,  354,  355 ЦПК України суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором №200039030 від 28.05.2014 року в розмірі 64 128,59 (шістдесят чотири тисячі сто двадцять вісім гривень п`ятдесят дев`ять копійок).

Стягнути з  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746) судовий збір в розмірі 2684.00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заява про перегляд заочного рішення має відповідати вимогам, встановленим ст. 285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                     С.О. Висоцький