ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 597/755/23Головуючий у 1-й інстанції   Васильченко В. В.

Провадження № 22-ц/817/749/23 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів -  Гірський Б. О., Костів О. З.,

секретар - Панькевич Т.І.

                                       з участю представника ОСОБА_1 —                                                        адвоката Кульгавця С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 16.05.2023 року, дату складення повного тексту не зазначено, ухвалене суддею Васильченко В.В. у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила встановити юридичний факт постійного проживання з 19.12.1988 року по 04.09.1989 року в АДРЕСА_1 .

Заява обгрунтована тим, що заявниця має статус особи, потерпілої від наслідків ЧАЕС та право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно із ч. 1 ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Така пенсія може бути призначена у випадку, якщо особа станом на 1 січня 1993 року постійно проживала або працювала у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років. Заявниця народилася у місті Заліщики. З 1985 року по 1989 рік навчалася в Тернопіському фінансово-економічному інституті. 15.10.1988 року уклала шлюб у м.Заліщики. Після реєстрації шлюбу, будучи вагітною, заявниця продовжувала навчання в інституті, а в період переддипломної практики 19.12.1988 року — 30.03.1989 року фактично мешкала в місті Заліщики, щоденно доїджаючи до місцяпроходження практики. ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Заліщики народила сина ОСОБА_2 .

Узагальнюючи викладене, заявник указувала, що в період з 19.12.1988 року по 04.09.1989 року в АДРЕСА_1 фактично проживала у місті Заліщики з чоловіком без реєстрації. Зареєструвала місце проживання лише 05.09.1989 року.

У довідці Заліщицької міської ради № 288 від 16.02.2023 року зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 з 05.09.1989 року по даний час.

Іншим способом, окрім встановлення в судовому порядку, заявник не може довести факт її проживання у зоні посиленого радіологічного контролю — м.Заліщики з з 19.12.1988 року по 04.09.1989 року. Від встановлення вказаного факту залежить виникнення у неї майнового права на пенсійні виплати зі зменшенням пенсійного віку.

Рішенням Заліщицького районного суду від 16.05.2023 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення — задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 у період з 19.12.1988 року по 04.09.1989 року.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить рішення суду першої інстанції скасувати.        Зазначає, що заява ОСОБА_1 не підлягала розгляду в порядку окремого провадження. Спір між ним та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Кульгавець С.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Зазначає, що на час звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник не досягла пенсійного віку, тому у неї був відсутній будь — який спір про право з Пенсійним фондом України. Юридичний факт, який заявник просила встановити, породжував для неї правовий наслідок і від нього залежало виникнення її майнових прав.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надіслала заяву, у якій просить здійснювати розгляд справи без їх участі, вимоги апеляційної скарги підтримує та просить її задовольнити.

Заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Кульгавця С.М., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просить врахувати, що заявнику призначена та виплачується з червня 2023 року пенсія на пільгових умовах, з врахуванням оскаржуваного судового рішення, що свідчить про відсутність будь-яких спорів з Пенсійним фондом України, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Обставини справи.        

ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Заліщики Тернопільської області.

З 1985 року по 1989 рік заявниця ОСОБА_1 навчалася в Тернопільському фінансово-економічному інституті.

Переддипломну практику проходила з 19.12.1988 року по 30.03.1989 року, що підтверджується довідкою Західноукраїнського національного університету №126-10/369 від 02.03.2023 року.

15 жовтня 1988 року у м.Заліщики було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Заліщики ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим Заліщицьким РВ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 13.04.2018 року.

Як вбачається із змісту довідки Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області № 288 від 16.02.2023 року, ОСОБА_1 зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 з 05.09.1989 року по даний час.

14.06.2000 року ОСОБА_1 видано посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, серії НОМЕР_3 .

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: проживання особи за відповідною адресою в певний період (на території зони посиленого радіоекологічного контролю).

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 14 вказаного Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються певні категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3; особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у частині першій статті 315 ЦПК України. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено.

Разом із тим, згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №162/760/17 (провадження №14-550цс18) зроблено висновок про те, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Отже, законом передбачено позасудовий порядок установлення періоду проживання на територіях радіоактивного забруднення.

Крім цього, до суду із заявою про встановлення факту ОСОБА_1 звернулась з метою наступного вирішення спору про право, а саме спору з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області з приводу призначення пенсії на пільгових умовах, що передбачено статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, підсудні адміністративним судам.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Враховуючи наявність спору між ОСОБА_1 та Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з приводу призначення пенсії на пільгових умовах, який підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі — закриттю.

Пояснення представника заявника - адвоката Кульгавця С.М. в апеляційному суді про відсутність будь-яких спорів з Пенсійним фондом України, про що свідчить призначення заявниці та виплата пенсії на пільгових умовах, з врахуванням оскаржуваного судового рішення, колегія суддів оцінює критично та зазначає наступне.

Сама ж ОСОБА_1 у поданій суду заяві про встановлення юридичного факту зазначала, що встановлення такого факту їй необхідно для призначення пенсії на пільгових умовах.

Як вбачається із змісту письмових заперечень Пенсійного фонду України (а.с.18-19), останній заперечував у суді першої інстанції проти задоволення заяви ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства, наголошуючи на тому, що така заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Дане заперечення суд першої інстанції залишив без належної уваги.

Той факт, що пенсія на пільгових умовах, з врахуванням встановленого судом першої інстанції факту, все ж таки призначена заявнику і виплачується з з червня 2023 року, не свідчить про відсутність спору із Пенсійним фондом України.

Оскаржуване судове рішення ухвалене у відсутності представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Апеляційна скарга подана з пропуском строку апеляційного оскарження. Причини пропуску строку апеляційного оскарження Тернопільським апеляційним судом визнано поважними та 2 серпня 2023 року відкрито апеляційне провадження. Разом з тим, апеляційним судом відповідно до ч.4 ст. 359 ЦПК України не вирішувалось питання про зупинення дії оскаржуваного рішення.

За таких обставин відсутність відмови Пенсійного фонду України у призначенні пенсії на пільгових умовах, призначення заявнику такої пенсії після набрання законної сили оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, а також звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту напередодні звернення в Пенсійний фонд України, жодним чином не свідчить про відсутність спору між нею та Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 377, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області — задовольнити.

Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 16 травня 2023 року — скасувати.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2023 року.

Головуюча                                                                        Хома М.В.

Судді                                                                                Гірський Б.О.

                                                                                       Костів О.З.