Справа № 355/1466/23

Провадження № 2/355/646/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря Ющенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей , -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

В обґрунтування позову вказала, що 14 листопада 2009 року у Семенівській сільській раді Баришівського (Бориспільського) району Київської області між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Після укладення шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти знаходяться на її утриманні, батько дітей з ними не проживає, відмовляється надавати належну матеріальну допомогу, інтересами сім`ї не цікавиться, коштів на повноцінне утримання дітей не надає. На даний час відповідач працює, але місце його роботи не відоме, має можливість давати кошти на придбання їжі, одягу, шкільного приладдя для дітей. Крім того, дітям потрібно купувати ліки, проводити оздоровлення дітей, що постійно потребує додаткових коштів. Враховуючи зазначене вважає, що ОСОБА_2 може давати належну матеріальну допомогу на утримання їхніх спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших дітей та осіб, що знаходяться на його утриманні відповідач не має.

За наявності наведених обставин, в інтересах дітей, позивач змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини всіх видів доходу відповідача до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 22 вересня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.10.2023р. та 02.11.203р. в порядку спрощеного позовного провадження .

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій наполягає на задоволенні позову та просить розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якій частково визнав позовні вимоги; просив проводити розгляд справи у його відсутність з урахуванням доводів відозву на позов.

Розгляд справи по суті проводиться за наявними у справі матеріалами у порядку ст. 279 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.263 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересі юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 14 листопада 2009 року між позивачкою ОСОБА_5 та відповідачем – ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Семенівської сільської ради Баришівського району Київської області, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 6 (а.с.8).

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 ( а.с.9,10).

Згідно довідки Студениківської сільської ради Семенівського старостинського округу №181 від 14.08.2023р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться на повному матеріальному забезпеченні матері та проживають разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 №22 від 10.10.2023р., виданої КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради» вбачається, що ОСОБА_1 працює у КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради» та займає посаду медичної сестри (а.с. 20).

Зі змісту довідки серії МСЕК №0284349 серії 7-66 ТЕ від 10.10.2007р., ОСОБА_2 має третю групу інвалідності безстроково (а.с. 28).

Відповідно до положень ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд приймає до уваги, що розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», складає з 1 січня - 2 833грн.

Частинами 1, 2 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина мас право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789Х (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України та зазначеної Конвенції з прав дитини, батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини, не залежно від того чи перебувають вони у шлюбі між собою, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, обов`язок утримувати дитину лежить на обох батьках.

У відповідності до частини 5 статті 183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Отже, виходячи з аналізу статті 185 Сімейного кодексу України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року за № 3" роз`яснено, що до передбаченої статті 185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично понесені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі

До особливих обставин, викладених у статті 185 Сімейного кодексу України, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, має каліцтво. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, навчання дитини відповідно до навиків та здібностей дитини, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Відповідно до вимог статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільно процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідність із вимогами статті 12 Цивільно процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільно процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного,  суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів  на утримання дітей  підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі1/3 частини від всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку ст. 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

В силу ч. 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу ч. 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

На підставі ст.ст. 104, 105, 110, 112, 114, 180, 181, 182, 183, 184, 192 СК України, керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі1/3 частини від всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду, а саме з 30.08.2023р. до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три грн.) грн. 60 коп. Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м. Київ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджет: 22030106).

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду                                                Т. В. Чальцева