ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2009Справа №2-18/1636-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Еднисть», м. Сімферополь (вул. Пушкіна, 6, кв. 20, м. Сімферополь, 95000).

До відповідача-1 – Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь (пр. Кірова, 13,  м. Сімферополь, 95005)

До відповідача-2 – Кримського республіканського об’єднання виробничих підприємств «Кримводоканал», м. Сімферополь (вул. Павленко, 20, м. Сімферополь, 95006)

З участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління державного казначейства в Автономної Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, м. Сімферополь, 95015)

Про стягнення 7 114,36 грн.

                                                                                                    Суддя І.К. Осоченко

                                                          ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – ОСОБА_1 – представник, довіреність від 30.07.2008р.

Від відповідача-1 – не з’явився.

Від відповідача-2 – не з’явився.

З участю третьої особи – Гетманчук І.І. – головний спец. юрид. відділу, дов. від 14.01.2009 року № 110-31/07.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еднисть», м. Сімферополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь (далі – відповідач-1) та до Кримського республіканського об’єднання виробничих підприємств «Кримводоканал», м. Сімферополь (далі – відповідач-2), в якій просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача суму боргу у розмірі 7 114,36 грн., з яких 6 918,94 грн. – сума боргу з врахуванням інфляції та 195,42 грн. – сума 3% річних, а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 625, 875-886 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що в серпні 2007 року між позивачем та відповідачами було укладено Договір будівельного підряду  від 10.08.2007р. № 49/05-30 на проведення ремонтно-будівельних робіт по об’єкту «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Некрасова, 86, м. Євпаторія». На виконання вимог Договору позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 67 966 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р., а також актом про приймання до експлуатації системи водопостачання від 21.12.2007р. Порушуючи умови Договору, відповідач-1 фактично сплатив позивачу 62 550 грн., у зв’язку з чим, склалася заборгованість у розмірі 5 416,00 грн., що і стало підставою звернення до суду.

14.04.2009р. у судовому засіданні позивач надав заяву про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Головне управління державного казначейства в Автономної Республіці Крим.

Дослідивши матеріали справи суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Головне управління державного казначейства в Автономної Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, м. Сімферополь, 95015).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явилися. Причини неприбуття суду не відомі.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд –

                                                                ВСТАНОВИВ:

10.08.2007 р. між Міністерством Житлово –комунального господарства АР Крим (Сторона-1), Кримським республіканським об’єднанням Виробничих підприємств “Кримводоканал” (Сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еднисть” (Сторона-3) був укладений договір № 49/05-30 на проведення ремонтно-будівельних робіт по об’єкту «Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Некрасова, 86, м. Євпаторія».

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Сторона-1 об’єднує зусилля із Стороною -2 у виконанні робіт по об’єкту “Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Некрасова, 86, м. Євпаторія”.

Сторона -1 доручає, а Сторона -3, яка є переможцем торгів по закупівлі робіт, у відповідності із Законом України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”, бере на себе зобов’язання власними та залученими силами виконати роботи у повному обсязі по об’єкту “Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Некрасова, 86, м. Євпаторія”.

Сума договору складає 69500,00 грн., у тому числі витрати утримання служби замовника. Затрати Сторони -3 -67966,00 грн., затрати Сторони –2 –1534,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Договірна ціна динамічна в сумі 67966,00 грн. – є невід’ємною частиною договору та уточнюється при оформленні форм КБ -2, КБ-3.

Сторона - 1 зобов’язана протягом 5-ти робочих днів узгодити акти приймання виконаних робіт (ф. КБ-2, КБ-3), надані Стороною-3, та сплатити вартість виконаних робіт (п. 4.1.1 Договору).

Сторона - 2 зобов’язана оформити акт державної комісії, здати об’єкт  в експлуатацію та надати їх Стороні 1 (п. 4.2.6 Договору).

Оплата з дійсного договору виконуються у вигляді авансових /до 100%/, проміжних та остаточних платежів у межах фактичного фінансування у відповідності з постановою КМ України від 09.10.1996 р. № 1404 “Питання попередньої оплати товарів, робіт та послуг, які набуваються за бюджетні кошти”.

Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється після повного закінчення робіт, включаючи  усунення недоліків, виявлених у процесі приймання (п. 6.3 Договору).

На виконання умов договору, сторони погодили календарний графік виконання робіт, згідно з яким закінчення робіт за договором № 49/05-30 від 10.08.2007 р. приходиться на 21.12.2007 р. (а.с.17).

Міністерством  Житлово – комунального господарства АР Крим була проведена сплата у розмірі 62550,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем виконано робіт на загальну суму 67966,00 грн., що підтверджується підписаним та погодженим сторонами договору Актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року від 21.12.2007 р., а також підписаною сторонами довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. від 21.12.2007 р. (а.с.28-31).

На виконання п. 5.9 договору, позивач спільно з КРО ВП “Кримводоканал” оформили акт від 21.12.2007 р. робочої комісії про прийняття в експлуатацію капітального ремонту житлового будинку по вул. Некрасова, 86, м Євпаторія, згідно з яким об’єкт рекомендовано прийняти до експлуатації. (а.с.37-38).

Умовами договору встановлений обов’язок Міністерства Житлово –комунального господарства АР Крим протягом 5 робочих днів узгодити акти приймання виконаних робіт та сплатити вартість цих робіт (п. 4.1.1 Договору).

Як було встановлено судом, позивач у повному обсязі у відповідності з умовами договору виконав роботи, відповідачами зазначені роботи були прийняті, однак, Міністерство Житлово –комунального господарства АР Крим не виконало свої обов’язки за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт за Актом  приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. від 21.12.2007 р., в результаті чого за ним склалася заборгованість  за виконані роботи у розмірі 5416,00 грн., що і послужило підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач - Міністерство Житлово –комунального господарства АР Крим не представило суду доказів існування недоліків у роботі, що була виконана позивача, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Крім того, у акті робочої комісії про прийняття у експлуатацію закінчених будівництвом будівель, споруд, приміщень від 21.12.2007 р.  не встановлено наявності дефектів або інших недоліків.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем виконано своє зобов’язання за договором,  здійснені роботи на загальну суму  67966,00 грн., що підтверджено підписаним сторонами актом здачі-приймання виконаних підрядних робіт.

Таким чином, враховуючи наявність часткової оплати відповідача, заборгованість Міністерства Житлово –комунального господарства АР Крим  за виконані роботи, яка підтверджена документально,  становить 5416,00 грн.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов’язання  оплати виконаних позивачем робіт у розмірі 5416,00 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Крім того, позивач просить суд стягнути з Міністерства Житлово –комунального господарства АР Крим  1502,94 грн. інфляційних втрат та 195,42 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов’язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Міністерства Житлово –комунального господарства АР Крим інфляційних втрат у розмірі 1502,94 грн. за період з 28.12.2008 року по лютий 2009 року включно підлягають  задоволенню та стягненню, як така, що є обґрунтованою, та такою, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Міністерства Житлово –комунального господарства АР Крим 3% річних за період з 28.12.2007 р. по 11.03.2009 р. у розмірі 195,42 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до Кримського республіканського об’єднання Виробничих підприємств “Кримводоканал”, то суд вважає за необхідне відмовити у позові в цій частині, оскільки позивачем не було заявлено певної матеріально-правової вимоги до Кримського республіканського об’єднання Виробничих підприємств “Кримводоканал”, яка би кореспондувалися зі способами захисту цивільних прав та інтересів, передбаченими статтею 16 Цивільного кодексу України.

Позивачем також заявлена позовна вимога щодо стягнення оплати послуг адвоката у розмірі 710,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”, дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.   

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України “Про  адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності та прийняв Присягу адвоката України.

Позивач надав суду Договір на надання юридичних послуг  від 11.03.2009 р., укладений  позивачем ТОВ “Еднисть” та адвокатом Кримської колегії адвокатів ОСОБА_1, копію свідоцтва адвоката ОСОБА_1, копію посвідчення адвоката ОСОБА_1  та видатковий касовий ордер від 11.03.2009 р. на оплату наданих послуг за договором від 11.03.2009 р. у розмірі 710,00 грн. (а.с. 41-43).

У договорі на надання юридичних послуг  від 11.03.2009 р. вказується, що адвокат надає юридичні послуги, пов’язані зі звертанням до господарського суду АР Крим із позовною заявою про стягнення з Міністерства Житлово –комунального господарства АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Еднисть”суму боргу у розмірі 7114,36 грн., тобто саме за спором, який розглядає суд у даній справі.

Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань та вартість вказаних послуг становить 710,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Міністерства Житлово –комунального господарства АР Крим  судових витрат у вигляді оплати послуг адвокату у розмірі 710,00 грн. підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. підлягають стягненню з Міністерства Житлово –комунального господарства АР Крим відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

14.05.2009 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.05.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                                  ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Еднисть” до Міністерства Житлово –комунального господарства АР Крим задовольнити.

2.          Стягнути з Міністерства Житлово –комунального господарства АР Крим, (95005 АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13; код ЄДПРОУ 34636161) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Еднисть”, (95000 АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Пушкіна, 6, кв. 20; код ЄДПРОУ 32435047)  5416,00 грн. заборгованості, 1502,94 грн. інфляційну суму, 195,42 грн. - 3 % річних, 710,00 грн. оплата послуг адвоката, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У позові  Товариства з обмеженою відповідальністю “Еднисть” до Кримського республіканського об’єднання Виробничих підприємств “Кримводоканал” відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.