ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323
РІШЕННЯ
Іменем України
12.05.2009 | Справа №2-21/638.2-2009 |
за позовом Прокурора Центрального району м. Сімферополя (м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 2)
в інтересах держави в особі виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)
До відповідачів Фонду майна АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17);
Відкритого акціонерного товариства «Кримбуд» (м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 41)
Про визнання нечинними наказів.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивач не з’явився
Відповідачі 1. Соловйова К.С., довіреність № 37-Д від 19.03.2009 р., головний спеціаліст;
2. Архипова Л.П., довіреність б/н від 12.01.2009 р., представник;
Прокурор Сокол О.В., посвідчення № 08089
Сутність спору: Прокурор Центрального району м. Сімферополя звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь, до відповідачів Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь; Відкритого акціонерного товариства «Кримбуд», м. Сімферополь, у якій просить визнати нечинним наказ Фонду майна АР Крим від 25.09.1996 р. № 1493 «Про створення Відкритого акціонерного товариства «Кримбуд», м. Сімферополь» та наказ Фонду майна АР Крим № 2081 від 17.12.1996 р. «Про збільшення статутного фонду ВАТ «Кримбуд» в частині передачі до статутного фонду товариства гуртожитків. Крім того, просить стягнути з відповідачів судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Житлового кодексу Української РСР, який діяв на час прийняття оспорюваних наказів, а саме, прокурор зазначає, що відповідно до положень частини 1 статті 5 Житлового кодексу УРСР житловий фонд місцевих рад перебуває у віданні місцевих рад народних депутатів. Крім того, прокурор посилається на положення статті 3 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 5 Житлового кодексу УРСР, відповідно до яких об’єкти державного житлового фонду підлягають поступовій передачі до відання місцевих рад у встановленому законом порядку.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того, у письмових поясненнях позивач зазначав, що відповідно до положень статті 2 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» об’єктами передачі є житловий фонд та об’єкти інфраструктури, які не увійшли до статутного фонду господарських товариств, створених у процесі приватизації. Крім того, позивач зазначив, що не заперечує проти прийняття об’єктів житлового фонду до комунальної власності у встановленому порядку відповідно до Положення про порядок передачі до комунальної власності державного житлового фонду, який знаходився у повному віданні або оперативному управленні підприємств, установ та організацій від 06.11.1995 р. № 891.
У процесі розгляду справи відповідачем – Фондом майна АР Крим було надано відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Як зазначає відповідач, Фонд майна АР Крим відповідно до законодавства, в редакції станом на час прийняття оспорюваних наказів, згідно п. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. № 2482-ХІІ, в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, в повному господарському віданні яких знаходиться державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається в комунальну власність відповідних місцевих рад. При таких обставинах, відповідач вважає, що законодавчо не було встановлено обмежень саме щодо передачі гуртожитків у статутній фонд підприємств, які створювалися в процесі корпоратизації та приватизації.
Відповідач - ВАТ «Кримбуд» також у процесі розгляду справи надав відзив на позов, у якому вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, при цьому, відповідач вказує, що у зв’язку з закінчення приватизації, викупу акцій у Фонду майна АР Крим, а також у зв’язку з тим, що у статутному фонді товариства не має державної власності примусове вилучення зі статутного фонду майна, яке йому належить не припускається.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 29.01.2008 р. по справі № 2-1/17489-2007 у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 р. рішення Господарського суду АР Крим від 29.01.2008 р. у справі № 2-1/17489-2007 було залишено без змін.
Постановою Вищого Господарського суду України від 10.06.2008 р. рішення Господарського суду АР Крим від 29.01.2008 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 р. у справі № 2-1/17489-2007 було залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 23.09.2008 р. постанову Вищого Господарського суду України від 10.06.2008 р. у справі № 2-1/ 17489-2007, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2008 р. та рішення Господарського суду АР Крим від 29.01.2008 р. було скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 27.10.2008 р. справу № 2-1/17489-2008 було прийнято до провадження суддею Господарського суду АР Крим Медведчук О.Л. з привласненням номеру 2-26/9989.1-2008.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 27.10.2008 р. у справі № 2-26/9989.1-2008 позовну заяву було залишено без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. ухвалу Господарського суду АР Крим від 10.12.2008 р. у справі № 2-26/9989.1-2008 було скасовано та передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Відповідно до ухвали Господарського суду АР Крим від 10.02.2009 р. справу № 2-21/638.2-2009 (старий номер 2-26/9989.1-2008) було прийнято до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чонговою С.І. та призначено до слухання.
Слухання по справі відкладалося у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
30 квітня 2009 р. прокуратурою Центрального району м. Сімферополя на адресу суду було надано уточнену позовну заяву, у якій прокурор просить визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку давності поважною та відновити пропущений строк; Визнати нечинним накази Фонду майна АР Крим № 1493 від 25.09.1996 р. «Про створення Відкритого акціонерного товариства «Кримбуд», м. Сімферополь» та наказ Фонду майна АР Крим № 2081 від 17.12.1996 р. «Про збільшення статутного фонду ВАТ «Кримбуд» в частині передачі до статутного фонду товариства 8 гуртожитків, які розташовані за адресами: м. Сімферополь, вул.. Жидкова, 76, вул.. Захарова, 15, вул.. Барикадна, 70, вул.. Захарова, 9/1, вул.. Руська, 103-а, вул.. Севастопольська, 116, вул.. Крижанівського, 6, вул.. Яблочкова, 23/4.
У судове засідання представник позивача не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду клопотання, у якому просить слухання по справі відкласти у зв’язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі.
Керуючись статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено принцип змагальності сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача за документами наявними у матеріалах справи Крім того, у позивача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору по суті.
У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами
Представник першого відповідача у засідання суду з’явився, позовні вимоги не визнає.
Представник другого відповідача у засідання суду з’явився, позовні не вимоги визнає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників відповідачів, висновок прокурора, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Наказом Фонду майна АР Крим № 1493 від 25.09.1996 р. «Про створення Відкритого акціонерного товариства «Кримбуд», м. Сімферополь» на підставі Указів Президента України від 26.11.1994 р. № 699/94 «Про заходи із забезпечення прав громадян на використання приватизованих майнових сертифікатів» та від 19.03.1996 р. № 194/96 «Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 р.», Програми приватизації майна державних підприємств в Республіці Крим на 1996 р., затвердженою Постановою Верховної Ради Криму № 854-1 від 04.07.1996 р., було створено ВАТ «Кримбуд» статутний фонд якого склав 2757670 грн., у тому числі й нерухоме майно на суму 970062 грн. відповідно додатку до наказу.
Наказом Фонду майна АР Крим від 18.12.1996 р. № 2081 «Про збільшення Статутного фонду ВАТ «Кримбуд» на підставі проведеної експертної оцінки, затвердженої наказом Фонду майна А Крим № 2061 від 13.12.1996 р. було вирішено викласти п. 3 Наказу Фонду майна АР Крим від 25.09.1996 р. № 1493 в наступній редакції: «Внести до статутного фонду ВАТ державне майно та грошові кошти на суму 2910739 грн., у тому числі й нерухоме майно на суму 1152751 грн. відповідно до додатку до дійсного наказу.
Як убачається з акту приймання-передачі державного майна, яке передається Фондом майна АР Крим у власність Відкритого акціонерного товариства «Кримбуд», створеного відповідно до наказу № 1493 від 25.09.1996 р. та наказу від 18.12.1996 р. «Про збільшення Статутного фонду ВАТ «Кримбуд», товариство прийняло серед іншого, зокрема, гуртожиток по вул. Жидкова, 76, інвентарний номер 010, вартістю 151014 грн., гуртожиток по вул. Захарова, 15 в м. Сімферополі, інвентарний номер 011, вартістю 44456 грн., гуртожиток по вул. Барикадна, 70 вартістю 115226 грн., інвентарний номер 026, гуртожиток по вул. Захарова, 9/1, інвентарний номер 035, вартістю 15058 грн., гуртожиток по вул. Руська, 103-а, інвентарний номер 039, вартістю 54618 грн., гуртожиток по вул. Севастопольська, 116, інвентарний номер 072, вартістю 295781 грн., гуртожиток по вул. Крижанівського, 6, інвентарний номер 008, вартістю 17351 грн., гуртожиток по вул. Яблочкова, 23/4, інвентарний номер 029, вартістю 99642 грн.
Статтею 127 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд (стаття 4 Житлового кодексу Української РСР).
Приписами статті 5 Житлового кодексу Української РСР, який діяв на час передачі спірного майна, зазначалось, що державний житловий фонд знаходиться у віданні місцевих рад та у віданні міністерств, державних комітетів та відомств.
Статтею 6 Житлового кодексу Української РСР передбачалось, що житлові будинки та житлові приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у якості службових приміщень та гуртожитків.
Отже, відповідно статей 4-6 Житлового кодексу Української РСР гуртожитки відносяться до об’єктів державного житлового фонду, а відтак, згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) приватизації не підлягають.
Нормами Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що його дія не поширюється на приватизацію об’єктів житлового фонду, до складу яких згідно з вимогами статей 4-6 Житлового кодексу Української РСР відносяться гуртожитки (частина 2 статті 3).
Таким чином, Фондом майна АР Крим здійснено передачу гуртожитків всупереч вимогам статті 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» та статті 55 Житлового кодексу Української РСР, згідно з якими гуртожитки не підлягають приватизації.
Відповідно до вимог частини 2 статті 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» дія цього закону не поширюється на приватизацію об’єктів державного земельного та житлового фондів, а також об’єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.
Відповідач не надав доказів, що зазначені об’єкти житлового фонду не відносяться до державного фонду.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 18 травня 2009 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 127 Житлового кодексу Української РСР, ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати нечинним наказ Фонду майна АР Крим № 1493 від 25.09.1996 р. «Про створення Відкритого акціонерного товариства «Кримбуд», м. Сімферополь» та наказ Фонду майна АР Крим № 2081 від 17.12.1996 р. «Про збільшення статутного фонду ВАТ «Кримбуд» в частині передачі до статутного фонду товариства 8 гуртожитків, які розташовані за адресами: м. Сімферополь, вул.. Жидкова, 76, вул.. Захарова, 15, вул.. Барикадна, 70, вул.. Захарова, 9/1, вул.. Руська, 103-а, вул.. Севастопольська, 116, вул.. Крижанівського, 6, вул.. Яблочкова, 23/4.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.